В Україні, зокрема на Львівщині, планують видобувати сланцевий газ. Нині мова йде лише про розвідку надр так званої Олеської площі на наявність цього виду палива. Якщо під час розвідки фахівці знайдуть великі поклади центральнобасейнового газу, то у нашому регіоні можуть з’явитися установки для його видобування. Тендер на розвідку Олеського родовища сланцевого газу виграла американська компанія Chevron.
Зокрема, за оцінками геологів, запаси газу на Олеському родовищі можуть становити до 1,5 трильйона кубометрів. Управління енергетичної інформації Міненерго США оцінює українські запаси сланцевого газу в 1,2 трильйона кубометрів, що ставить Україну на четверте місце в Європі за обсягами резервів цього типу палива після Польщі, Франції та Норвегії.
Натомість, нагадаємо, що депутати Львівської облради у зверненні до президента та генпрокурора виступили проти розробки компанією Chevron родовищ сланцевого газу. У зверненні депутати просять не допустити порушення права виключної власності українського народу на природні ресурси.
“Пошта” вирішила з’ясувати, що означатиме для області видобуток зазначеного газу – робочі місця і прибутки чи дійсно новий екологічний ризик для краю, зокрема забруднення води. Як виявилося, ризиків багато, тому думки політиків та експертів дуже різняться.
Ірина Сех, голова постійної депутатської комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради, розповіла Пошті, що на Львівщині сланцевий газ планують видобувати у дев’яти районах так званої Олеської площі – Буському, Жидачівському, Жовківському, Золочівському, Кам’янка-Бузькому, Миколаївському, Перемишлянському, Пустомитівському, Сокальському районах.
“Цього року почнуть бурити перші свердловини. Загалом в Україні планують пробурити кілька тисяч свердловин. Промислова розробка газу розпочнеться в 2018-2019 роках. Видобувати сланцевий газ в Україні вирішив уряд начебто для того, щоб зменшити залежність від дорогого російського природного газу. Окрім Олеської площі, задіють ще Юзівську на Донеччині. Тендер на видобуток виграла американська компанія Chevron. Зрозуміло, що будуть вкладені американські кошти, тому чекати для держави чи хоча б для області дешевого газу не варто” , – каже Ірина Сех.
Натомість Михайло Костюк, губернатор Львівщини зазначив, що в облдержадміністрації питання щодо видобутку сланцевого газу на… серйозному рівні не обговорювали.
“Відомо, що на Львівщині в районах Бродів та Олеська є запаси сланцевого газу. Мені відомо, що до нас в регіон мають приїхати фахівці міжнародного класу і проводити громадські слухання щодо проблематики та технології видобутку газу. Думаю, що люди і чиновники мають послухати експертів і вирішити чи потрібне регіону таке видобувництво”, – зазначив “Пошті” Михайло Костюк.
Тим часом Дмитро Скрильніков, голова громадської організації “Бюро екологічних розслідувань” акцентує, що нині мова про видобування газу не йде, а лише про розвідку. З його слів, польські фахівці вже активно ведуть розвідку надр на наявність цього виду палива.
“Поляки швидше розпочали процес розвідки на так званій Люблінській площі, що спільна із Олеською. Експерти кажуть, що саме на цій території є значні поклади сланцевого газу. Проте, після проведення перших розвідок у Польщі, фахівці з’ясували, що запаси сланцевого газу значно менші, ніж очікували. В Україні нині підписують угоди на розвідку. Якщо під час розвідки буде доведено, що запаси газу є в достатній кількості, то, ймовірно, що його будуть видобувати”, – розповів “Пошті” Дмитро Скрильніков.
На думку фахівців, нині дуже важливо з’ясувати, скільки приблизно цього виду палива залягає у надрах Львівщини, адже видобувництво задоволення не з дешевих. Так, за різними оцінками видобуток одного кубометра газу нині коштує більше ніж 100 доларів. “В середньому собівартість видобутку сланцевого газу, за кубічний метр обійдеться приблизно 120 доларів. Ця сума співмірна із ціною купівлі газу”, – додає Дмитро Скрильніков.
Володимир Омельченко, в.о. директора енергетичних програм Центру ім. Разумкова вважає позитивним явищем те, що в Україні видобуватимуть газ щільних колекторів чи центральнобасейновий. “Основне, щоб влада контролювала екологічні параметри цього проекту”, – певен співрозмовник “Пошти”.
Проте, не все так безхмарно, як здається на перший погляд. Експерти певні, що це може стати навіть екологічною катастрофою. Зокрема, Дмитро Скрильніков певен, що екологічні ризики є. Найбільше занепокоєння у нього викликає те, що підготовка території до видобувництва цього виду палива відбувається шляхом гідророзриву пласта, так званого потужного гідроудару.
“Метод гідророзриву пласта передбачає серйозні ризики. Так, за кордоном після гідроудару були зафіксовані підземні поштовхи – мініземлетруси”, – пояснює співрозмовник.
З його слів, ще один ризик, який з’являється під час видобутку сланцевого газу пов’язаний зі закачування під землю великої кількості води забрудненої хімікатами
“Для буріння і розриву гідропласта потрібен так званий “хімічний коктель”. Чисту воду забруднюють приблизно 700 видами різних хімікатів. Вплив половини із них на навколишнє середовище ще не вивчений. Тобто, можна сподіватися на будь-які наслідки. Відомо, що навіть у США 100% води не проходить очистку, адже це дуже дорого. Як наслідок, забруднена вода залишається в підземних горизонтах для майбутніх поколінь”, – каже він.
Депутат Ірина Сех також каже, що видобування газу має певні ризики і загрожує екології Львівщини. “Небезпека полягає у потенційному забрудненні питних та ґрунтових вод навколо газових свердловин. Наприклад, у США урядові агенції зафіксували близько тисячі випадків забруднення вод біля місць буріння. Також нам невідомі речовини, які застосовують в гідравлічній суміші. Американські інвестори, які рвуться на наш ринок, у себе на батьківщині відмовляються відкривати громадськості такі дані, – каже Ірина Сех, – У 2011 році комітет з енергетики та підприємництва Палати представників Конгресу США оприлюднив список хімічних речовин, які використовувалися під час технології гідророзриву пласту з 2005 по 2009 року. Деякі з хімікатів канцерогенні, деякі токсичні, або нейротоксичні. Наприклад: бензол – викликає рак, недостатність кісткового мозку, нафталін та формальдегід – канцерогени, етиленгліколь (антифриз) – нейротоксин, спричиняє смерть, метанол – високотоксичний, борна кислота – викликає ураження нирок, навіть смерть, бутоксіетанол – спричиняє гемоліз. Під час процесу видобутку сланцевого газу існує потенційна небезпека міні землетрусів та повеней! Саме це зазначив у своєму виступі на семінарі, який проходив у Львові в листопаді минулого року, представник геологічної служби США Дон Готьє. Зокрема, він навів приклад штату Арканзас, де відбувся землетрус 4,7 балів за шкалою Ріхтера, спричинений гідроударами. Величезною проблемою є утилізація речовин, які випомповуються зі свердловини. Українцям про ці ризики нічого не кажуть”.
За словами Володимира Омельченка при збереженні екологічної безпеки під час видобувної компанії, загрози забружнення грунтових вод не існує. “У США проблема очищення води повністю вирішена. Гадаю, найбільший ризик – це підтвердження запасів газу”, – додає він.
Хоч ризиків багато, проте фахівці запевняють, що існують технології, які дозволяють видобувати нетрадиційний газ із мінімальним ризиком для навколишнього серидовища. Зокрема, Володимир Омельченко наголошує, що дуже важливо, аби українська влада змусила іноземні компанії, які будуть його видобувати, виконувати усі відповідні норми.
Поза тим, Дмитро Скрильніков каже, що нині гостро стоїть питання щодо безпеки технології, дотримання відповідних вимог і про максимальний захист людей, які проживають на території, де буде проходити розвідка. “Навіть ЄС на 100% не готовий видобувати сланцевий газ. Не готові стандарти, законодавство, а враховуючи правову культуру в Україні, ризики великі. Наше законодавство дозволяє вилучати в людей земельні ділянки, призначені для суспільних потреб, під видобуток газу. Зараз важко сказати, хто за цим буде стояти, але, ймовірно, що хтось буде отримувати прибутки в Києві та США, а місцевим мешканцям залишиться розорена територія”, – каже Дмитро Скрильніков.
Експерт не проти, того, щоб на Львівщині видобували сланцевий газ, але поспіх урядовців і те, що місцеву владу фактично усунули від справ – насторожує! “Раніше, якщо земельну ділянку виставляли на конкурс, то обов’язково залучали органи місцевого самоврядування. Восени 2011-го парламентарі прийняли закон, з якого виключили пункт, що вони мають узгоджувати перелік ділянок із органами місцевого самоврядування. Тож нині ми говоримо про високі екологічні ризики, адже вже під час розвідки будуть бурити свердловини і закачувати в них хімічний розчин, а що з цього отримає місцеве населення, крім розритої території і брудної води, сказати важко”, – каже співрозмовник.