Марія Чубата, координатор волонтерського проекту у Львові, – про потреби іноземців під час Євро-2012 та львівських громадських помічників 

Нині у Львові працює майже 900 волонтерів. Вони – одні з тих ключових осіб, що неабияк допомогли іноземцям комфортно почуватися у нашому місті під час Євро-2012. Десятки хлопців і дівчат у жовтих футболках з інформаційними буклетами можна побачити чи не на всіх вулицях Львова. Іноді цим людям доводиться працювати навіть уночі задля того, аби гості залишилися задоволеними відвідинами нашого міста. 

– Пані Маріє, скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте роботу львівських волонтерів під час двох матчів Євро-2012?

–  Найкраще їхню роботу, напевно, оцінять інші. У перші дні я ставила багато запитань іноземцям: усі казали, що волонтери працюють на найвищому рівні, професійно, володіють іноземними мовами. Я особисто, як керівник проекту, задоволена ними. Хоча, звісно, є певні робочі моменти. 

– Проведення Євро-2012 ви собі уявляли таким, яким воно є? 

– Звісно, ні. Після першого матчу, що відбувся у Львові, ми повністю змінили концепцію. Наприклад, очікували найбільшого напливу туристів у аеропорту, де передбачили неймовірну кількість осіб з точки зору інформаційного супроводу. Але виявилося, що такої потреби немає, бо люди приїжджають організованими групами,  їх зустрічають автобуси. Волонтерів там довелося розформувати. 

Натомість на залізниці ми не очікували такого напливу і були змушені удвічі збільшити кількість волонтерів, які працюють у чотири зміни. Окрім того, в останню хвилину була введена додаткова електричка до Перемишля – там величезний потік туристів. Дуже багато іноземців їдуть до Києва. 

Також ми передбачали точку біля монумента Слави, яку довелося перемістити на проспект Шевченка. Скільки б не розповідали, як має бути,  досвід кожного міста є унікальним, тому доводилося вносити чимало змін. 

– Прошу сказати, чи запитання фанів збігаються із тими, до  яких ви готувалися?

– Так. Найбільше запитань щодо транспорту, житла і харчування.  Раніше ми написали 120 запитань, які можуть виникнути у людини, яка приїжджає до нашого міста. І самі на них відповіли. Скажімо, волонтери на площі Ринок радять одні банкомати і аптеки, а на площі Петрушевича – інші. Це був комплексний підхід. 

Перебачили всі запитання, варіанти, крім одного. До наших волонтерів у різний час звернулося 16 іноземців, які хотіли прийняти душ вже і негайно. Це були три групи – вірмени, поляки і данійці. Але в нас немає культури громадського душу. Тож відправили їх туди, де багато води, – у “Аквапарк”.

– А хто з іноземців найчастіше звертався по допомогу? 

– Точно сказати не можу, найбільший попит мають польські та українські посібники, матеріали англійською, німецькою і португальською мовами. Було дуже багато запитань у перший день матчу у Львові.

А коли приїхали данійці, то у них взагалі не було запитань. Вони мають своє фан-посольство, у якому вирішують всі проблеми. Волонтери кажуть, що активність данійців практично нульова.

– Наші волонтери – хто вони? 

– Молоді люди, студенти, середній вік яких 21 – 22 роки. Серед них більшість дівчат. Є й кілька старших осіб, які на загальну картину не дуже впливають. 

Ми поділили їх на зміни. Планували, що зміна мала тривати 6 годин, але виявилося, що це забагато. На вокзалі працюють по 4 години. Дехто домовився, що працюватиме два повні дні, а два відпочиватиме. 

– Під час співбесід, мабуть, цікавилися мотивами молодих людей стати волонтерами? 

– Більшість опитаних запевняли, що їм потрібна практика спілкування іноземною мовою. Таких було приблизно 90%. 

– Чи є якась інша мотивація? 

– З матеріального вони отримали форму (футболку, шорти, куртку і сумку) та сертифікати про те, що були співорганізаторами Євро-2012 у Львові.

– Які ваші особисті враження від того, що відбувається в місті? 

– Із самого початку була задоволена, що прийматимемо Євро-2012, та не очікувала аж такого позитиву! Дуже хочеться, аби люди, які сприймали це вороже, змінили свою думку. З професійної точки зору це також новий досвід, важкий логістичний проект.