Олександр Кобзарев, в. о. голови правління “Інституту міста”, про Комплексну стратегію Львова на 2012 – 2025 рр., важливість проекту для міста, городян та інвесторів

Львів називають ку­ль­­турною столицею Ук­раїни, він займає одне з провідних місць у розвитку ІТ в країні, є одним із найкращих міст України для життя, іноземні видання пишуть про Львів як про одне з європейських топ-міст для вікенду. Але все це Львів сьогоднішній. Яким місто Лева буде через десятиліття, мало хто береться прогнозувати. 

Натомість фахівці “Інституту міста” пропонують дотримуватись розробленої ними Комплексної стратегії розвитку Львова, щоб через десятиліття львів’яни точно пишались своєю домівкою. Про цей документ, про його створення та ефективність “Пошта” розмовляла з в. о. голови правління “Інституту міста” Олександром Кобзаревим.  

Інструкція для життя міста

– Пане Олександре, розкажіть, будь ласка, що таке  Комплексна стратегія міста?

– Досі у Львові не існувало жодного документа, який би давав мешканцю, підприємцю чи інвесторові комплексного розуміння, яким буде місто у 2025 р. Якби виникло бажання таке дізнатись, вам би довелось прочитати близько115-120 різних документів. І не факт, що вони всі вам вкажуть один напрямок. Нині кожне місто, хоче воно того чи ні, включене у глобальну конкуренцію, яка характерна для постіндустріальної епохи. Це конкуренція за фінанси, за потоки туристів, за інтелектуальний потенціал і навіть за мешканців. Є міста, які зменшуються або збільшуються за кількістю населення, і для того, щоб місто не зникло, воно повин­но швидко розвиватися. Саме тому потрібно створити єдиний напрямок розвитку, щоб усі структури міста та всі зацікавлені особи в розвитку міста знали, куди потрібно рухатись. 

– У Львові мало не щороку ухвалюють чергову стратегію розвитку. Чим ця відрізняється від попередніх?

– У 2009-му було 115 різних страте­гічних документів (стратегій, планів, програм, концепцій). Деякі з них були прийняті міськрадою і реалізуються, по-моєму, цих програм 26 чи 27. Якщо говорити про всі інші стратегії, вони були не обов’язково розроблені представниками влади, це були й українські громадські організації, проекти, підтримані міжнародними організаціями. 

Коли ми починали роботу, ми опрацювали їх, витягнули найкращі ідеї та розділили їх на кілька блоків, які включали в себе житлово-комунальне господарство, екологію, енергоефективність, освіту, транспорт, охорону здоров’я, охорону історичного середовища, фізичну культуру та спорт. У цих групах рухались за одним шаблоном: визначали пріоритети, аналізували їхню актуальність, розглядали кроки для втілення, які пропонували у цих стратегіях, і перешкоди, які не давали можливості реалізувати ці кроки. Ми розглядали попередні стратегії як дуже цінну інформацію від представників різних професійних і соціальних груп, адже нашою метою було створити такий документ, який би брав до уваги думку найширших кіл населення. Тому опитали понад три тисячі людей у місті та провели близько 20 обговорень з різними професійними групами. Ще до затвердження вивісили проект стратегії на сайті, який мав більш як 10 тисяч переглядів. Створили всі умови для того, щоб кожен, хто зацікавлений у розвитку міста, міг долучитися до цього.

 – Що конкретно дає місту цей документ?

–  По-перше, це стратегія міста, а не маленької групки людей. Якщо ви перечитаєте цю стратегію, то побачите в ній думки молоді, підприємців, науковців, представників культури… По-друге, ця стратегія жорстко встановлює пріоритети розвитку, щоб ми точно знали, чим займаємося. Наразі цих пріоритетів є три: це комфорт життя мешканців, якість ведення бізнесу, захист та підтримка національних, культурних та освітніх традицій. Адже для львів’ян дуже важливі традиції, вони ними пишаються, вони  черпають з них свою силу та ідентичність. 

–  Які галузі в розвитку Львова визначили як головні?

– Якщо брати економічний напрямок, то спираємось на Стратегію конкурентоспроможності Львова, яка вже успішно реалізується. У ній пріоритетним для розвитку міста є розвиток туризму та бізнес-послуг у місті. Проте зазначаю, що цей перелік не є остаточним. Постійно шукаємо нові галузі економіки, які могли також стати локомотивами розвитку Львова. Адже на прикладі туризму  бачимо, що кількість туристів щороку зростає і разом з туристами до Львова їдуть й інвестори, які можуть вкладати кошти у наш розвиток.

Настільна книга для влади

– Для кого першочергово цей документ має стати настільною книгою? 

– Передусім ця стратегія для працівників Львівської міськради. Крім того, стратегією можуть скористатись і мешканці, бо, розуміючи, яким буде напрямок розвитку міста, вони можуть спланувати свій бізнес. Якщо це студенти, то вони мають змогу спланувати, які сфери зайнятості будуть затребувані в певний період. Цей документ є дуже важливим для інвесторів, адже вони хочуть розуміти, в якому напрямку рухається місто. Головною метою стратегії є поліпшення життя мешканців, тому сама стратегія має стати настільною книгою для всіх, хто працює для цього.

– Що потрібно робити владі та львів’янам, щоб утілити її в життя?

– Насамперед потрібно багато працювати, адже розуміємо, що добре мати гарний план, але він сам собою нічого не дасть місту. Потрібно розуміти, що процес роботи над стратегією – це саме процес, і він не закінчується на голосуванні в міській раді. Ми очікуємо спів­праці, міська рада стара­ється бути максимально відкритою, щоб охочі проявляли ініціативу в напрямках, які закладені у стратегії. 

– Через п’ять років економічна ситуація в нашій державі може змінитись кардинально. Наскільки гнучкою є стратегія, чи надається вона до коригування? 

– Це важливе питання. Структура розвитку, яка запропонована, враховує той великий рівень нестабільності та швидкий темп змін, які характерні для розвитку міста. У класичному трактуванні стратегія – це чіткий план, тобто від сьогодні до 2025 р. мали б планувати якісь конкретні дії. Але ця система добре працює за умов відносної стабільності, а ми працюємо в ситуації, коли стабільності нема. Саме тому ця стратегія має вигляд не детального довгострокового плану – це довгостроковий напрямок розвитку, який реалізується за рахунок короткострокових планів. Тут маємо можливість коригувати короткострокові плани, не змінюючи головного напрямку розвитку. В цьому і є основна перевага нашої стратегії. 

“Рамкова” стратегія 

– Чи можете детальніше розповісти про структуру стратегії? 

– Структура стратегії ду­же не типова, її радше можна назвати “рамковою” стратегією, бо вона передбачає на першому рівні такі елементи стратегічного планування, як місія або головна ідеологія міста. На другому етапі це створення візії, або довгострокового бачення Львова, яким би мало стати наше місто. На рівні візії не побачимо конкретних цифр, це радше якісь висловлювання-побажання експертів чи груп людей, яким повинен бути Львів. На наступному етапі вибудовуємо пріоритети, рухаючись якими, зможемо досягнути того, що ми запланували.  

На наступному рівні використовуємо вимірювальні цілі, тобто для кожного пріоритету ми визначаємо перелік конкретних визначених у цифровому вигляді показників, які ми хочемо досягнути. Далі йде рівень, де зазначені вже конкретні цільові, галузеві, спеціалізовані програми. Вони не прописані напряму у стратегії, але там вказані умови, якими мають бути ці програми.

 – Чи існують подібні документи розвитку в інших містах України?

– Мабуть, що ні. Але якщо поглянути трішки на Захід, то вже в Польщі можна побачити дуже багато стратегій саме з такою структурою. Ми використали в нашій стратегії багато інновацій, які не використовуються в Україні, але вже мають успіх в Європі: по-перше, це сама структура стратегії, по-друге, це показники ефективності, які ми включили у стратегію, і по-третє, як я вже згадував, це масштаб обговорення цієї стратегії. 

– Отож, яким буде Львів у 2025 році?

– Львів буде комфортним. Це буде місто, яке підтримує свої духовні та культурні традиції, в якому буде розвиватися інноваційний бізнес. 

Львів буде містом, в яко­му кожен мешканець пишатиметься тим, що він – львів’янин!