Львівська облдержадміністрація планує стати прозорішою

Прийняття Закону “Про доступ до пуб­лічної інформації” мало зробити чиновників більш відкритими. За задумом, закон мав дати кожному механізм для контролю за рішеннями влади. Достатньо було надіслати грамотно укладений запит і зачекати п’ять днів на відповідь. Хоча, відповідно до закону, державні органи мали б і самотужки оприлюднювати важливу інформацію на своїх сайтах. Наразі не багато із них можуть похвалитися успіхами в цьому.

Обіцяють удосконалити систему пасивного (оприлюднення нормативно-правових актів та їх проектів) та активного (відповіді на конкретні інформаційні запити) доступу до публічної інформації й чиновники Львівської облдержадміністрації.

Так, за ініціативи експертів інформаційно-правового центру “Наше право”, розроблено порядок оприлюднення нормативно-правових актів обласної державної адміністрації, який має набути чинності з першого квітня. Відтоді, як очікується, ЛОДА мала б стати прозорішою.

Чиновники обіцяють “ви­вішувати” на сайті обл­держадміністрації усі нор­мативно-правові акти та акти індивідуальної дії (ті, що стосуються конкретних людей чи ситуацій). 

За словами програмно­го директора “Нашого права” Оксани Ващук, такі зобов’язання частково є своєрідним актом доброї волі, адже у самому Законі “Про доступ до публічної інформації” прямо про це не вказано. Щоправда, зараз на сайті ОДА можна знайти лише доручення та розпорядження голів обл­держадміністрації. 

Головна проблема стосується оприлюднення проектів, що мають пройти громадське обговорення, які, згідно із законодавством, мають бути опубліковані за 20 днів до прийняття. Це положення є проблемним для всіх обласних адміністрацій та рад. Львівські реалії додають, щоправда, одну особливість: за словами начальника аналітично-інформаційного управління Головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації Львівської ОДА Дмитра Посипанка, ми чи не єдина область, яка не має свого комунального друкованого органу. 

За його словами, заснування такого видання обійдеться дуже дорого, відтак в облдержадміністрації вирішили провести конкурс серед місцевих друкованих видань, визначивши того, хто публікуватиме офіційні документи ЛОДА. За попередніми підрахунками, для цього потрібно одну-дві шпальти на тиждень і оплачувати такий обсяг як рекламу фінансово не мають змоги.

Ще одна проблема полягає у структурі самої ОДА: у кожному із двадцяти підрозділів є окрема людина, що відповідає за доступ до публічної інформації, а центром, який усе це згуртує докупи, є сектор публічної інформації Головного управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації ЛОДА. Хоча сам цей відділ наразі не має доступу до сайта обл­держадміністрації – той перебуває у підпорядкуванні прес-служби. Зараз  триває розробка нового сайта, який, можливо, передадуть в управління відповідному відділу.

Проте сьогодні за “саботування” надання інформації відповідальність мінімальна. За неоприлюднення якогось акта чиновник не понесе адміністративної відповідальності, хіба дисциплінарну, а за ухилення від відповіді на інформаційний запит передбачений штраф. Уже й підготовлені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими мають передбачити більш адекватні покарання, але їх ухвалення вочевидь не на часі.