Забруднення повітря через велику кількість автомобілів, грибовицьке сміттєзвалище, неприємний запах у місті – це неповний список найбільших екологічних проблем Львова.
Ба більше, торік восени в рамках розробки екологічної програми Інститут міста провів соцопитування городян, в якому, окрім згаданих проблем, львів’яни назвали ще акустичне забруднення, стан відкритих водойм міста, якість питної води, умови для вигулу собак, ситуацію з безпритульними тваринами, недостатній рівень озеленення вулиць та значну кількість сміття у місті.
Задля покращення екологічної ситуації у Львові розробили Комплексну екологічну програму на 2012 – 2016 рр. А цього тижня відбулися громадські слухання проекту цієї програми, метою якої є забезпечення комфортних умов проживання в місті, збереження природних ресурсів і навколишнього природного середовища. Про заходи, передбачені цим документом, “Пошта” спілкується з керівником розробки програми, заступником директора з наукової роботи Інституту екології Карпат Оксаною Марискевич.
– На щастя, Львів не входить у список міст України, де найбільше забруднене повітря. Але для нього характерні усі прояви урбанізації, зокрема і зростання рівня забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами, загальна кількість яких протягом десяти років зросла на 40%.
ДО ТЕМИ На що, на думку львів’ян, потрібно витрачати гроші з міського природоохоронного фонду. Охорона атмосферного повітря – 17, 47%. Покращання водопостачання – 13,92%. Покращання водовідведення – 12,3%. Нові зелені насадження – 10,86%. Створення муніципального притулку для тварин – 10,77%. Запровадження системи роздільного сортування сміття – 9, 61%. Встановлення антишумових екранів – 7,42%. Очищення відкритих водойм міста – 7, 28%. Опитування провів Інститут міста методом “face to face”. В опитування взяли учать 800 мешканців Львова. |
У Львові 96% від сумарних викидів у атмосферу забезпечує транспорт. Для порівняння: у 2000-му цей показник становив 92%. За матеріалами соцопитування, львів’яни вважають, що передусім варто фінансувати вирішення власне цієї проблеми. Адже забруднення повітря постійно відчувається, особливо влітку.
– Другою проблемою у сфері стану довкілля міста, згідно з опитуванням, є функціонування каналізаційної системи міста: 114 вулиць у нашому місті не є каналізованими, переважно це райони приватної забудови. Проблема, на якій також наголошують, – це зелені насадження у місті, ми знаємо, якими є межі львівських парків, та не володіємо ситуацією щодо площі власне зелених насаджень.
Також проблемою є безпритульні собаки, різке зростання популяції сизого голуба в місті і зменшення чисельності ластівок, горлиць, горобців та інше. Орнітологи говорять, що це тривожний сигнал, який свідчить про несприятливу ситуацію для птахів у місті. Це пов’язано з низкою причин, зокрема, зникнення звичних місць для гніздування через закриття доступу на горища, балкони, зниження доступу до корму через використання поліетиленових пакетів для побутових відходів, вибухи петард (до 120 протягом окремих вечорів), освітлювальні гірлянди на деревах.
Також з кожним роком загострюється конфлікт між інтересами бізнесу й охорони довкілля. Прикладом цього можуть бути несанкціоновані будівництва на території львівських парків, зокрема Стрийського й Парку культури.
Ціла низка проблем пов’язана з акустичним забрудненням міста. Згідно з Національним планом дій із охорони навколишнього природного середовища України, до 2015-го в містах із населенням не менш як 500 тисяч осіб повинні бути встановлені протишумові екрани. Щодо Львова, це завдання передусім має вирішити Львівська залізниця (вул. Замарстинівська, Волинського, Стрімка, Караїмська та Огіркова, де рівень акустичного забруднення значно перевищує нормативні показники).
– Дуже важливими проблемами є поводження з твердими побутовими відходами та питання львівського міського сміттєзвалища, що пов’язано з їхнім збором, переробкою та утилізацією. Сміттєзвалище у Грибовичах входить до переліку об’єктів кризового моніторингу області, воно мало бути закрите 2006-го (!), тепер говорять про закриття у червні 2012-го. А чому місто досі не створило умов, щоб залучити сюди інвесторів – не зрозуміло.
У той же час Луцьк активно працює зі залученням інвесторів над вирішенням проблеми у сфері поводження з побутовими відходами, а наша влада й надалі в пошуках.
Невирішеними також залишаються питання зі збором та утилізацією великогабаритних відходів (холодильники, телевізори), будівельного сміття, батарейок, енергоощадних ламп, комп’ютерів, протермінованих ліків і хімічних реактивів, медичних відходів. Особливою проблемою є переробка зелених відходів (обрізка дерев, новорічні ялинки тощо), для чого повинні застосовуватися спеціальні лінії для переробки таких відходів. Луцьк про це забув два роки тому, а Львів...
– Бідою ні, але проблемою так. Над нею працюють цілі комісії, є багато версій та причин неприємного запаху в місті. Проте головної причини так і не визначили.
А нещодавно я побачила у переліку причин – забивання фільтрів піскосумішшю і збільшення об’ємів використання мийних засобів. Причину неприємного запаху в місті фахівці ще не встановили, і ми можемо висловлювати лише свої домисли.
– Попередня програма була розроблена також нашим інститутом терміном на 10 років. Коли її розробляли, я, на превеликий жаль, була великим мрійником. Тоді були досить непевні часи (передусім у фінансовому вимірі), і як потім показав досвід – не варто було замахуватися на такий довгий період. Рівень виконання попередньої програми нами оцінюється на 60-70%. Теперішня програма розроблена на п’ять років, і вона є більш конкретною. Час покаже.
– У рамках програми є кілька груп заходів: щодо забезпечення комфортності мешканців міста, заходи стосовно водовідведення та водопостачання, утилізації та переробки відходів, охорони повітряного басейну міста, збереження зелених насаджень та інших компонентів живої й неживої природи, екологічної освіти й роботи з громадськістю, охорони та раціонального використання земельних ресурсів. Вони є між собою пов’язаними, наприклад, поки ми не вирішимо проблему з каналізуванням території, не можна говорити про покращання стану відкритих водойм тощо.
– Це повна інвентаризація зелених насаджень, завершення реконструкції парків, подальше озеленення міста, боротьба з омелою та захворюваннями зелених насаджень із використанням нових методів. Окремим пунктом у програмі є Стрийський парк, для якого має бути створена окрема дирекція, адже цей парк є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Щодо безпритульних тварин – регулювання їх чисельності, щеплення, чипування. Також планується розробка документації для спорудження муніципального притулку для тварин. Потрібно розробляти програму щодо управління популяціями птахів у місті, як це зроблено в містах Західної Європи.
– Програма передбачає залучення мешканців та громадських організацій. Але для цього потрібен певний рівень екологічної освіти населення. Понад 70% мешканців нашого міста, які взяли участь у соцопитуванні, вважають, що вони мало поінформовані про екологічні проблеми міста. Така ж кількість респондентів не знає, що в місті реалізовують природоохоронні програми. Чи це є небажання мешканців, чи недостатній рівень інформування – мабуть, і те, і те.
У плані екологічної освіти ми ще не вибудували цієї “драбини” від сім’ї й садочка, яка є в наших сусідів з ЄС. А щодо громадських організацій, у Львові їх є понад 60, хоча насправді активними є лише близько 15.
– Наразі у нас зафіксовано 240 млн грн, але приблизно 85% з них припадає на інвестиційні кошти, пов’язані з утилізацією, переробкою та знешкодженням відходів. Програма – це важливий інструмент для здобуття додаткових коштів із інших джерел фінансування. Треба хотіти й уміти ним користуватися.
– Зараз доопрацюємо програму, внесемо поправки після громадського слухання та зауважень депутатської комісії з питань природокористування, охорони довкілля та благоустрою міськради. Наступної середи проект програми буде слухатись на засіданні цієї комісії. Після цього винесемо її на розгляд депутатів.
– Найважливіше, що мало б змінитися в екологічній ситуації міста – це зменшення забруднення повітря на 15% за рахунок використання екологічно чистих видів транспорту, передовсім електротранспорту, покращення якості поверхневих вод шляхом завершення каналізування території міста, спорудження сучасного сміттєсортувально-переробного комплексу, встановлення протишумових екранів, збереження зеленого каркасу міста та низка інших. Зрештою, поживемо – побачимо. Шлях від затвердження заходів будь-якої програми до їхнього виконання є достатньо тернистим.