Палац Потоцьких у Львові вже не зможе стати родовим маєтком

Верховна Рада України нарешті ухвалила Закон "Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації", чітко визначивши, що з надбань української історії та культури передаватимуть у приватні руки, а що - ні. Закон тільки прийняли, а фахівці вже знайшли в ньому помилки.

Над списком працювали понад три роки. Однак із незрозумілих причин лише зараз, коли закон таки затвердили, спе­ціалісти заговорили про суб'єк­тивність складання списку та відсутність чітких критеріїв. До прикладу, з Луганщини у список потрапив будинок, у якому виступали... К. Є. Ворошилов, С. М. Будьонний, зведений 1901 року. Натомість більшість львівських пам'яток датуються XVII - XIX ст. Проте з 2007 пам'яток архітектури Львова у список потрапили лише 140 і ще 38 з області.

"При складанні списку було задано певні критерії, але в кожній області до них підходили по-своєму. Ми намагалися забезпечити збереження пам'я­ток, що мають високу цінність як архітектурні та історичні об'єк­ти", - розповів "Пошті" Василь Івановський, начальник управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА.

Однак суб'єктивність списку не така проблема, як його недостовірність. Фахівці вже з'ясували, що реєстр містить помилки. Зокрема, два об'єкти з Трускавця помилково "перенесли" у місто Белз: прописку змінили  дві вілли - одна ХІХ, інша ХХ століття. Така помилка може коштувати обом пам'яткам особливого статусу, і вже невдовзі їх таки зможуть приватизувати. Досі не відомо, чи немає плутанини у списку із пам'ятками міста Львова, оскільки в управлінні охорони історичного середовища Львівської міськради не встигли ознайомитись із переліком.

Як виправити зауважені помилки і чи знають про них у Києві, наразі не відомо. Однак, за інформацією "Пошти", Президент ще не підписав цього закону. Можливо, прогалини та помилки в ньому спробують виправити саме на цьому етапі, якщо в Секретаріаті Президента їх таки помітять.

Якщо всі питання щодо списку таки вирішать і закон набуде чинності, перед працівниками сфери охорони культурної спадщини постане нове завдання: як забезпечити дієвий захист пам'яток, які таки потраплять у приватні руки.

"Є певна специфіка приватизації пам'яток. Продаж має здійснюватися лише зі згоди державних органів охорони культурної спадщини. Ми також наполягатимемо, що грошова оцінка пам'яток має здійснюватися не як просто споруд, а як об'єктів культурної спадщини. Це може або підвищити, або понизити вартість будівлі. Для цього є спеціальні розрахунки. Обов'язковою умовою акта ку­півлі-продажу має бути зобов'язання у місячний термін укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини. Якщо новий власник не виконуватиме його вимог, то договір купівлі-продажу можна буде розірвати через суд", - розповів Василь Івановський.

За словами Миколи Гайди, архітектора і члена українського бюро ICOMOS, найбільші проблеми зараз виникнуть з житлом. 

"Список треба було складати на початку 1990-х. А зараз вже багато об'єктів потрапили не в ті руки. Але засадничо це добрий крок. На жаль, нам складно буде убезпечитися від поганих власників. Особливі проблеми виникнуть із житлом. Але, на жаль, механізмом батога ми не вирішимо цієї проблеми. Тут треба включати механізм пряника - заохочувати мешканців та інвесторів правильно виконувати реставрацію".

На тлі прийняття закону у Львові виникне ще йправова колізія. Адже два тижні тому депутати Львівської міської ради затвердили свій перелік, що нараховує 225 пам'яток, які не підлягають приватизації, і є геть іншим, ніж той, що ухвалила Верховна Рада. І попри те, що, за словами міського прокурора Андрія Палюха, ухвала депутатів незаконна, досі її ніхто не скасував.