Світлофори не для всіх

Поки влада розводить руками, львів’яни з вадами зору самотужки роблять місто доступним для себе

Поки влада розводить руками, львів’яни з вадами зору самотужки роблять місто доступним для себе

Пересуватися вулицями Львова вдень досить складно через постійні перешкоди на шляху, адже доводиться оминати припарковані на хідниках машини. Та це не до порівняння з тим, що доводиться щоденно долати незрячій людині, аби вийти з дому і дістатися потрібного їй пункту. 
Передусім найскладніша ситуація з переходом вулиць. У міськраді “Пошті” розповіли, що сьогодні у місті зі 120 пунктів, де встановлено світлофори, тільки на сорока є звуковий супровід. 
“Нам ще дуже далеко до досконалості! Торік у рамках програми розвитку ООН ми встановили 45 звукових пристроїв на світлофорах і 20 на адмінбудівлях. Тобто, ми самі, за гроші незрячих людей, покращуємо умови. Звісно, хотілось би більшої ініціативи від влади, а не тільки звіту про виконану чужими руками роботу. Зважаючи, що звукові пристрої, так звані “пікалки”, не дорогі – вартість одного близько п’ятиста гривень – встановити їх не надто важко. Та найбільша наша проблема – це не брак грошей, а байдужість до чужих проблем”, – розповіла “Пошті” Оксана Потимко, голова Львівського осередку Українського товариства сліпих.

ДО ТЕМИ

Як експеримент активісти УТОСу торік встановили голосові повідомлення у тролейбусі №13. Коли транспорт під’їжджає до зупинки, то знадвору динамік транслює інформацію про його маршрут. Це дозволяє зорієнтуватись не тільки людям з вадами зору, але й усім мешканцям та туристам міста. Однак, як з’ясувала “Пошта”, таке нововведення не прижилося.  

Та звуковий сигнал зі світлофора є недосконалим і малоефективним на складних перехрестях, кажуть незрячі. Там доцільним було б установлення пристроїв зі звуковим супроводом, таких, як на вул. Гнатюка. 
“Ціна на них дещо вища, якщо не помиляюсь, орієнтовно дві тисячі гривень, однак і результативність від них значно краща. Тоді незряча людина чітко зорієнтується, куди саме перехід дозволено”, – додає Оксана Потимко. 
Тим часом у ратуші “Пошту” запевнили, що вони завжди готові йти на співпрацю з незрячими. “Однак максимум, що ми змогли б втілити цього року, – це два-три пристрої, бо грошей на це взагалі немає. Зараз уже не йде мова про “пікалки”, а лише про звуковий супровід. Той, що в нас є на перехресті Гнатюка – просп. Свободи, – недосконалий, ми мали численні скарги від мешканців. Тепер розглядаємо нові, з Чернігова, вартість цілого комплексу для перехрестя становитиме в середньому 8 тис. грн. Звук на них можна регулювати, і вони є повністю інформативні, тобто повідомляють про те, куди можна йти, а куди прохід заборонено”, – зазначив Роман Заріцький, начальник відділу капремонту управління інженерного господарства міськради. 
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4605 / 1.55MB / SQL:{query_count}