Під час великого переселення понад двох мільйонів книг бібліотеки ім. В. Стефаника з церкви Свв. апостолів Петра і Павла у нове фондосховище на вул. Авіаційній військові, священики та працівники наукової бібліотеки вже зіткнулися з цінною знахідкою: тоді за книжковими стелажами знайшли унікальну ікону Пресвятої Богородиці з Ісусом на руках “Потіха засмучених”, датовану XVII століттям. Однак ще цікавіші таємниці храм відкрив наприкінці минулого тижня, коли звідти вивезли останній примірник. 

Дерев’яна скульптура Ісуса

Книжкові стелажі на правих хорах ховали за собою стару дерев’яну домовину з буквеним символом Діви Марії та скульптуру Ісуса Христа розміром у людський ріст, загорнуту в велике полотно.

Дерев’яна скульптура зображає Ісуса, який був знятий із хреста, і зроблена вона із суцільного шматка дерева. За словами отця Степана Суса, настоятеля церкви Свв. апостолів Петра і Павла, згідно з латинською традицією, цю скульптуру, ймовірно, виставляли як плащаницю у Великодню п’ятницю. В планах духовенства реставрувати скульптуру Ісуса, а згодом використовувати за призначенням.

 “Сподіваюсь, що зможемо використовувати її під час Великодньої п’ятниці. Також плащаниця завжди буде доступна для людей, як і розп’яття, яке є в храмі. Вона нагадуватиме про страждання Ісуса Христа”, – каже Степан Сус.

Символічна домовина

Не менш цікава й інша знахідка – дерев’яна домовина, оздоблена гравюрами. Зокрема, на труні вигравірувана буква “М”, яка, за словами настоятеля храму, є коротким визначенням слова “Марія”. Відкрити її священики не наважилися, однак ретельно перевірили: всіляко перевертали та трусили. Як виявилось, домовина порожня. 

“Очевидно, в цій труні нікого не ховали. Річ у тім, що якби в ній хтось був похований, то зверху традиційно написали б ім’я цієї людини, – каже Степан Сус. – Тим паче, домовина зроблена з дерева. А в той час поважних людей ховали переважно в кам’яних трунах”.

 Як припускає отець Степан, знайдену труну використовували в церкві як декорацію на Марійські свята, зокрема на свято Успіння Матері Божої. На це свято виставляли плащаницю із зображенням Богородиці. Можливо, ця труна була додатком до композицій, які духовенство розміщало в храмі. Після реставрації труну залишать у церкві.  

“Можливо, поставимо цю домовину біля сповідальниці. Люди будуть дивитись на неї та думати про скінченність життя, – каже настоятель храму. – Нині люди не мають часу задуматись над своїм життям. І лише коли хтось із близьких помирає, вони усвідомлюють, що кожна хвилина життя є важливою. На жаль, цінності життя стають для нас актуальними найчастіше тоді, коли зустрічаємось зі смертю”.

Точна дата виготовлення знахідок наразі не відома. Попри те, що скульптуру та домовину знайшли ще минулої  суботи, показувати її фахівцям не поспішають. За словами Степана Суса, передусім варто налагодити звичний ритм життя церкви. 

“У майбутньому запропонуємо управлінню історичного середовища міськради скликати комісію, яка зможе оглянути наші знахідки та встановити їхній вік. Зараз збирати фахівців не плануємо, адже хочемо присвятити час стабілізації діяльності у храмі”, – сказав священик.

Цінні знахідки, які храм приховував за книжковими стелажами, наразі не доступні відвідувачам. Вони чекатимуть огляду фахівців на хорах церкви, де їх було знайдено.