Громадські активісти б’ють на сполох –  щомісяця львівські пам’ятки втрачають старовинні елементи

У Львові 67 вулиць, 188 будинків, на яких старовинний декор у аварійному стані. У цьому запевняють громадські активісти Центру “СІМ”. Вони  оприлюднили результати свого другого піврічного етапу фотофіксації пам’яток, який проводили в рамках проекту “Завтра може бути пізно…”.

Поки експерти Центру “СІМ” моніторили стан ліпнини львівських кам’яниць, на шести із них декор вже обвалився. 

“Гостро аварійний стан декору будівель на території Державного історико-архітектурного заповідника  Львова вимагає термінового реставраційного втручання, оскільки зволікання не лише призведе до безповоротної втрати національного надбання, а й становить пряму загрозу життю і здоров’ю перехожим у разі обвалу”, – йдеться у повідомленні громадських активістів. Як приклад, громадська організація називає, на їхню думку, знищені елементи стародавнього автентичного декору на будинках  № 45 на площі Ринок, № 37 по вул. Личаківській, № 8 у провулку Крива Липа, № 3 по вул. Руській, №42 по вул. Дорошенка та будинок №1 по вул. Винниченка.

Активісти обурені, на їхню думку, бездіяльністю міста  із захисту пам’яток архітектури, адже і торік, і цього року міській владі вони передали результати моніторингу стану унікального декору в зоні ЮНЕСКО. Центр “СІМ” просить міську владу терміново розпочати опрацювання проекту програми збереження декору кам’яниць.

Водночас у міській раді в управлінні охорони історичного середовища кажуть, що про ці проблеми добре знають і роблять все, що у їхніх силах. 

“Те, що вони зробили фотофіксацію декору, то ми це теж маємо і знаємо про всі проблеми які там є. Але, вибачте, вони не говорять, де на це взяти гроші, – пояснює Лілія Онищенко, очільниця управління охорони історичного середовища ЛМР. – За стан пам’ятки, а там не тільки пам’ятки, відповідає власник. А власниками є мешканці, а не міська влада. Тепер не як колись, коли усі будинки були радянські комунальні. Тепер кожна квартира приватизована. Так, ми можемо передбачити гроші, але в міському бюджеті вони обмежені і їх просто немає. Тому в нас немає іншого виходу, як залучати фінанси мешканців”.

Як приклад співпраці мешканців та міста Лілія Онищенко називає проект із відновлення старих брам та вікон, коли мешканцям за роботу майстрів треба заплатити лише 20% від вартості. “Якби нам та громадська організація “СІМ” ще сказала, де взяти гроші і залучити громадськість, то було б краще, якщо мешканці не хочуть навіть дати 20% на реставрацію своєї ж брами”, – каже посадовець.