Василь Павлюк, секретар Львівської міської ради, про структуру виконавчих органів, потребу компромісів, тарифи на квартплату та МАФи

Сьогодні, третього листопада, під час засідання сесії Львівської міської ради головною темою мало б стати питання щодо нової структури виконавчих органів ради. Поза тим, мер Львова заявив, що не планує вносити  питання щодо нової структури, допоки з депутатським корпусом “не буде досягнуто консенсусу щодо структури”.
На думку ж секретаря Львівської міськради Василя Павлюка, усе це радше “протистояння – на кшталт, хто і кого переборе і перетисне”. “Тут можна прогнозувати: якщо не буде знайдено компромісу, то можливі перевибори – ради та міського голови”, – зазначає “Пошті” Василь Павлюк, при цьому одразу ж додаючи, що такі вибори аж ніяк не на часі, бо є куди більш нагальні питання. 

Господарки таки більше

– 25 листопада мине рік, як Вас обрали секретарем Львівської міськради. Пане Василю, за цей час у Вас стало більше друзів чи ворогів?

– Менше стало друзів. Чи стало більше ворогів? Не знаю, бо мені ніхто цього відкрито не говорить… Утім, людській натурі властива заздрість. Переконався, що мало людей, які тішаться досягненням інших. На жаль.

– Минає рік роботи Львівської міської ради. Як Ви оцінюєте, у цій каденції більше господарки чи все ж політики?

– Звичайно, більше господарки. Політика також є, бо мусимо реагувати на всеукраїнські події – без цього ніяк.

– Львів’яни не перестають обговорювати питання скасування тарифу на квартплату. Зокрема, мешканці не знають, як мають сплачувати за квартплату за жовтень? Розтлумачте, будь ласка: депутати скасували тариф чи нещодавньою ухвалою радше повернулися до попереднього тарифу?

– Передумовою того, що ми скасували тариф на кварт­плату, стало небажання представників виконавчої гілки влади піти назустріч львів’янам, назустріч усім запитам, які робили депутати з різних фракцій. Є зазначено послуги, які не надають городянам. Так, хтось бачив, як отруюють щурів? Ні. У списку є ще “послуги”, але важко казати, що їх надають. Люди тим часом  сплачують…
Ми зверталися до виконавчої гілки влади з проханням виведення реального тарифу. Також певен: якщо людина не хоче користуватися певними послугами, то це її право. Це демократичне суспільство. Ми не можемо жити в колонії, а зараз мерія заганяє людей фактично в колонію, мовляв, ти робитимеш те й те. Відповідно, ми були змушені прийняти таку ухвалу.
Отож, у цьому документі мова про те, що ми скасовували чинний тариф і повернулися до попереднього. Це зроблено для того, щоб дати можливість виконавчим органам влади за короткий термін часу запропонувати новий тариф, реальний, за яким би дійсно люди могли платити. Але прокурор Львова опротестував нашу ухвалу, відтак на час дії протесту прокурора городяни сплачують за тим тарифом, що був останній.
Тим часом дехто з представників виконавчих органів влади почав швиденько кричати, що розпочалися вибори, що буде кінець світу, колапс. Увесь цей крик – брехня! До чого тут вибори?!
Загалом будемо долати протест прокурора, і нехай виконавчі органи готують нові тарифи. Мер і його чиновники мають зрозуміти: того хаосу, який був, не буде! Мутної водички, в якій було легко рибку ловити, не буде! Вода буде очищатися крок за кроком. Львів має жити прозоро.

Питання №1 – потрібен компроміс

– У січні 2011-го під час розмови з “Поштою” Ви cказали, що у Вас “немає спільних точок дотику з мером Львова”. Яка ситуація нині? Чи є вже нарешті спільні точки дотику?

–  Закликаю міського голову Львова та найбільшу фракцію у Львівській міськ­раді, “Свободу”, (Василь Павлюк є членом ВО “Свобода”, але не членом фракції “Свободи” у міськраді, і як секретар ради є позафракційним  – “Пошта”) піти на компроміс. Певен: від цього протистояння Львів та городяни аж ніяк не виграють.
Я розумію “Свободу” – фракції давати задню є просто неможливим, адже депутати виконують свої передвиборні обіцянки. Зокрема, нову структуру виконавчих органів влади мали вже давно прийняти. Тим паче, міський голова обіцяв внести таку пропозицію. До слова: згідно з чинним законодавством, лише міський голова має право внести структуру ради на розгляд сесії. А Андрій Іванович вперто не хоче цього робити.

– Фактично мова про протистояння міського голови і ради?

–  Так. Це протистояння – на кшталт, хто і кого переборе і перетисне.

– Прошу сказати, які можуть бути наслідки цього протистояння для міста, городян?

– Тут можна прогнозувати: якщо не буде знайдено компромісу, то можливі перевибори.

– Кого?

– Усіх – ради та міського голови.

– Хіба це на часі для Львова?! Адже є куди більш нагальні питання, куди б вартувало терміново вкласти гроші.

– Ні, вибори не потрібні, адже і депутатський корпус, і міський голова нормально працюють. Мера обирають городяни, щоб він організовував господарку. Він формує виконавчі органи влади. Депутатів обирають для того, щоб вони конт­ролювали, були як цербери, які дивляться, чи добре виконується бюджет, куди посадовці витрачають кошти.

“Дерибану” немає!

– З Ваших слів випливає, що комусь не подобається контроль із боку депутатів?

– Цілком правильно. Міському голові нині так комфортно працювати. Господарка ведеться лише через одного чиновника – першого заступника мера. Всі решта заступники наче весільні генерали…

– У Львові подейкують, що справжня причина протистоянь між мером  і безпосередньо “Свободою” через якісь земельні питання. Це так?

– Усе це плітки і не більше. Вже набридло чути ті слова про “дерибан”. Якщо є якийсь “дерибан”, для цього є правоохоронні органи! Порушив – за ґрати!

– Ви колись говорили, що Львову потрібна інвентаризація комунального майна та грошова оцінка землі. Це зроблено у 2012-му?

– Нічого не зроблено! У міськраді є управління аудиту та контролю, яке підпорядковано міському голові. За логікою речей, таке управління має бути у підпорядкуванні ради, адже саме вона має функції контролю.

Підтримати власників МАФів

– Сьогодні на черговому сесійному засіданні заплановано розглянути питання про МАФи. Підприємці говорять про наступ міської влади на МАФи.

– Так! Виконавчі органи хочуть створити недобру опінію для бізнесу, а депутати, навпаки, хочуть допомогти підприємцям. До слова: нині у МАФах Львова працюють 10 тисяч городян, які годують родини. Нині ті, хто де-факто виступає проти МАФів, це лобісти супермаркетів! І це однозначно. Де будуть працювати люди, яких звільняють із кіосків?!
Так, біля церков та шкіл не потрібно продавати алкоголь, пиво та тютюн. А в житлових масивах, чому це не продавати? Тим паче, це законом не заборонено. Певен: радянські методи заборони не прийнятні. Варто дати час підприємцям рік-півтора, аби вони свої кіоски привели у належний стан, щоб вони не стояли обшарпані, бо це дійсно не личить європейському місту.
Казав, кажу і буду казати: я за чіткі правила гри!  Якщо місто дало підприємцю дозвіл на МАФ на кілька років, то це сталось відповідно до чинного законодавства, і вона має бути гарна, акуратна, територія навколо повинна бути належно облаштована, зокрема повинні бути смітники. Нехай людина заробляє собі ту копійку... Ми не маємо права втручатися у ринок. Якщо до нього не підуть купувати, то підприємець сам звідтіля піде. Це закони ринку.

– На початку 2011-го Ви зазначали, що найбільшими проблемами у Львові є транспорт, паркування та будівництво сміттєпереробного заводу. Які зараз найбільш актуальні проблеми міста?

– Ці три перераховані проблеми залишаються актуальними для міста надалі. Є надія на транспортну розв’язку. У питанні паркування, на жаль, нічого не зрушило з місця. Це повний хаос!