Хочете оселю в центрі Львова? Знайдіть пам'ятку архітектури і "допоможіть" їй перетворитися на руїну

Олег Огородник

Будинок у провулку Крива Липа незабаром зазнає кардинальних трансформацій

Львів повільно, але впевнено змінює своє обличчя. Київ­ський досвід підміни старих будинків новими міцно вкорінюється й у Львові. Вносячи до переліку пам'яток левову част­ку архітектури міста, чиновники втратили пильність і будь-який контроль за ними. Апогею цинічні знесення сягнули минулого тижня, коли від меморіальної садиби відомого композитора Ярослава Ярославенка у Львові не залишилося й сліду.

Дедалі популярнішою в місті стає типова схема, за якою будівлю стирають з лиця землі: її доводять до аварійного стану і тоді залучають екскаватори. Через застосування нехитрої системи вже зникли унікальні пам'ятки на Валовій, 15, Міцкевича, 9-10, Соборній, 15 та на проспекті Свободи, 45. На місці деяких із них з'явилися будівлі, що не витримуть жодної критики. "Пошта" спробувала визначити ще кілька "кандидатів" на зруйнування.

Мерське житло
у Кривій Липі

Однією з жертв аварійної тенденції в центральній частині міста може стати будинок у провулку Крива Липа, 3, що належить до архітектурної пам'ятки місцевого значення і є частиною одного з п'яти найвідоміших львівських пасажів.

"Будинок викупив колиш­ній міський голова Львова Лю­бомир Буняк, - розповів "Пош­ті" архітектор Юрій Волощак. - Відтоді почалися розмови про те, що приміщення перебудують усупереч усім нормам реставрації. А цього року будинок буквально вичистили зсередини, залишивши лише несучі стіни..."

Усе почалося 2007 року, ко­ли триповерховий будинок здобув статус аварійного. У вересні цього ж року в Ратуші видали дозвіл на виведення його з аварійного стану. Одразу після цього Любомир Буняк замовив в інституті "Укрзахід­проектреставрація" ескізний проект пристосування будинку. Екс-мер хоче бачити у затишному провулку житловий будинок. Як розповів "Пошті" директор інституту "Укрзахідпроектреставрація" Володимир Швець, замовлення виконали навесні. Згідно з ескізним проектом, будівлю розширять, збільшивши бокову стіну в дворик, добудують мансарду. За роботу пан Буняк заплатив близько 50 тисяч гривень, що, за словами пана Швеця, "дуже дешево".

Закономірний фінал звичної практики (1 жовтня 2002 р., вул. Шевська, 12)

Наступним кроком була передача робочої документації в управління охорони історичного середовища Львівської міськ­ради. Як розповіла "Пошті" начальник управління Лілія Онищенко, для початку робіт до міськради потрібно було подати робочу документацію з 5 документів: дозвіл на виведення будинку з аварійного стану, історико-містобудівне обґрунтування, реставраційне завдання та проектні пропозиції, проектну документацію та дозвіл на початок робіт. Та, подавши перші три документи, на два наступні зважати не стали, і у Кривій Липі, 3, розпочалися ремонтні роботи, а про управління охорони історичного середовища ніхто вже й не згадував.

Щоправда, працівники управління теж не відразу помітили, що у будинку в центрі міста ведуть роботи. Саме запитання "Пошти" про доціль­ність дій пана Буняка змусило їх перевірити наявність документів на будівництво і виявити їх нестачу. У середу управ­ління скерувало протокол  з про­ханням зупинити будь-які дії. Однак інвестор, як і будівельники, його проігнорував...

Квітник замість музею

Ще одним прикладом ігнорування букви закону став будинок Олени Степанівни, що є пам'яткою історії, на вулиці Козацькій, 11а. Його "історія" триває вже 16 років... 1992 року Львівська облдержадміністрація отримала розпорядження Президента про передачу приміщення Львівському історичному музею в безкоштовну оренду для створення музею Олени Степанівни. Та на баланс музею приміщення так і не потрапило, залишившись у руках байдужої міської влади. Музейники особливо тим і не переймалися, адже приміщення занадто маленьке для музею, тому справу й від­клали на полицю.

"Близько року тому ми разом з гуртом громадських діячів згуртували ініціативну групу, - розповідає "Пошті" Ірина Калинець, громадський діяч. - У будинку є дві кімнати, одна кімната (у якій колись проживала Степанівна) стоїть порожньою, в іншій проживає одна жінка, яка ігнорує всі наші вмовляння переїхати. Більше того, вона навіть на поріг будинку не хоче нікого пускати, попри те, що друга частина це вже не її власність..."

Замість музею, єдина мешканка будинку розвела там квітник. У Ратуші лише розводять руками. Заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів розповів "Пошті", що близько місяця тому особисто відвідував мешканку будинку, пані Лучин. Аби виселити жінку з будинку, місто пропонує їй двокімнатну квартиру в центрі, у відповідь влада чує лише відмову. Єдиний вихід з ситуації чиновник вбачає в примусовому виселенні жінки з будинку, що стане можливим лише тоді, як йому присвоять статус аварійного. Будинок, ймовірно, знесуть, земля лишиться місту...

Продовження буде...

На жаль, це далеко не весь перелік пам'яток, які можуть поповнити список втрачених через визнання аварійними. За словами Лідії Горницької, керівника архітектурно-реставраційної майстерні №3 інституту "Укрзахідпроектреставрація", якщо зважати на класичне визначення аварійності будинку, то під нього підпадуть чи не всі пам'ятки архітектури Львова.

"До пам'яток треба застосовувати інший підхід, ніж до решти будинків. Їх не можна оцінювати, як інші будівлі, визначаючи рівень їх зносу. Якщо так підходити до цього питання, то чи не всі пам'ятки можна визнати аварійними і їх треба буде зносити. Якщо звичайний аварійний будинок простіше знести, то пам'ятку треба рятувати за будь-яких умов", - розповіла Лідія Горницька.

За словами архітектора, часто інвестори цільово доводять будівлю до аварійного стану, щоб потім знести. А міська влада на це заплющує очі...

"У Львові були і цільові акції на доведення пам'яток до аварійного стану. Наприклад, будинок на площі Міцкевича, 9. Адже його стан дозволяв врятувати пам'ятку. Така ж історія була на Валовій, 15, де і цегла, і розчин були достатньо міцними. Там треба було великих зусиль, щоб цю пам'ятку розібрати. У нас ніхто не думає про те, що ми втрачаємо, і це жахає".

Поки з львівських вулиць зникають безцінні пам'ятки архітектури, у стінах Ратуші лише проголошують гучні заяви. Цього тижня міський голова Львова Андрій Садовий вкотре доручив повернути вигляд всіх будинків історичної частини Львова до їх автентичного стану та створити за місяць паспорти всіх будинків історичної забудови міста в електронній формі. Цього разу за це має відповідати особисто директор департаменту містобудування Андрій Павлів. Схоже доручення рік тому отримала Лілія Онищенко, а півроку тому - голова Галицької РА Ірина Маруняк. Як підказує інтуїція, за півроку цю справу доручать ще комусь. Однак стан пам'яток  доручення та гучні заяви, на жаль, не покращать.