З року в рік у Львові штрафують паліїв опалого листя, однак умов для його утилізації ніхто досі не створив

Щороку восени у львів’янки Зоряни Коцур одні й ті ж проблеми з опалим листям. Жінка живе на околиці Львова у приватному будинку з великим садом. Упродовж десятиліть жінка не знає, що їй робити із величезною кількістю опалого листя.

– Частину закопую, у мене є кілька грядок, де я влітку вирощую городину, але туди все не влізе і не потрібно. За осінь ми збираємо десь 50 мішків листя, але я не маю машини, щоб його кудись вивезти, а до найближчого смітника метрів 400, – нарікає жінка.
Відтак, щоб позбутися опалого листя, жінка його просто спалює. Так само роблять і її сусіди – майже в кожного є власне подвір’я. “Звісно, перед тим, як палити, я дивлюся, чи часом у найближчих сусідів не сушиться випраний одяг – від диму він потім матиме поганий запах”, – розповідає співрозмовниця. Жінка вважає, що було б зручно, якби на вулицях були сезонні місця збору листя, яких наразі у нашому місті немає. Зате є відповідні служби, які з року в рік карають паліїв.

Альтернатива, якої немає

Тим часом наші найближчі сусіди, поляки, проблему з опалим листям давно вирішили – там його або компостують, або висушують й використовують для виготовлення брикетів.
– Зокрема, в польських містах є комунальні центри компостування, куди звозять ємності з листям. Такі ємності, а це переважно мішки, роздають мешканцям безкоштовно, – каже “Пошті” Оксана Марискевич, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат НАН України.
“У деяких містах України, зокрема в Луцьку, також починають працювати в цьому напрямку. Державна агенція з інвестицій та управління національними проектами визначила п’ять міст, де буде реалізовуватися проект “Чисте місто”, складовою частиною якого є також створення комунальних центрів компостування відходів. Львів до переліку цих міст на першій стадії реалізації проекту не увійшов”, – констатує Оксана Марискевич.
У європейських країнах листя взагалі не вивозять із парків і скверів, щоб не порушувати природний баланс, зазначив “Пошті” Дмитро Скрильников, керівник Бюро екологічних розслідувань.
– Також за кордоном існують спеціальні установки для компостування чи переробки листя в брикети, які використовують як паливо. У деяких країнах ставлять спеціальні контейнери для листя, – розповідає Дмитро Скрильников.

Розправа над паліями

Тим часом, за тим, щоб городяни не спалювали листя, стежать чиновники з адміністративно-технічного управління міської ради. Спійманій на гарячому приватній особі світить штраф від 340 до 1360 гривень.
“Ми не штрафуємо, а фіксуємо факт порушення правил благоустрою, складаємо протокол і скеровує­мо його для подальшого розгляду на адміністративну комісію райадміністрації за місцем проживання порушника”, – розповіла “Пошті” Марина Кустова, начальник відділу нагляду за станом благоустрою міського адміністративно-технічного управління. За її словами, минулого року в місті зафіксували
17 випадків спалення листя. “А за цей рік ми склали вісім протоколів. Скажімо, у 2008-му складали по 80 протоколів. Це завдяки тому, що ми почали профілактичну роботу, а ще підвищилася самовідповідальність людей”, – каже вона.
Найчастіше чиновники восени об’їжджають місто у вечірній час двічі на тиждень.
– Крім того, до нас телефонують свідомі громадяни і розповідають про місця, де палять листя. В Галицькому районі приватного сектору обмаль, зате дуже великі такі території у Шевченківському, Личаківському та Сихівському районах. У попередні роки листя масово палили працівники ЛКП, а тепер в основному це роблять  пересічні люди, яких ми піймали на гарячому, – зазначила Марина Кустова.

Що не згорить, то зігниє

– Якщо немає умов для компостування листя й інших рослинних залишків, єдиний шлях – збирати в мішки, які мають вивозити комунальні служби міста. Ця проблема повинна вирішуватися на рівні комунальних служб, штрафними санкціями та підвищенням рівня екологічної освіти й просвіти мешканців, – вважає еколог Оксана Марискевич.
Людям, яким ніде подіти опале листя, фахівці радять по змозі закопувати його. А в ратуші мають свою пораду. “Коли є приватний сектор, то приватник, згідно з Законом “Про благоустрій” і правилами благоустрою, зобов’язаний укладати угоди з фірмами перевізниками про вивезення твердих побутових відходів і листя зокрема”, – радить Марина Кустова із міського відділу нагляду за станом благоустрою. Наразі у Львові, як і в більшості українських міст, нічого кращого у боротьбі з листям не вигадали.