Пересуватися вулицями Львова вдень досить складно через постійні перешкоди на шляху, адже доводиться оминати припарковані на хідниках машини. Та це не до порівняння з тим, що доводиться щоденно долати незрячій людині, аби вийти з дому і дістатися потрібного їй пункту. 

Передусім найскладніша ситуація з переходом вулиць. У міськраді “Пошті” розповіли, що сьогодні у місті зі 120 пунктів, де встановлено світлофори, тільки на сорока є звуковий супровід. 

“Нам ще дуже далеко до досконалості! Торік у рамках програми розвитку ООН ми встановили 45 звукових пристроїв на світлофорах і 20 на адмінбудівлях. Тобто, ми самі, за гроші незрячих людей, покращуємо умови. Звісно, хотілось би більшої ініціативи від влади, а не тільки звіту про виконану чужими руками роботу. Зважаючи, що звукові пристрої, так звані “пікалки”, не дорогі – вартість одного близько п’ятиста гривень – встановити їх не надто важко. Та найбільша наша проблема – це не брак грошей, а байдужість до чужих проблем”, – розповіла “Пошті” Оксана Потимко, голова Львівського осередку Українського товариства сліпих.

Та звуковий сигнал зі світлофора є недосконалим і малоефективним на складних перехрестях, кажуть незрячі. Там доцільним було б установлення пристроїв зі звуковим супроводом, таких, як на вул. Гнатюка. 

“Ціна на них дещо вища, якщо не помиляюсь, орієнтовно дві тисячі гривень, однак і результативність від них значно краща. Тоді незряча людина чітко зорієнтується, куди саме перехід дозволено”, – додає Оксана Потимко. 

Тим часом у ратуші “Пошту” запевнили, що вони завжди готові йти на співпрацю з незрячими. “Однак максимум, що ми змогли б втілити цього року, – це два-три пристрої, бо грошей на це взагалі немає. Зараз уже не йде мова про “пікалки”, а лише про звуковий супровід. Той, що в нас є на перехресті Гнатюка – просп. Свободи, – недосконалий, ми мали численні скарги від мешканців. Тепер розглядаємо нові, з Чернігова, вартість цілого комплексу для перехрестя становитиме в середньому 8 тис. грн. Звук на них можна регулювати, і вони є повністю інформативні, тобто повідомляють про те, куди можна йти, а куди прохід заборонено”, – зазначив Роман Заріцький, начальник відділу капремонту управління інженерного господарства міськради.