Євген Кулаковський, хореограф театралізованого шоу до відкриття стадіону “Арена Львів”, про підготовку постановки, танці волонтерів та… львівських дівчат

Львів’яни та гості міста з нетерпінням очікують грандіозного відкриття “Арени Львів”, яке організатори обіцяють глядачам. За попередньою інформацією, на масштабному шоу 29 жовтня у Львові виступлять світова зірка Анастейша та українська співачка Руслана. Однак виступи зірок – не єдині сюрпризи, якими глядачів потішать організатори. До грандіозної події долучаться й самі львів’яни. 

Ще від початку жовтня більш ніж тисяча волонтерів відпрацьовує театралізовану танцювальну постановку, яку глядачі побачать на відкритті львівського стадіону. Волонтерам допомагає професійна команда хореографів, яка щодня натхненно відпрацьовує з ними програму. Як відбуваються репетиції, які труднощі чекають на танцівників та чи можна швидко навчити танцювати одночасно понад тисячу людей, “Пошті” розповів Євген Кулаковський – хореограф театралізованого шоу до відкриття стадіону “Арена Львів”. 

Як відбувається підготовка

— Ви зараз готуєте танцювальну постановку до відкриття “Арени Львів” за участі більш як тисячі волонтерів. Скажіть, будь ласка, де зібрали таку кількість людей? Хто вони? Чи  багато з них мають базові навики танцюристів?

— Це переважно молодь, яка прийшла до нас за власним бажанням. Жодних танцювальних навичок у волонтерів немає.  

– Відверто кажучи, спершу вони навіть не знали, що будуть танцювати. Думали, що бігатимуть по стадіону туди-сюди, щось виноситимуть… Участь у танцювальній постановці стала для всіх учасників шоком. Але вони почали танцювати. З кожним днем волонтери все більше розуміють суть танцю і танцюють краще й краще.

– У чому родзинка постановки, яку зараз готуєте з волонтерами? Чи має вона щось спільного з тією, яку демонстрували кияни на відкритті своєї арени?

– Наразі постановка є таємницею для глядачів. Готуємо дуже цікавий сюрприз. На відкритті львівсь­кої арени буде дуже багато спец­ефектів. Це буде яскраве видовище європейського рівня, нічого спільного з київським шоу наша постановка не матиме.

– Коли розпочались тренування? Де вони відбуваються і скільки часу займають?

– Ми розпочали на початку жовтня. Спершу тренувались на стадіоні СКА, де вчили хореографію і рухи. Зараз відпрацьовуємо постановку на стадіоні “Динамо”. Репетиції проводимо щодня, тривають вони чотири години. Однак навіть цього замало. Волонтери ще недостатньо натреновані, вони не звикли так довго танцювати. Частина учасників не витримує такого темпу, після довготривалих тренувань іноді вони жалкують, що прийшли сюди. Тому я поступово намагаюсь збільшити темп. На відкритті стадіону буде важко, вони повинні до цього звикнути.  

Про труднощі

– Прошу сказати, з якими проблемами стикаєтесь під час репетицій?

– Велика проблема в то­му, що немає належного місця для проведення репетицій. Хотілось відразу тренуватися на “Арені Львів” для повноцінного відпрацювання рухів, малюнків і усвідомлення простору, в якому доведеться виступати. Часто заважає працювати погода – надто холодно. Через це проводити репетиції дуже важко і нам, і волонтерам. Певний час їм доводиться не тільки танцювати, але й стояти. Адже нам потрібно розташувати танцівників у певній кількості, місці і з певною лінією. Доводиться мерзнути. Попри все, організатори намагаються зігріти наших підопічних, напоїти їх гарячим чаєм, нагодувати і перетворити репетиції на своєрідну гру! 

– Багато людей не витримує темпу?

– Спочатку волонтери приходили на репетиції хоча б із цікавості. Згодом чимало наших танцівників не витримали репетиційного темпу, але ми до цього були готові. Адже не всі учасники постановки мають відповідний рівень фізичної підготовки, частенько їм заважає холод чи просто не вистачає часу. Ми це розуміємо, адже кожен із нас сам обирає свій шлях. Тому будемо раді працювати з тими, хто з нами залишиться. Це буде справді класна команда. 

– А як почуваються тренери?

– Це наша робота. Не маємо права відпочивати чи ставити свої інтереси на перший план. Ми приїхали з командою з Києва, я запросив до команди також львівських хореографів і танцівників. Із повною віддачею працюємо від початку і аж до дня відкриття стадіону. 

Про те, як танцюють львів’яни

– Ви родом із Мелітополя. Попри це, в “Майдансі” готували постановки для команди Львова і тепер знову тренуєте львів’ян. Як працюється з тутешніми людьми? 

– Я дуже боявся приїжджати сюди ще з телепроектом “Майданс”. Але потім мені так сподобалось працювати з львів’янами, що не хотів звідси їхати. Коли мені запропонували ще раз поїхати до Львова і навчати волонтерів, я із задоволенням погодився. З львів’янами працюю з великим задоволенням. З певністю можу сказати:  Львів може танцю­вати! 

– Чи відрізняється підготовка до телевізійного шоу  та живого шоу на  арені?  

– Власне, я не бачу принципової різниці між живим виступом та телешоу. “Майданс” теж відбувався наживо, адже ми танцювали у прямому ефірі. Інша справа – які масштаби цього шоу. Відкриття “Арени Львів” може бути єдиним за все моє життя шансом працювати з такою кількістю людей. Я осягнув, яка це праця і з якими проблемами ми можемо зіткнутися. 

– Скільки людей Ви  максимально залучали у своїх постановках? 

– Я вперше працюю над таким масштабним проектом, коли одночасно танцює тисяча людей, а іноді й більше. У “Майдансі” брали участь близько п’ятисот львів’ян, тоді здавалось, що це  багато. Зараз же 500 танцюристів – це дуже мало для мене. Загалом у театралізованому шоу 29 жовтня буде задіяно понад дві тисячі учасників.  

– Долучитись до театралізованого шоу на відкритті стадіону у Львові могли всі охочі. Але ж це велика відповідальність. Якщо схибить хтось один, може помилитися вся команда. Як цього уникнути?

– Не всі люди можуть опанувати мистецтво танцю однаковою мірою. Зважаючи на те, що можливості кожної людини різні, розділили волонтерів на окремі групи. Хтось виконує складніші рухи, хтось менш складні, а ті, в яких із танцями взагалі не складається – найлегші. Головне, щоб учасники постановки виконували рухи гарно, чисто і без помилок. Хочемо, щоб кожна людина була впевнена, що їй вдасться станцювати той чи інший рух. Якщо волонтер боїться чи не впевнений у собі, ми це бачимо і переводимо його до тієї групи, де буде комфортніше і легше танцювати.

– Не так давно Ви танцювали як конкурсант у третьому сезоні шоу “Танцюють всі”, зараз вчите танцювати більш ніж тисячу людей. Яка роль важча –  конкурсанта чи наставника? 

– Я ще мрію бути конкурсантом, щоб навчитись того, що я міг би передати людям. Так склалось життя, що зараз я наставник. Мені дуже складно вчити інших, але я цього не цураюсь. Якась частинка моєї хореографії, а разом із нею мого почуття передана моїм учням і знаходить продовження в їхніх танцях. Незважаючи на те, що мені доводиться вчити інших, я також не припиняю вчитись сам.

– Вам подобається Львів? Із яким танцем Ви асоціюєте наше місто?

– Найімовірніше, Львів асоціюється з народними танцями. Тут усе наповнене Україною: люди у вишиванках, мова, музика. Захоплює український дух, який панує серед львів’ян, тут живуть патріоти своєї країни. Мені дуже подобається це місто. Заворожують архітектура, менталітет мешканців і… львівські дівчата. Скільки дівчат я бачив у Львові, кожна симпатична! Серйозно, у Центральній Україні красивих дівчат не так багато. А ще у Львові дуже цікаві кав’ярні, приходиш туди і ніби потрапляєш у казку.