"Пошта" з'ясовувала, чи можливі паводки на Львівщині та які райони у зоні ризику 

Після тріскучих морозів погода влаштувала жителям Львівщини нове випробування: сльота,  “водоспад” з дахів, хляпа під ногами. Якщо в місті на тротуарах потічки із талої води можна обійти, то в районах області, особливо, де є річки, підвищення температури дуже лякає людей. Адже відлига та танення снігу можуть спричинити паводки.

Поза тим, як акцентують синоптики та співробітники МНС області, сильного весняного підвищення рівня води не буде, а розливи річок будуть незначними. Міністерство надзвичайних ситуацій запевняє, що паводки у басейнах найбільших річок України залишаться в межах середньорічних значень.

“Важко спрогнозувати, чи можливі сильні паводки цього року. Нині снігові покриви незначні, а їх танення проходить досить рівномірно, також плавно підіймається температура, а вночі немає приморозків, тому загрози поводі наразі немає. Підйому води у річках зараз навіть не спостерігається”, – розповів “Пошті” Віталій Туровцев, помічник начальника ГУ МНС у Львівській області.

Дещо іншої думки у Головному управлінні з питань надзвичайних ситуацій Львівської облдержадміністрації, де зазначають, що розливи можливі, але все залежить від погоди. “Паводки можливі щороку, тому не виключено, що вони будуть і цьогоріч. Залежить, скільки снігу є на території Львівської області, а це на рівнинних територіях – 30 см, а у гірських – майже півметра. Можна припустити, що паводки будуть. Львівський регіональний гідрометеоцентр прогнозує, що повідь буде у середньостатистичних ме­жах та не повинна спричинити великих збитків. Але синоптики дають точний прогноз погоди на три дні, а яка погода буде далі – достеменно не відомо. Якщо різко підніметься температура чи пі­дуть дощі, то паводки можливі”, – пояснив “Пошті” Олексій Титаренко, начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської ОДА. 

Олексій Титаренко зазначає, що, за статистикою, весняне водопілля не є для Львівщини таким небезпечним, порівняно з повенями, що були у минулі роки, проте управління НС вже готове до можливого затоплення. 

“Усі служби цивільного захисту нашої області готові до ліквідації наслідків паводків. Ми маємо матеріальні резерви, мішки, техніку, проводимо тренування. Також побудували дамби на річках, зокрема, на Дністрі створюємо акумулювальні водосховища, одне вже є, а два інші повинні збудувати до кінця року”, – розповів Олексій Титаренко.   

Щодо районів Львівщини, які можуть потрапити у зону ризику під час можливих паводків, еменесники називають райони річок Дністер, Стрий та Західний Буг, які найчастіше розливаються. “З досвіду попередніх років знаємо, що у басейні Дністра є певна небезпека. Що стосується льодових заторів, то затоплення можливе на річці Стрий, зокрема у районі міста Турка. Щодо Західного Бугу, то часто підтоплюється територія Кам’янка-Бузького та Сокальського районів. Після того, як ліквідували Сокальське водосховище, то у нас стало набагато менше проблем з підтопленням цього району”, – зазначає Олексій Титаренко. 

Щодо ситуації в Україні загалом, то паводки будуть, але масштаби й обсяги цього щорічного явища прогнозують у межах норми. “Найбільш небезпечними регіонами України є басейни річок Дніпра, Дунаю, Дністра, Десни та Прип’яті. Також паводконебезпечними є гірські річки, які течуть  територіями Карпат і Криму. Нині гідрометеорологічні умови, що сформувалися в Україні, не дають підстав для занепокоєння”, – розповів УНН  заступник директора департаменту цивільного захисту МНС України Олександр Лещенко. Такої ж думки й українські синоптики. “На сьогодні немає підстав очікувати високого весняного водопілля”, – зазначає керівник Українського гідрометеорологічного центру  Микола Кульбіда. Разом з тим, у річках, зокрема у Дніпрі, Десні та Прип’яті, рівень накопичення снігу та криги дещо перевищує норму.