Володимир Васильченко, начальник служби каналізаційного господарства “Львівводоканалу”, про те, чому досі не всі вулиці міста каналізовані, коли і кого планують підключити до колекторів 

У Львові досі є 114 вулиць, жителі яких не мають каналізації! У середньовічних санітарних умовах живуть орієнтовно 10% львів’ян. Чимало з них – на відстані кількох кілометрів від центру міста. 

З кінця осені в ратуші пожвавилися розмови про те, що вже настав час забезпечити людей цим благом, навіть заговорили про гроші з Києва і створили спеціальну комісію. Нині гостем “Пошти” є Володимир Васильченко, начальник служби каналізаційного господарства “Львівводоканалу”. 

– Пане Василю, як історично сталося, що така велика частина Львова опинилася без каналізації?

– До війни, навіть до 1948-49 рр. Львів не розбудовувався. Всі великі промислові підприємства були колись на території старого міста, в якому не було жодної каналізаційної насосної станції. Була тільки одна, але тимчасова. А так вся каналізація була загальносплавна і гравітаційно сплавлялася до Полтви. Але каналізацію по вулицях колись прокладав магістрат. А приєднання до колектора здійснював власник будинку за свої гроші. 

Ті райони, що не потрапляли під забудову, були не дуже веселими. Що 40 років назад собою являла вулиця Академіка Голубця? Це тепер там гарні будинки. Таким чином колись відбулося, м’яко кажучи, захоплення територій. Люди селилися і не мали претензій до влади щодо проведення каналізації. 

Наприклад, будинки на вул. Пасічній 33, 33-а, б, в, г досі не каналізовані, хоча на Пасічній пролягає один із найстарших колекторів Львова. Тоді вони не потрапляли по рельєфу, а грошей на облаштування локального насосу не було, то користувалися вигрібними ямами. І так було всюди. Ті райони, які станом на сьогоднішній день залишилися не каналізовані – були забуті Богом, на які не звертали увагу.

– Навіть радянська влада була байдужою?

– Вона проявляла інтерес, бо для неї був головним робітничий клас і вона інтенсивно розбудовувала місто: маємо автобусний завод, Сихів, Наукову, Рясне-1, Рясне-2. Це райони, де проживає десь 300 тис. людей. Скажімо, чому вони не йшли у сторону Збоїщ  – історія замовчує. 

– У якому районі міста сьогодні найбільше бракує каналізації? 

– Залежно з якого боку дивитися… Ну от, скажімо, вулиця Брюховецька чи Ряснянська. Здавалося б рукою подати в Рясне, де є каналізація, а в них – немає. Чи вулиця Стрийська і Сокільницька, яка йдуть паралельно, але на останній немає цього блага цивілізації.  

– Що робиться фахівцями “Львівводоканалу”, щоб їх мешканці мали каналізацію? 

– Коли нас просять – ми подавали і подаємо перелік ще не каналізованих вулиць. Крім того, щоб не було самодіяльності, в нас є проектна організація, яка вповноважена розробляти перспективний план розвитку міста, в тому числі каналізування, освітлення і водопостачання. Цим займається Інститут “Містопроект”.  

– У ратуші повідомили про програму з каналізування міста. Можна довідатись про неї детальніше? 

– Багато не можу сказати, це, напевно до технічно – виробничого відділу. Зараз район Варшавської–Підголоско задекларували як район, який піде під розбудову і забудову. Ми там написали багато чого, а що з того вийде – ніхто не знає, бо не ми приймаємо рішення з фінансування. Ми даємо пропозиції. 

– Тобто, якщо цього року будуть гроші, то ви візьметеся за Варшавську?

– Ні! Ми ні за що не будемо братися, бо це настільки довгий процес, що ви собі того навіть не уявляєте. Спочатку визначається об’єкт, потім тендер, потім затвердження, далі чекати на гроші для проектної документації, потім визначення черговості, потім виконя проектної документації, її перевірка, виділення грошей на будівництво. 

Це так на років десять розтягнеться, як мінімум. Замовником робіт буде управління капітального будівництва міської ради, а ми приймемо на баланс. 

– Чи можуть мешканці самі підключатися до міської каналізації, не чекаючи, поки це їм зробить місто? 

– Абсолютно реально і ми так всім радимо. Власник будинку сам чи з судами має піти в міську раду з проханням видати технічні умови на водопостачання та водовідведення. Після цього йдете у “Львівводоканал”, ми даємо технічне заключення  і технічні умови, де ми розписуємо варіанти, куди можна під’єднатися. Це можна зробити і за тиждень. 

– Деякі мешканці самовільно виводять свою каналізацію в люки чи просто на вулицю….

– А потім проблема, бо їхня каналізація забивається, воно починає витікати, а згодом люди починають рвати на собі сорочки: “А ми ж вам платимо!”. Але ми відповідаємо лише за те, що у нас балансі.   

Наприклад, на вулиці Сухій люди за свої гроші проклали три колектори! А коли сталася закупорка – власника немає, став винен “Львівводоканал”. Як вони проклали, яким матеріалом, який діаметр? Що можна порушити, вони порушили, воно якось плило, а потім припинило свої існування. А люди кричать, ми ж вам платимо. Ви платите за те, що місто має своє. 

– Такі самовільні включення  – це ж порушення! 

– Безумовно. Це адміністративне стягнення, якщо це буде робити районна влада. Максимум, чим ми можемо зарадити, якщо нам скажуть, перерити ескаватором  та гепнути туди земельки і все. Але таких випадків не було.    

– На вашу думку, з такими темпами як є сьогодні, фінансуванням і реаліями, коли Львів буде каналізований на 100%?

– На 100% він не буде ніколи каналізований, бо завжди знайдуться люди, які придбають ділянку поза колектором.