Сморід може повернутися
"Пошта" дізналася, чим закінчилося з'ясування причин торішнього смороду у місті, яких висновків дійшла спеціальна комісія і що далі робитимуть чиновники
"Пошта" дізналася, чим закінчилося з'ясування причин торішнього смороду у місті, яких висновків дійшла спеціальна комісія і що далі робитимуть чиновники
Більше як півроку минуло від появи у Львові неприємного запаху. За цей час скликали наради, створювали комісії, давали обіцянки, а смерділо як у шалену спеку, так і в нещодавні люті морози. Менше ста днів залишилося до старту єврочемпіонату, а проблема, здається, і не зрушила з мертвої точки. Крім того, незабаром потеплішає, що може спровокувати нові хвилі смороду. Причин, як виявилося, занадто багато, щоб вирішити хоча б одну. “Пошта” спробувала з’ясувати, чому проблема, яка дошкуляє львів’янам стільки часу, досі не отримала належного вирішення.
А віз і нині там
Нагадаємо, в серпні минулого року міський голова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка мала дослідити причини появи неприємних запахів. Було погоджено, що до
|
ДО ТЕМИ Причини смороду З часу появи неприємного запаху в місті виникали і спростовували різноманітні гіпотези про його причини. “Пошта” зібрала усі варіанти, які раніше називали різні посадовці: • порушення кількома великими підприємствами правил приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію; • очисні споруди міста збудовані до 1990 року на технологіях, розроблених у 60-70-х роках минулого століття, і вимагають реконструкції; • суха погода та зменшення споживання води споживачами призводить до більшої концентрації стоків; • відсутність у місті сучасної гідродинамічної машини для очищення каналізаційних колекторів; • більшість головних каналізаційних колекторів у місті вичерпали свій експлуатаційний ресурс та вимагають реконструкції або заміни. • наявність неканалізованих районів: у місті є 114 вулиць, де немає каналізації; • забруднення відкритих потічків та водойм несанкціонованими скидами стоків господарсько-побутової каналізації (р. Зубра в Сихівському районі (поблизу ринку “Шувар”), р. Марунька у Личаківському районі, потічок Білогорський у житловому районі “Левандівка”, потічок у парку “Скнилівський”); • каналізаційні очисні споруди Львова не обладнані достатніми потужностями для забезпечення належної утилізації зневодненого мулу; • порушення у роботі системи дощової каналізації в центральній частині міста; • відсутність гідрозатворів на дощоприймачах; • виконання робіт з реконструкції доріг у Львові із заміною каналізаційних мереж. • відсутність сучасної станції приймання стоків від споживачів та промислових підприємств розташованих у не каналізованих районах міста, що призводить до неконтрольованого потрапляння каналізаційних стоків та відходів промислових підприємств з перевищеними гранично допустимими концентраціями забруднювальних речовин на міські каналізаційні очисні споруди. |
1 листопада комісія із 17-ти чиновників мала підготувати висновки та пропозиції щодо вирішення цієї проблеми. Зараз середина березеня 2012-го, а про рішення ні слуху, ні духу.
У прес-службі ЛМР “Пошту” запевнили, що комісія ухвалила рішення і на даний момент вже не функціонує. Звіт про свою роботу чиновники передали у “Львівводоканал” для з’ясування винуватців появи смороду. Навіть була виділена певна сума грошей для проведення перевірок підприємств щодо перевищення допустимих норм відходів.
Цей факт нам підтвердив і член згадуваної комісії, завідувач кафедри гідравліки та сантехніки Національного університету “Львівська політехніка” Володимир Чернюк. Науковець зазначив, що навіть опубліковано видання, де названо і головних винуватців, і заходи, які мають далі застосовуватися.
Однак виявляється, що з цим погоджуються не всі. Так зі слів Миколи Одухи, заступника головного інженера з питань водопровідного господарства “Львівводоканалу”, кінцевого звіту ще немає, а є лише попередні пропозиції щодо можливих дій, і робоча група працюватиме далі. Тож ситуація із звітом комісії залишається незрозумілою: він начебто є, але ще не остаточний, а члени комісії дають суперечливі коментарі.
“Нарад у нас вже не було два місяці. Наша комісія буде ще збиратися, звичайно, це питання особливо актуальне під час Євро-2012. Ми не хочемо, щоб Львів зганьбився зі смородом, адже вболівальники не будуть з’ясовувати, що і де смердить”, – розповів “Пошті” член робочої групи, голова депутатської комісії інженерного господарства, транспорту та зв’язку ЛМР Іван Гринда.
У смороді винуваті підприємства?
За словами депутата, основною проблемою є запущеність каналізаційної системи. “Один з тих чинників, що вже вдалося визначити, – це є труби, які мають близько ста років, і їх ще жодного разу не чистили. Все те, що них осідало, особливо в часи активного промислового виробництва в радянський період, має неприємний запах. Для змивання цих засмічень ми хочемо закупити спеціальну машину. Гроші на неї вже є. Інша справа – це конкурс. Другий чинник – це викиди підприємств, які мають відбуватися під інспекцією природоохоронної прокуратури і “Львівводоканалу”, – сказав Іван Гринда.
“На даний час з підприємствами ми маємо відповідні угоди на викид стоків із належними погодженими параметрами. Ті фірми, які порушують умови договору, – сплачують штрафи. Наразі це всі заходи, які ми можемо застосувати до підприємств”, – зазначив Микола Одуха. За його словами, комісія із виявлення винуватців неприємного запаху доручила ТзОВ “Еко-Захід” провести дослідження. Для цього 98 тис. грн зі свого бюджету виділив “Львівводоканал”. Відтак фахіці з листопада минулого року проводять відбір та аналіз проб газоповітряної суміші в контрольних точках міської каналізації. З 22 пунктів у 13-ти виявлено перевищення удвічі допустимої норми газу, який є результатом розкладу органічних речовин, і саме він має неприємний запах. З настанням морозів робота призупинилася, але її обіцяють відновити при +5. Завершити дослідження повинні до 1 травня поточного року.
“Ми сподіваємося, що до травня роботи завершаться, і ми дізнаємося, яке з підприємств найбільше впливає на неприємні запахи в місті. Тоді і розпочнеться конкретна робота з цими фірмами щодо зміни їх технології, – зазначає Микола Одуха, який вважає, що сморід зникне, коли промислові підприємства будуть скидати стоки у міську каналізацію після попереднього очищення. – Якщо немає зовсім очисних споруд, необхідно ставити питання про їх будівництво на території фірми, а якщо вони неефективно працюють, то налагоджувати роботу”.
Однак з боку самих підприємств не спостерігається бажання йти на контакт з владою, нарікає депутат Іван Гринда. “Вони заявляють, що будівництво і реконструкція очисних споруд є надто витратними, і погрожують згорнути промисловість, проте страждають їхні споживачі. Зараз ніхто не хоче вкладати кошти, бо звикли вночі все тихенько викидати, і, вважають, ніхто не побачить і не доведе”, – нарікає депутат.
Окрім викидів підприємств, є й інші можливі чинники смороду у місті. Серед них Іван Гринда називає накопичений мул на міських очисних спорудах. “На даний час на переповнених мулових майданчиках його там 1,5 млн тонн на території 22 га. За гроші гранту шведського уряду був реконструйований цех зневоднення намулу, який не працює на повну потужність через відсутність транспортних засобів для його вивезення”, – інформує прес-служба ЛМР.
|
ДО ТЕМИ “Пошта” проаналізувала можливі способи подолання неприємного запаху, які впродовж останніх півроку називали міські чиновники: • ЛМКП “Львівводоканал” може переглянути умови приймання стічних вод від підприємств; • посилити контроль за скиданням стоків; • закупити спеціалізовану машину для гідродинамічної промивки та очищення каналізаційних колекторів; • провести реконструкцію головних каналізаційних колекторів на вул. Богданівській, вул. Винниця-Тунельна, напірних колекторів від КНС-4, КНС-5 та КНС “Рясне ІІ”, у смт Брюховичі, у парку “Скнилівський”; • прокласти другий прохід головного каналізаційного колектору “Полтва” під залізничною колією Львів – Сокаль; • провести реконструкцію аеротенків-освітлювачів на каналізаційних очисних спорудах; • забезпечити будівництво мереж централізованого водовідведення у неканалізованих районах міста; • закупити для “Львівводоканалу” два контейнери та самонавантажувальний самоскид для транспортування зневодненого мулу; • провести реконструкцію системи дощової каналізації; • розробити та реалізувати проект примусового вентилювання каналізаційної системи центральної частини міста; • виділили 150 млн грн на каналізування міста; • промити каналізаційну мережу і продезінфікувати її; • знайти можливість утилізації відходів з підприємств. |
Також місту потрібні гідрозатвори на дощоприймачах, щоб випари, які піднімаються уверх, не йшли в каналізаційні люки, а потрапляли в трубу. Ті, що в нас є, вичерпали свій термін експлуатації, а в деяких місцях їх взагалі немає.
Науковець і член міської комісії Володимир Чернюк вважає, що існують й інші варіанти вирішення цієї проблеми. “Є заходи, які може втілювати наша кафедра, зокрема вони стосуються примусової вентиляції колекторів. Адже скидати в каналізацію будуть все одно таємно, вночі, і, відповідно, запах буде. Наше завдання – щоб люди того не відчували. Якщо будуть виділені гроші, то ми зможемо детальніше дослідити, як у світі борються з такими проблемами, бо в Україні ніхто такого не робить. Навіщо винаходити те, що вже є, якщо його можна лише удосконалити?” – вважає Володимир Чернюк.
Отже, проблема із неприємним запахом у Львові досі не вирішена, а відтак жодних гарантій того, що влітку місто не буде “пахнути” нечистотами немає.
