Львівська міська рада вкотре намагалася презентувати проект створення велосипедної інфраструктури у Львові. Цей захід навіть окремим рядком прописали у програмі фестивалю активного відпочинку і спорту "Земля. Вода. Гори. Небо". Щоправда, замість конкретної схеми велодоріжок, львів'янам довелося прослухати чергову лекцію про переваги роверів над автомобілями.
Робочу групу для підготовки цільової програми створення велосипедної інфраструктури в місті сформували ще торік. Концепція, розроблена велоклубом "Рух" під головуванням очільника клубу Анатолія Яремишина, мала на меті ініціювати створення велорозмітки та велопаркінгів, що зробило б пересування на роверах у місті значно зручнішим, а головне, зважаючи на безлад на львівських дорогах, - безпечнішим.
"З ініціативи громадського зібрання було створено нормативні документи, які стали підставою для подальшої розробки проекту. Проте всі документи затримались на столі в директора департаменту містобудування Андрія Павліва, та зрозуміли ми це лише, коли вже минув певний час", - розповів "Пошті" секретар робочої групи Володимир Закалюжний.
Попри актуальність такого проекту, чиновники, відповідальні за його реалізацію, не сприйняли його серйозно. На думку головного архітектора міста Юрія Криворучка, велосипедні доріжки в нашому місті можуть з'явитися хоч сьогодні, адже для цього "потрібна лише бочка фарби".
"Нехай велосипедисти намалюють собі доріжки там, де їм зручно їздити, - сказав чиновник. - Трохи поїздять, ми подивимося, як усе це виглядатиме, щоб люди звикли, щоб не було конфліктів".
Ініціатори і розробники велопроекту переконані: зважаючи на реконструкцію доріг до Євро, саме вдалий час для того, щоб втілити в життя проект велорозмітки та велопаркінгів. Адже кількість автомобілів у Львові щороку стрімко зростає і вже незабаром довжина львівських заторів дорівнюватиме довжині міських доріг.
Щоб привернути увагу широкого загалу до велотранспорту, представники громадської ініціативи вдаються до різноманітних заходів, але найчастіше, звісно, велопробігів. Та чиновники воліють, вочевидь, заговорювати проблему, проте не вирішувати її.