Українці постійно нарікають на високі ціни та неякісні продукти, послуги. Однак все залишається на рівні розмов. Більшість людей просто не знають, куди звертатися, аби захистити свої права.
Сьогодні голова Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Андрій Басараба розповідає „Пошті”, з якими скаргами громадяни можуть звертатися до цього комітету і як він бореться з оманливою рекламою та недобросовісною конкуренцією.
– Якщо людина вбачає в діях якогось підприємства ознаки порушення конкуренційного законодавства, то має право звернутися зі скаргою до Антимонопольного комітету. Для цього вона повинна написати заяву з описом порушення, додавши до неї копії відповідних документів, наприклад, договорів між особою та організацією, квитанції про оплату послуг, переписку та ін.
Проте порушення стосуються здебільшого зловживань природними монополістами своїм становищем. У нашому місті до них належать “Львівгаз”, “Львівобленерго”, “Львівводоканал” та інші природні монополісти. Наприклад, споживач отримав завищені рахунки за комунальні послуги чи необґрунтовані вимоги сплатити їх наперед або ж йому нав’язують непотрібні додаткові послуги тощо. Це вже причина, аби звернутися до нас зі скаргою. Навіть якщо хтось і не знає конкуренційного законодавства, але вважає, що його права порушують, може звертатися до нас зі скаргою чи зателефонувати і отримати кваліфіковану консультацію. У антимонопольному законодавстві чітко прописані випадки, які вважаються порушенням прав особи.
– Відділенням було встановлено, що в окремих випадках ПАТ “Львівобленерго” видавало технічні умови з порушенням термінів видачі, передбачених законодавством. А це можна кваліфікувати як порушення прав споживачів на належне обслуговування, тим більше що ТУ надаються коштом споживача. Таким чином споживач не може отримати повного пакета документів і зазнає втрат у здійснюваній діяльності.
– Антимонопольний комітет є органом, покликаним захищати конкуренцію в Україні. Траплялися випадки, коли монополіст або підприємство, що має значну частку на ринку, не допускали своїх конкурентів або витісняли їх, давали своїм споживачам неправдиву інформацію про конкурента чи, користуючись монопольним становищем, спонукали до розриву договору з іншим учасником ринку.
– Так, реклама впливає на вибір споживача – купити чи не купити продукт. Працівники комітету розглядають багато справ щодо оманливої реклами продуктів і послуг. До прикладу, виробник вказує на упакованні, що продає чисті, натуральні фрукти, овочі чи інші продукти. Проте трапляється, що замість натуральних складників виробник використовує барвники чи ароматизатори, ідентичні натуральним. Коли на упакованні великими літерами написано “малина”, “банан”, “яблуко” та є велике фото – це значною мірою впливає на вибір споживача: купити чи не купити товар. А от відсутність натуральних складників у цьому товарі і є прикладом оманливої реклами. Схожа ситуація і з послугами. Наприклад, фірма, що надає послуги, переконує: у нас – найдешевше і найкраще, але, як правило, це не завжди так. У більшості випадків, коли декларують найнижчу ціну, маємо справді хороші умови, але такі умови може мати і конкурент. А це вже оманлива реклама щодо конкурента, яка спотворює реальний стан речей і може вплинути на вибір покупця.
– Прошу сказати, чи розглядає Антимонопольний комітет справи, що стосуються “дешевих”, “швидких” та “безвідсоткових” кредитів?
– Минулого року один із банків у своїй рекламі подавав неповні та неправдиві відомості про умови отримання кредиту. Зокрема, йшлося про відсутність комісії при видачі кредиту (хоча одноразова комісія таки була!) та про низькі відсоткові ставки за кредитами (хоча реальна відсоткова ставка була набагато вищою, аніж задекларована в рекламі!). Зазначені дії банку визнали порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Банк змінив рекламу і сплатив штраф до державного бюджету.
Крім того, наше територіальне відділення розглянуло справу проти одного з львівських ломбардів, який поширював інформацію про найнижчу відсоткову ставку. За результатами проведеного дослідження встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, бо окремі ломбарди-конкуренти реалізують свої послуги на вигідніших умовах. Дії ломбарду визнали порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. За результатами розгляду справи на порушника наклали штраф.
– Зараз як у Львівській області зокрема, так і в Україні в цілому після поступового зниження роздрібних цін на світлі нафтопродукти спостерігається стабілізація цінової ситуації на ринку. Роздрібні ціни на пальне знизились у середньому на 3 – 6 відсотків.
Варто зазначити, що роздрібний ринок пального реагує на зміни гуртового з певним часовим лагом. Це обумовлене тривалістю постачання нафтопродукту від виробника (гуртового реалізатора) до роздрібного оператора, тривалістю процедур розмитнення (у випадку імпорту), доставки пального зі сховищ безпосередньо на АЗС. Зазвичай такий часовий лаг становить у середньому 2-3 тижні.
– Зараз у нас перебуває в провадженні справа, відкрита за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку основних операторів ринку.
– Можливо, вони не хочуть спілкуватися з нами, але змушені подавати запитувану інформацію, бо розуміють, що інакше їх чекатимуть штрафні санкції. Законодавством передбачена фінансова відповідальність за небажання спілкуватися з представниками Антимонопольного комітету.
– Офіційного звернення щодо погодження проекту рішення виконавчого комітету Львівської міської ради ще не надходило. Знаю, це питання розглядається у міськраді. А що стосується запровадження нових тарифів, то хочу зазначити, що ЛОТВ АМК України здійснює контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції в частині дотримання перевізниками Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського транспорту, а не встановлення розміру тарифу.
– За це відповідають прокуратура, податкова міліція. Антимонопольний комітет у тендерних закупівлях відслідковує конкуренцію між учасниками тендера. Але якщо у працівників комітету з’являється підозра корупційних або інших незаконних дій, матеріали одразу ж передають у органи контролю. Мені особисто важко сказати щось про випадки, коли через тендерні закупівлі відмивають гроші. Хоча неодноразово читаємо у пресі, що цукор, молоко та інші продукти закуповують за набагато вищими цінами, аніж ті, що є на ринку. При виявленні змови між учасниками тендера АМКУ вживає заходів, передбачених законодавством.
– Важко сказати – триває розслідування цієї справи. Наші колеги у Рівненській, Тернопільській і Хмельницькій областях змовників покарали. Головним питанням у таких справах є обґрунтованість заниження чи завищення цін. За бажання заробити каратимемо!