Чужі проблеми нас не болять. Так просто можна пояснити ситуацію, що складається навколо львівського сміттєзвалища у Грибовичах, де днями відбулася сесія міськради, на якій мали вирішити, що робити зі смітником і як заспокоїти мешканців, які можуть перетворити Львів на смітник.
З одного боку, львів’янам наче й байдуже до проблем, які мають із екологією жителі Малехова і Грибович, а з другого – те, що відбуватиметься з містом, якщо перекрити шляхи до сміттєзвалища, не надто цікавить селян. Однак, і одні і другі, не задумуються, наскільки вони пов’язані. Ми спокійно купуємо зелень і городину на ринках, не цікавлячись, чи не вирощені вони часом у районі сміттєзвалища. Водночас, мешканці цих сіл можуть легко потопити Львів у смітті, у якому самі ж торгують.
З самого початку сесія перетворилась на балаган. Одні звинувачували інших, присутні кричали одне на одного, а “свободівці” підливали масла у вогонь своїми закликами до протесту. Тому результату їхнє зібрання не дало: не визначено хоча б приблизної дати закриття старого сміттєзвалища, ні місця будівництва нового, що так хотіли почути жителі цих сіл.
КОМЕНТАР |
Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносинта інвестицій Львівської міськради: |
- Об'єкт у Новому Роздолі більше не називатиметься сміттєзвалищем, це радше буде полігон. Адже останнє - це складна інженерна споруда, що повинна мати кілька шарів захисту, що влаштовуватимуться з різних пластів ґрунту, а також штучних матеріалів, там і відразу система труб для відводу фільтратів та дегазації. Відрізнятимуться вони також і підходом, бо ми з експертами Світового банку плануємо реалізовувати це на умовах державно-приватного партнерства. Тобто, буде залучений партнер, з яким підпишуть всі необхідні договори, з вимогами дотримання екологічних норм, які ми будемо жорстко контролювати. В теперішній ситуації - все інакше, адже є ЛКП "Збиранка", яке залежне від міського бюджету, воно у свою чергу залежне від депутатського корпусу, від політичної волі та наявності коштів. Там такого не буде, бо є чіткі зобов'язання, тому якщо щось не виконується - партнер буде змушений все компенсовувати, в тому числі тим, на кого це мало негативний вплив. На новий полігон повинні виділити 50 - 60 гектарів. Це не означає, що він пошириться на всю територію, з часом так, але будівництво відбуватиметься за модульним принципом: береться один-два гектари, вони відповідним чином забудовуються, та частина експлуатується належним чином декілька років, після чого пагорб закривається плівкою, рекультивується, накривається шаром землі, на ньому садять дерева, також можна зробити і поле для гольфу. Як ми бачили в Канаді - воно абсолютно безпечне.Дегазація залишається, тобто газ відбирається і перетворюється в електроенергію і паралельно будується новий модуль. І таким чином воно рухається, тобто в нас не буде ніколи вже таких ситуацій, коли ми маємо 20 - 25 гектарів відкритої площі сміття. В кінцевому результаті десь за 30 років ми отримуємо зелений ліс, і ніхто не здогадається, що там колись було сміттєзвалище. До кінця 2013-го можна було б запустити в дію перші два гектари за умови, що всі сторони, місто, область, місцеві громади та світовий банк буде рухатися в одну сторону. В проекті заплановано також будівництво сміттєпереробного заводу, і на полігон потраплятиме не більше 60 % всього міського сміття, решта буде відсортовуватись і перероблятись. Про те, де завод розміщуватиметься ще наразі невідомо. Можливо, буде влаштована якась трансферна станція, де буде сортування та спресовування залишків, і вже тоді їх відправлятимуть на зберігання. |
“Заблокувати проїзд на сміттєзвалище селяни мають повне законне і моральне право”, – вважає заступник голови Жовківської райради Богдан Йордига. “Ще в 2004–му була прийнята постанова головного санітарного лікаря, про те, що це сміттєзвалище є незаконне. Оскільки вона має пряму дію, то може бути підставою для його закриття. На основі цієї постанови і обласна рада і Жовківська районна рада прийняли відповідні рішення, які зобов’язали Львівську міську раду до 1 червня припинити функціонування цього об’єкту. І, знову ж таки, згідно з закону “Про місцеве самоврядування” ми наділені такими повноваженнями, бо якщо на нашій території діє підприємство з порушенням чинного законодавства ми можемо його закрити”, – каже посадовець.
Чому ж громада так різко налаштована на закриття смітника? “Вже десять років повторюються ситуації – з року в рік встановлюється дата закриття сміттєзвалища, приймаються різні розпорядження і рішення, які не виконуються. Найбільша проблема в тому, що вже багато років обговорення на сесії перетворюються в змагання департаментів, хто з них краще виступить перед депутатами, відповідно, я поділяю думку громади, що тільки рішучими діями можна змусити міську владу діяти і приймати конкретні рішення, бо якщо давати їм послаблення і сподіватися, що сміттєзвалище саме закриється, то чекатимемо років 20 – 30 поки там закінчиться місце на сміття. Громада не хоче більше бачити тут ні сміттєзвалища, ні сміттєпереробних заводів, ніяких підприємств пов’язаних зі сміттям”, – зауважує Богдан Йордига.
“Ми вимагаємо, щоб нам назвали дату закриття сміттєзвалища. Інакше перед Євро-2012 ми вийдемо і зробимо їм чемпіонат. Інакшого виходу ми не бачимо. Ніхто сьогодні не пропонував ні конкретних дій, ні конкретної дати. Чиновники казали, що виділяють на оздоровлення наших дітей 200 тис. грн. У Грибовичах і Малехові десь до 600 дітей, і тепер порахуйте скільки вийде на одну дитину. Хіба за такі гроші можливо оздоровитись? Ще подивіться яке вони нам зробили водопостачання – труби стирчать по всьому селі, каналізації не закриті. Все ще не завершено. Тому ми піднімемо людей. Звичайно, ми розуміємо, що не можливо закрити його в один день, але якщо ще навіть немає ділянки куди вони планують все вивозити, то чого чекати?”, – жаліється мешканка Малехова Марія Ожибко.
“Вода в нас неможлива, ніхто її не п’є, хіба ті, хто вже не мають за що поставити собі фільтр. Худоби в нас в селі немає, всі повирізували. Поливаємо городи водою з криниці, але переважно всі провели вже собі державну. Однак, до будинку ми повинні були доводити її самі, то я витратила півтори тисячі на шланг”, – розповідає Малехівчанка пані Ганна.
Схоже, люди вже не відступляться від свого, адже Євро-2012 – це їхній шанс натиснути на болючі місця і вирішити свою проблему. Але що ж робити семистам тисячам львів’ян, які за кілька днів зможуть потонути у смітті, яку чекати реакцію від влади? Міський голова Львова не зміг дати відповідь, що планує робити, якщо люди таки вийдуть на вулицю.
“Це було прогнозовано, адже, інших варіантів зіпсувати Євро-2012 у Львові не існує. Думаю, що це буде надзвичайна ситуація для держави, адже очікувалось, що Львів найкраще прийме Чемпіонат. Однак людей можуть просто темно використати, і тоді ми будемо діяти виключно згідно з чинному законодавству. Те, що цей процес накладається на виборчу компанію і багато політиків вставлятиме палки в колеса – ми розуміємо, але це є реалії українського життя. На вересень інститут “Гірхім-
пром” має закінчити проект рекультивації сміттєзвалища і він покаже кінцеву дату закриття полігону. На цей проект потрібні гроші. 1млн. 200 тис. виділено з міського бюджету, а 1 млн. 800 тис. має бути виділено з обласного, якщо депутати обласної ради кошти на це не дадуть, то нічого не буде. Тому, міліцію до людей застосовувати не будемо категорично”, – розповів Андрій Садовий.
Наразі одним із можливих варіантів вирішення проблеми із Грибовицьким сміттєзвалищем є відведення території колишнього заводу з виробництва сірки в Новому Роздолі, але чи погодяться на це його мешканці – невідомо…
Львів-Великі Грибовичі-Львів