Андрій Мацелюх, керівник Асоціації розвитку туризму Львівщини, про підсумки туристичного сезону-2011, щедрість гостей та перспективи галузі

Цього року до міста Лева вперше приїхало понад мільйон туристів. Схоже, очікування, які покладали роками туристичні експерти, виправдовують себе, що особливо вагомо напередодні Євро-2012. Про те, хто і за чим до нас їде і що ми можемо показати, та нереалізовані можливості, “Пошта” спілкується з  керівником Асоціації розвитку туризму Львівщини Андрієм Мацелюхом (на фото).

Гостей замало не буває!

– Пане Андрію, прошу розказати, яким був цьогорічний туристичний сезон для Львова і області?

– Львів не втрачає свої позиції серед туристів. Тенденції змінилися у всьому світі, вони масштабні: більше туристів стали індивідуалами. Тобто, все більше мандрівників планують свої подорожі через інтернет. 

Людей уже не лякають відстані, вже відходить у минуле система бронювання екскурсій, перельотів, проживання через туристичні компанії. Час взяв своє: є потужна інтернет-індустрія, через яку молодь та старші люди самі планують подорожі: дізнаються, куди їдуть, де будуть їсти і ночувати, що побачать. За даними європейських фахівців, 40% туристів віддають перевагу індивідуальному плануванню подорожей. 

Позитивно для нас те, що люди сюди повертаються і вдруге, і утретє. У нас мільйон туристів, напевно, тільки за скромними статистичними даними.   

– А ми готові приймати щораз більшу кількість гостей?

– Ще десять років тому, коли ми лише розпочинали рекламувати Львів і Львівщину, хотіли досягти збільшення потоку туристів на 10% щороку. В жодному випадку не можна говорити, що ось ми маємо мільйон туристів, нам вистачить і більше не треба. 

Постійно про себе треба нагадувати. Якщо ми вже почали проводити фестивалі у місті, то вони повинні бути щорічними, циклічними і не змінювати дати. Постійність у туризмі – це надзвичайний рівень якості. Якщо ми вже почали це, не можна зменшувати бюджети і відмовлятися від цього. Туризм – це шанс для міста.  

Що в кого у кишені?

– Скажіть, будь ласка, місто реально заробляє на туризмі чи ще ні?

– У всьому світі доведе­но, що один мандрівник, який приїжджає у місце туристичного призначення, створює 14 додаткових робочих місць. Це в економіці так званий ефект мультиплікації. Людині, яка приїхала в незнайоме місто, треба десь поїсти, поспати, купити сувеніри, скористатися транспортом. Однозначно, туристи залишають гроші. 

Ми провели опитування серед екскурсоводів та перекладачів: німецькі туристи за годину можуть витратити у Львові 300-500 грн, поляки – 200-300 грн, українці зі сім’ями – 200-300 грн, підлітки із сходу України витрачають від 50 до 300 грн.  

Наші колеги можуть підтвердити, що у Львові туристи часто не мають де витратити левову частку своїх грошей. Є багаті люди, які приїжджають і скаржаться, що у нас немає дорогих розваг, де можна залишити, скажімо, 10 тисяч доларів. 

Але є й інші тенденції – буває, що туристи з Польщі їдуть зі своїми канапками та напоями, щоб тільки тут не витрачати гроші.

Головне – самореклама

– На Вашу думку, наскільки Львів правильно себе позиціонує як туристичне місто?

– З боку, як незаангажований фахівець, цю роботу оцінюю позитивно. Можливо, хтось із львів’ян може закинути, що ми забагато грошей витрачаємо з бюджету міста на фестивалі, які не приносять безпосередньо користі чи адекватного фінансового результату. Але це все-таки передвиборна концепція міського голови щодо туризму, і вона є послідовною. Оскільки ми оголосили, що туризм – це один із наших пріоритетів, то треба у це вкладати гроші. Ми вже не відбудуємо фабрики та заводи, то де працюватимуть львів’яни, не всі ж зможуть піти в чиновники чи в IT. Якщо перестанемо розвивати туризм, то поставимо хрест на розвитку міста як такого.

– Активно проводимо Дні Львова в різних містах України, зокрема на сході. Наскільки ефективними є такі заходи?

– Це дуже добре, бо є багато негативних міфів про Львів і галичан. Люди повинні інтегруватися, і туризм має нівелювати політичні, релігійні, етноаспекти і показати, що в нас є найкращого. Дні Львова в Одесі чи Луганську – це чудовий варіант. Туди їдуть не політики, а звичайні люди, які займаються промоцією і розказують, які ми насправді.  

– З яких міст України до нас приїжджають найчастіше? 

– Це левова частка людей, які їдуть лікуватися в Трускавець, Моршин чи Східницю. Але пізніше вони повертаються з друзями, із сім’ями. Можна подивитися, які переповнені потяги на Львів у вихідні. Тенденція внутрішнього туризму – це добрий шанс, бо багато людей не можуть відпочивати за кордоном.

Привабливість краю 

– Прошу сказати, наскільки цікаві для туристів містечка поблизу Львова?

– Ми з Асоціацією міст України та Асоціацією самоврядних територіальних громад Львівщини розробили напрям розвитку туристичного потенціалу Львівщини. Провели виїзні засідання, фотофіксацію історичних та культурних об’єків, опитували туристів та жителів Золочева, Жовкви, Белза, Унева, Трускавця, Моршина, Самбора. Вони були позиціоновані як міста області з найбільшим потенціалом. Їх можна поділити на рекреаційно-лікувальну туристичну базу та історико-культурну спадщину цікаву, для туристів. 

Адже у всьому світі є дуже популярний пізнавальний туризм: крім споглядання пам’яток архітектури, люди хочуть також потрапити у музеї, на етнофестивалі, різноманітні святкування, посмакувати місцевою кухнею. 

Тобто, ми говоримо про тенденцію, де Львівщина може дуже сильно у цьому виграти. Бо на зміну тенденції “сонце, море, пісок” прийшла концепція пізнавального туризму: ландшафти, активний відпочинок на лоні природи, зелений туризм, загалом поїздки для відновлення.