Філіп де Ру (посередині) - голова проекту ілюмінації Департаменту урбанізації мобільності та громадського державного майна міста Гент (Бельгія). Він є ландшафтним архітектором та фахівцем з міського планування. Керував Проектом освітлення Гента, який 2004 року виборов престижну нагороду "City. People. Light Award", яку вручає Міжнародна асоціація міського освітлення. Колишній віце-президент Міжнародної федерації ландшафтних архітекторів, Філіп де Ру часто виступає з лекціями у Бельгії та інших країнах світу.
Торік за прикладом європейських міст у Львові з'явилися перші спроби підсвітити архітектурні шедеври середньовіччя. Та на шляху до світла місто стикнулося з низкою проблем, чи не найголовніша з яких - відсутність комплексного бачення вечірніх вулиць Львова. Тож після спроб "пролити світло" на Домініканський собор та церкву Св. Андрія було вирішено таки віддати цю справу до рук спеціалістів. І до міста запросили Філіпа де Ру - фахівця з освітлення з Бельгії. Саме він має консультувати львівських фахівців, які розроблятимуть проект освітлення центральної частини Львова. "Пошта" розпитала іноземного гостя про те, яким він бачить вечірній Львів.
- Наскільки коректним і правильним, на Вашу думку, є підсвітлювати середньовічні міста. Адже коли їх будували, штучного освітлення не було? Може, варто зберігати їх автентичний вигляд?
- Звичайно, коли їх будували, освітлення не було. Але ми не живемо у ті часи. Ми маємо нові технології, і їх треба використовувати. Світло повинно бути в містах. Але з освітленням давніх міст треба бути дуже обережним, оскільки інколи його буває забагато або ж у багатьох випадках його роблять неправильно. Живучи і пересуваючись у місті, ви добре відчуваєте його середовище і відчуваєте, скільки світла йому потрібно. У Львові є багато ламп у центральній частині міста, але це світло дуже пряме, воно створює дискомфорт і порушує атмосферу міста. Світло має бути поставлено так, щоб не було зрозуміло, звідки воно, але вулиця була освітлена.
- Чи є міста або ж місця, які не варто освітлювати?
- Звичайно, є. Кожне місто має такі місця. План освітлення не стосується лише центральної частини та освітлення будівель. Наприклад, якщо говорити про освітлення міста в цілому, вам не потрібно надто багато світла в парках. Звісно, потрібне певне світло на центральних стежках для пішоходів, але основна частина має бути темною. Але мінімального освітлення потребує кожне місто.
- Ви згадали про неправильне освітлення. А як правильно освітити місто?
- Передусім, не має бути чітких яскравих джерел світла, які привертають увагу. Це створює своєрідну диспропорцію. Дуже важливий і екологічний аспект освітлення. Краще ставити дорожче, але якісніше освітлення. Звичайно, треба використовувати нові енергоощадні лампи. Треба також думати про потреби людей: неправильно освітлювати фасади будинків прямим світлом, оскільки це створює суттєві незручності людям, які там живуть. Перевагу треба надавати горизонтальному освітленню.
- Місто Гент, яке Ви освітлювали, здобуло нагороду Міжнародної асоціації міської ілюмінації. Скільки часу та грошей Ви затратили на цей проект?
- Ми розпочали проект 1997 року. Хотіли почати раніше, але для цього потрібне фінансування, а цей напрямок не належав до пріоритетних. У цей період ми отримали субсидію від нашого уряду для забезпечення якісного життя мешканців міста. Це дало можливість дофінансовувати на 25% проекти, що передбачали зовнішнє освітлення міста. Решту коштів виділяли з місцевого бюджету. Місто проплачує і відповідає за публічне освітлення вулиць та освітлення тих будівель, що є в нашій власності. Щодо будівель, які мають приватних власників, тут діє дещо інша схема. Ми довго працювали з цими власниками і пояснювали їм необхідність міського освітлення. Вони самі проплачують встановлення освітлення, а потім місто бере на себе відповідальність за утримання цього освітлення та проплату використаної електроенергії. Особливість освітлення нашого міста, за яке ми отримали нагороду, у глобальному, цілісному підході до цього питання. Ми не освітлювали окремих будівель одна за одною. Ми розробили цілісну концепцію освітлення всього міста. Є декілька дуже важливих деталей - ми використовували не пряме світло, а освітлювали будівлі під кутом, щоб не різало око; застосовували енергоощадні лампи; розглядали вуличне світло, як частину загального міського освітлення: освітлення будівель і вулиць не збігається в часі, а навпаки, змінює одне одного опівночі. Але проект не можна вважати завершеним, наша програма не має закінчення. Адже місто живе і постійно змінюється. Окрім цього, з'являються нові технології. Проте сталими залишаються принципи та концепція. Ми завершили освітлення центральної частини Гента. Зараз працюємо над планом освітлення решти міста і плануємо закінчити його на початку наступного року.
- На Вашу думку, які міста Європи мають найкраще освітлення?
- Звичайно, Гент (усміхається - "Пошта"). І ще Ліон, де програму освітлення почали на 10 років раніше, ніж у нас. Ми вчилися в Ліона. Але це французьке місто набагато більше: вони почали з центральної частини, а потім продовжили в інших районах міста.
- Наскільки відрізняється освітлення старої частини міста від освітлення нових кварталів?
- Це різні речі. Новим містам треба надати певної ідентифікації, а для цього треба освітлити їх відповідним способом. А в історичному місті треба лише підкреслити його оригінальність. Для цього можна використовувати різні кольори світла: жовтий, який змінює навколишні кольори, теплий білий і холодний білий.
- Як Ви оцінюєте сьогоднішнє освітлення Львова?
- Складно сказати. Всі міста різні. Але у Львові немає загального плану освітлення. Його використовують радше як допомогу транспортним засобам вночі. Воно є перманентним. Та ж ситуація з пам'ятками архітектури: освітлення дуже фрагментарне, через що будівля часто втрачає свою суть. Немає єдиного глобального підходу. Але загалом хочу зазначити, що місто змінюється у позитивному напрямку. Я був тут вперше 2001 року і мушу сказати, що місто стало привабливішим, хоча в ньому стало куди більше машин.