Побудова підземних паркінгів у центрі Львова спричинить руйнацію архітектурної спадщини

З нагоди проведення матчів чемпіонату Європи з футболу в 2012 році Львівська міська рада підготувала буклет карт для пропозицій на інвестиційному ярмарку, який відбуватиметься в рамках Львівського міжнародного економічного форуму "Європейське партнерство - відкриті можливості" (1 - 3 жовтня ц. р.). Серед зазначених пропозицій є кілька неоднозначних, що потребують багатосторонньої оцін­ки експертів та науковців у різних сферах. Йдеться про підземні паркінги у центральній частині міста та готелі в парках та скверах. Серед інших цікавими видаються пропозиції побудови готелів на території парку культури та відпочинку (вул. Стрийська - Зарицьких) та посеред скверу між вулицями Старицького та Японською, а також підземних паркінгів на площах Князя Ярослава Осьмомисла, Святого Теодора, Петрушевича, вулицях Кривоноса - Замкова, Стефаника - Коперника, Вітовського.

Питання доречності побудови підземних паркінгів у центральній частині міста, що належить до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО, виникло кілька років тому, після ухвали львівською міською радою від 1.07.2004 р. за № 1619 Переліку підземно-надземних автостоянок. А в лютому 2006 р. Товариство шанувальників Львова організувало з цього приводу громадські слухання "Будівництво підземно-надземних автостоянок в історичному середовищі Львова - аргументи за і проти". В резолюції слухань, зокрема, говорилося, що учасники громадського обговорення в цілому схвалюють ідею будівництва підземно-надземних стоянок автотранспорту поза історичною частиною міста. Щодо низки місць, запропонованих міською владою для цих стоянок в історичній частині Львова, то впродовж 2006 - 2008 років громадськість так і не отримала чіткої відповіді на поставлені ще на згаданих слуханнях та у численних зверненнях запитання.

Досі відсутнє (або ж не оприлюдене, що, власне кажучи, однаково) наукове обґрунтування умов будівництва автостоянок посеред щільної забудови центральної частини міста з цінними архітектурними та археологічними пам'ятками, на території заплави річки Полтви із складною гідрогеологічною основою. Не передбачені наслідки екологічних змін, зумовлених забрудненням середовища центральної частини міста внаслідок значного згромадження транспорту.

Ще тоді міській владі було запропоновано запровадити мораторій на будь-яке нове будівництво в заповідній частині Львова (території Державного історико-архітектурного заповідника та пам'яткоохоронних територій) до моменту розроблення, затвердження та проведення експертизи необхідної містобудівної документації (генплану міста, проектів детального планування), місцевих правил ведення нового будівництва, реконструкції та реставрації на заповідній території Львова. Громадськість ка­тегорично наполягала на виконанні комплексних наукових досліджень гідрогеологічних процесів у ґрунтах, екологічної ситуації центральної частини Львова та їх впливу на стан забудови, і на їх основі - підго­тов­ки окремого розділу ген­плану з визначенням ділянок для розміщення підземних автостоянок.

Чи погоджені в належному порядку можливості спору­дження підземних паркінгів, чи затверджувала згадані пропозиції Державна служба з питань національної культурної спадщини, як це передбачає закон, і чи повідомлено про це Світовий комітет ЮНЕСКО, як це передбачають логіка і передвиборні заяви міського голови? Який план дій повинен передбачати майбутній інвестор, якщо пост-фактум виявиться, як це вже стало практикою, неможливість здійснення будівництва в рамках інвестиційної пропозиції власне з огляду на вимоги національного законодавства з питань охорони культурної спадщини?

Міський голова у слові-зверненні до учасників форуму, опублікованому на презентаційних матеріалах, урочисто запрошує інвесторів долучитися до відбудови славетного Львова. Але, попри очевидну потребу вирішення проблеми як і місць паркування численних авто, так і готелів для туристів, для мешканців, очевидно, не менш важливою є можливість гуляти з дітьми у скверах (пропонованих як ділянки під забудову). А збереження львів­ської спадщини залишається найбільшою інвести­ційною перевагою міста, адже лише завдяки їй сюди їдуть туристи, львів'яни мають роботу, а бізнес воліє робити інвестиції у Львів, а не деінде.

Залишається відкритим запитання, чому в рамках проведення цьогорічного економічного форуму міська влада знову зав'язує вузол проблем, пропонуючи для підземних паркін­гів ділянки, дозволи і погодження будівельного втручання на яких не доведені до відома громадськості, а на практиці їх взагалі може не бути, чи і так малочисельні сквери центральної частини. Місто потребує інвестицій, але чи не відштовхнемо ми їх самотужки, роблячи сумнівні пропозиції? 

Дуже хотілося б, аби завдяки прозорим правилам, інвестиційні кошти у повному обсязі слугували потребам міста, а не окремих чиновників, адже непрозорість - найкращий ґрунт для зловживань. І добре було б, якби нещодавно зруйнований будинок композитора Ярославенка став останньою рукотворною руїною нашого Львова. Проте інвестиційні плани щодо паркінгів у центральній частині міста спонукають готувати чергові поминальні вінки вже відтепер.

Ярина Ясиневич, керівник Програми моніторингу
державної пам'яткоохоронної полі­тики
Центру правових та по­літичних досліджень "Сім"