Наприкінці весни 2012 року контроль за кількістю перевезених пасажирів здійснюватиме система єдиного електронного квитка, яка сьогодні діє у столиці Латвії

З 1 січня 2012 року у Львові запрацює нова схема руху громадського транспорту. Чиновники обіцяють, що з її впровадженням вдасться вирішити проблеми дотримання графіка руху та збільшити швидкість перевезень. У цьому допоможуть інноваційні технології – система єдиного електронного квитка та GPS-навігації. Натомість перевізники наголошують: нова транспортна мережа рясніє недоліками – її розробники не врахували економічної складової та специфіки міських доріг.

Графіка руху не вдасться дотриматися?

Львів’яни з нетерпінням чекають, коли громадський транспорт нарешті курсуватиме за чітким графіком. Однак, за словами Романа Лободи, президента громадського об’єднання перевізників “Західавтотранс”, із впровадженням нової схеми руху обіцяних точних графіків не буде, мовляв, цьому заважають складні перехрестя Львова, де є корки, а також місця, де електротранспорт блокує рух маршруток. 

За словами Андрія Білоуса, заступника начальника управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради, дотримання чіткого графіка руху є проблемою не лише через дорожнє покриття, але й безпосередньо через дисциплінованість водіїв. 

“У Львові є практика, коли шофер заїжджає на кінцеву зупинку і чекає, поки автобус повністю не заповниться пасажирами, – розповідає Андрій Білоус. – Водій повинен заїхати на зупинку, забрати пасажирів і поїхати. Натомість він чекає, поки зійдуться люди з усіх бічних вулиць”. 

В управлінні транспорту зазначають: вирішити проблему з дотриманням графіка руху  допоможе зменшення кількості транспортних засобів, які курсуватимуть через центр, та система GPS-навігації, що контролюватиме рух маршруток  містом.  

Договори з перевізниками – односторонні

Перевізники нарікають на те, що нові договори є односторонніми: в мерії подбали здебільшого про обов’язки перевізника, а консенсусу в економічних питаннях досягти так і не вдалося.

“Треба в прискореному варіанті розглянути економіку перевезень. Адже ми ледь зводимо кінці з кінцями, а нам наказують закупити низькопідлогові автобуси, які коштують мінімум 600 тис. гривень, – каже Роман Лобода. – Річ у тім, що в договорі немає жодного слова про компенсацію за пільгові перевезення пасажирів, які займають 20%. Кожен “платний” пасажир платить за “безплатного”.

Неврегульованою залишається і вартість проїзду, яка у Львові нижча, ніж в інших містах України та Європи. Як розповів Роман Лобода, за ціни перевезень дві гривні на кожен транспортний засіб необхідно близько 25 тис. щомісячних дотацій, яких перевізники не отримують.

Щоб перевізники мали змогу дістати з держбюджету компенсації за перевезення пільговиків, необхідний чіткий облік пасажирів, якого сьогодні  немає. 

“Тарифи на автотранспорт визначаються за простою формулою. У чисельнику – собівартість перевезення плюс плановий прибуток, у знаменнику – кількість перевезених пасажирів, – пояснює Андрій Білоус. –  Якщо чисельник можна порахувати з достатньою точністю, знаменник –  порахувати, сьогодні не реально.

Систему електронного квитка гальмують депутати 

Щоб вирішити цю проблему, за словами Андрія Білоуса, необхідно запровадити систему єдиного електронного квитка. Для цього міська рада планує створити ТзОВ “Леокард” – спільне підприємство з іноземним інвестором. Однак упровадження електронного квитка гальмують міські депутати, нарікає чиновник. Попри те, що інвестора – компанію “Ригас Карте” – місто обрало ще чотири місяці тому, міські депутати кілька засідань поспіль відкладають рішення про створення спільного підприємства.   

“Наші партнери з “Ригас Карте” готові вкладати кошти, замовляти обладнання і створювати головний офіс спільного підприємства. Депутатам залишається тільки підняти руки на сесії міської ради і проголосувати за створення підприємства “Леокард”. Але вони вже чотири місяці ухвалюють  це рішення. Це знижує авторитет Львова як міста, яке хоче отримувати інвестиції”, – зазначив Андрій Білоус.

Зволікання депутатів може призвести до того, що підприємство “Леокард” фізично не встигне запровадити електронний квиток до Євро-2012, як планувалося раніше. Адже, за словами Андрія Білоуса, на виготовлення та встановлення обладнання потрібен час.

Львівська панацея – ризька реальність

Якщо у Львові тільки планують створити спільне підприємство для встановлення системи електрон­ного квитка, то у столиці Латвії Ризі воно успішно функціонує з 2009 року. Там ТзОВ “Ригас Карте”, фахівці якого облаштують систему єдиного електронного квитка у Львові, створене комунальним підприємством “Ригас сатіксме” та французькою компанією ACS. Цікаво, що ACS – перша компанія на ринку електронного квитка, яка працює над його вдосконаленням упродовж сорока років. 

За словами Вадима Баранника, голови комітету в справах транспорту Ризької думи, систему електронного квитка (так званого “Еталона”) у столиці Латвії впроваджували поступово. Впродовж трьох місяців мешканці звикали до нововведення – паралельно з електронним функціонували й звичайні квитки. Ця система електронного квитка там виявилася ефективною. Як розповів Вадим Баранник, з її допомогою вдалося на 25% скоротити витрати на утримання квиткової системи. Однак найбільшим показником ефективності еталона є довіра мешканців. Зараз понад 80% мешканців Риги задоволені якістю перевезень, зокрема електронним квитком, запевняють тамтешні чиновники. 

За словами Вадима Баранника, електронні квитки, якими користуються рижани, бувають і одноразовими, й багаторазовими. Одноразові мають вигляд паперових карток, багаторазові – пластикових. Їх можна поповнити в спеціальних автоматах, розміщених на кінцевих зупинках міських маршруток, та інших місцях на одну та більше поїздок.  

Попри те, що система електронного квитка є дуже зручною та надійною, вартість однієї поїздки досить висока – 50 сантимів (приблизно 8 гривень). Однак якщо людина поповнює електронний квиток на більшу кількість поїздок, вартість поїздки є нижчою. 

Крім того, мешканці можуть безплатно зробити персональний багаторазовий квиток у клієнтських центрах, які функціонують у Ризі. Такий квиток діятиме п’ять років. 

“Щоб зробити персональний еталон, потрібен документ, який засвідчує особу (паспорт або водійські права), – розповіла  Едіта Здорная, оператор клієнтського центру. – Переваги персонального квитка в тому, що його можна поповнювати через інтернет. Також квиток потрібен для пільговиків. Пенсіонери з його допомогою можуть їздити в громадському транспорті безплатно, а студенти та учні шкіл – зі знижкою 50%”.

За словами Віталія Вишневського, інженера проекту, система електронного квитка дуже надійна – її розробники використали спеціальні шифри, які важко зламати. Проте мешканці Риги неодноразово робили спроби підробити еталон. 

Цікаво, що електронний квиток у Ризі діє не лише як картка для оплати перевезень, але й як талон на харчування та нічліг для соціально незахищених категорій населення. Також картки використовують у деяких навчальних закладах для фіксації часу, коли учень приходить до школи та йде додому.  

Львівський електрон­ний квиток буде дуже схожим до ризького. Однак, за словами Андрія Білоуса, місто не використовуватиме автоматів для поповнення карток, адже вони дуже дорогі. Натомість львів’яни поповнюватимуть свої електронні квитки у кіосках, магазинах та супермаркетах міста.