Окрім програми співфінансування реставрації дерев’яних вікон та брам, у Львові більш ніж два роки діють безкоштовні консультації з реставрації та ремонту будинків у старій частині міста, організовані німецьким товариством технічної співпраці GIZ та Львівською міськрадою. Їх надають фахові архітектори з Німеччини не лише міським музеям та церквам, а й мешканцям будинків, які є пам’ятками архітектури. Однак, якщо програмою співфінансування скористалися сотні львів’ян, то про безкоштовні консультації від архітекторів GIZ знає далеко не кожен.
Як розповіла “Пошті” Софія Лужна, офіс-менеджер GIZ, переважно за фаховими консультаціями звертаються музеї та церкви Львова.
“Наші фахівці з Німеччини надавали консультації церкві Свв. апостолів Петра і Павла, Вірменській церкві, природничому музею та Будинку вчених. Звертались до нас і з Оперного театру, – каже Софія Лужна. – Попри це, були й приватні запити від мешканців, які хочуть відреставрувати певні елементи своїх будинків у старій частині міста”.
Безплатні поради від німецьких архітекторів отримав львів’янин Сергій Береза, що мешкає в будинку на вул. Донцова.
ДОВІДКА Щоб отримати консультацію від німецьких реставраторів, треба звернутися в офіс проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова”, що розташований на вул. Богомольця, 6, або ж зателефонувати за номером 275-13-08. |
Спершу чоловік хотів реставрувати дерев’яні вікна в рамках програми співфінансування, однак виявилось, що вулиця, на якій він мешкає, не входить у проектну зону.
“Наш будинок – пам’ятка архітектури, тому ми не хотіли замінювати вікна, а вирішили відреставрувати їх. Ми попросили експертів GIZ про безплатну консультацію. Вони надали інформацію про вартість робіт, допомогли підібрати матеріали і порекомендували реставраторів”, – розповів Сергій Береза.
На думку Мар’яни Борик, асистента проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста”, програма безкоштовних архітекторських консультацій не набула популярності серед мешканців Львова через малу кількість ОСББ у Львові і небажання львів’ян гуртуватись навколо будинкових проблем. Ще одна причина – значна частина мешканців не знає про цю програму.
“Здебільшого люди звертаються стосовно реставрації дерев’яних вікон та брам. Наразі в нас є 400 таких запитів, однак ми зараз на 157-му. Ситуація склалась так, що попит перевищує наші можливості, – розповіла “Пошті” Мар’яна Борик. – Натомість запитів на безкоштовні консультації було лише 20. Відсутність попиту на консультації зумовлена тим, що у Львові є небагато ОСББ. Відповідно, кожна окрема людина, яка живе у своїй квартирі, не цікавиться тим, як реставрувати будинок, відновити сходи чи дах”.
“Коли надходить запит від мешканців, наш німецький експерт оглядає об’єкт, а пізніше робить письмовий звіт, — розповіла Софія Лужна. — Цей документ існує як в українському, так і в німецькому варіанті. Установи або приватні особи, які до нас звертались, отримують його вже через кілька днів. На безкоштовних консультаціях архітекторів GIZ можна одержати інформацію про орієнтовну вартість робіт, а також рекомендації стосовно вибору матеріалів та майстрів-реставраторів”.
Архітектори GIZ допоможуть порадами під час реставрації дерев’яних вікон і брам, відновлення сходових кліток, ремонту будинку чи даху. Однак на прихід фахівця мешканцям доведеться почекати. Адже, за словами Софії Лужної, німецький експерт буває у Львові лише раз на два тижні.
КОМЕНТАРІ | |
Степан Сус, отець-настоятель церкви Свв. апостолів Петра і Павла | Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури |
- Нещодавно ми звертались до фахівців GIZ із проханням проконсультувати нас щодо реставрації вікон у церкві. Оскільки вікна у храмі старі, замінити на нові ми їх не можемо, тому вирішили реставрувати. Для того щоб правильно здійснити реставрацію, ми попросили, щоб німецька фірма зробила експертну оцінку і вела нагляд за процесом відновлення. Грошей, щоб замовити цю фірму для реставрації вікон, ми, на жаль, не мали, але попросили, щоб вони порекомендували одну з українських фірм, яка б змогла фахово реставрувати вікна в церкві. Експерти GIZ спостерігають за процесом реставрації вікон і дають коротке резюме, чи правильно відбувається цей процес. Співпрацею з GIZ я задоволений". | - Такі консультації однозначно є позитивними, мені важко зрозуміти, чому так мало людей звернулись за порадами до німецьких фахівців. Можливо, була мала поінформованість населення і потрібно більше заходів з популяризації цієї програми. Зараз ми спілкуємось із мешканцями не тільки про те, що не варто ставити пластикові вікна, ми також пояснюємо їм, у чому цінність оригінальних дерев'яних вікон. Гадаю, що багатьох мешканців можна переконати, коли приходить професіонал, який розповідає про позитиви й негативи заміни або збереження оригінальних вікон. Але такі консультації не мають полягати в тому, що до мешканців приходить німецький експерт. Завершиться проект GIZ, німецький фахівець поїде, а ми надалі будемо ставити пластикові вікна?! Як на мене, має бути сформована система, щоб після завершення проекту ця програма функціонувала й надалі під керівництвом українських фахівців. Ми пропонували провести "круглий стіл" з фахівцями GIZ, щоб обговорити, що варто змінити чи відкоригувати, щоб проект був максимально ефективним. Однак, попри те, що пропозиція була більш ніж рік тому, німецькі колеги досі над нею думають. |