Стратегічне завдання проекту "Олімпійська надія-2022" - створення на Львівщині інфраструктури для підготовки олімпійців зимових видів спорту. Проте бізнесмени не поспішають вкладати кошти  

 Уже минуло майже півтора року, відколи ідею проведення зимової Олімпіади-2022 в Україні, зокрема на Львівщині, озвучив президент Віктор Янукович, поза тим наразі з державної скарбниці на цей задум ще не надійшло жодної копійки. Прийнято лише концепцію державної програми  національного проекту “Олімпійська надія-2022”. У списку – Львів та два гірськолижні селища – Славське та Тисовець.

Головний месидж влади – держава профінансує тільки розробку проектів (це 30% від усіх витрат), а решта (звісно, головний тягар – “Пошта”) – залучення  приватних інвестицій. Самі ж бізнесмени наразі не поспішають робити фінансові ін’єкції в освоєння Карпат. Одні лише уважно дослухаються до цієї теми та вичікують, інші – не бачать перспективи швидкого повернення вкладених грошей. Експерти сумніваються, що інвестори активно включаться у процес – через бюрократичну тяганину. Водночас майбутні олімпійські Карпати вже цікаві австрійцям, німцям та китайцям. 

Тим часом, на фоні спортивного надзавдання від президента, дорога до курортного Славського справжнісінький танкодром! Та й у самій карпатській перлині про наявність добрих шляхів аж ніяк не доводиться говорити, що, зокрема, відлякує потенційних туристів. Зрештою, у Карпатах майже повністю відсутня необхідна інфраструктура, а це означає, що все доведеться будувати з нуля. Єдине, що вже зараз можна сказати, що матиме Україна, то це сучасний аеропорт у Львові, який на стадії завершення.

Надія чи утопія?

Думки про проведення Олімпіади на Львівщині кардинально різні. Так, одним гасла влади до вподоби, мовляв, це “реально (Євро-2012 тому приклад), перспективно та створення нових робочих місць”. Інші скептично називають задум утопією, а також “вельми дорогою забаганкою, яка не на часі”. Мовляв, це бенкет під час чуми, даремне витрачання коштів українських платників податків, особливо коли у громадян низькі зарплати та пенсії. Треті ж кажуть, що, користуючись галасом, у гірських районах області робитимуть махінації зі землею. У цьому контексті останні певні, що є охочі, зокрема у столиці, “роздерибанити карпатські землі”. 

Безперечно, самі спортсмени лише “за”, адже для них сучасні спортивні об’єкти – це дійсно олімпійська надія та великий шанс, сподівання на нові тренувальні бази за світовими стандартами, а згодом можливість гідно представляти Україну у світі!

“Ідея реалізації “Олімпійської надії-2022” – не самоціль. Для нас важливо створити спортивну інфраструктуру, яка буде базою підготовки олімпійців зимових видів спорту на території Львівщини, а також розвиток туристичної інфраструктури на гірськолижних курортах. Це – стратегічне завдання. А щоб приймати Олімпіаду-2022, треба виграти заявку на її проведення”, – зазначив під час XI Міжнародного економічного форуму в Трускавці губернатор Львівщини Михайло Цимбалюк.

За його словами, з 2012-го держава розпочне фінансувати будівництво об’єктів, згідно з програмою “Олімпійська надія-2022”. Але державне фінансування, за словами очільника області, скерують лише на розробку проектної документації. “На основні цілі треба шукати інвесторів”, – зазначає Михайло Цимбалюк. Щодо ризиків розкрадання коштів на  підготовку до Олімпіади, то губернатор сказав: “Ризик є в будь-якій справі. Їх немає лише там, де нічого не роблять. Треба ризикувати”.

Львів як заявник на Олімпіаду  

Львів вибрано заявником на участь у тендері на проведення в Україні зимової Олімпіади-2022. “Відповідно, на Львівщину припадає найбільша питома вага вирішення організаційних питань. Безумовно, за допомогою адміністрації президента, уряду, ВРУ. Всі гілки львівської влади та місцевий осередок Національного олімпійського комітету будуть головними гравцями в цьому процесі”, – зазначив під час трускавецького форуму віце-президент Національного олімпійського комітету України, парламентар Віктор Корж.

За його словами, основні напрями підготовки до Євро-2012 триватимуть і надалі і розвиватимуться до Олімпіади-2022 – пріоритетного проекту державного рівня. “Не випадково програму названо “Олімпійська надія-2022”, адже можна виграти тендер або його не виграти, бо наші суперники можуть бути більш потужними. Але до 2015-го проведемо колосальну роботу і надамо імпульсу розвитку не лише Карпатському регіону, але й Україні загалом”, – акцентує нардеп.

Конкурентами України, за його словами, будуть Китай, Німеччина, Фінляндія, Франція, Польща, Норвегія, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Північна Америка та Австралія, які також готують заявки. “Конкурентна боротьба буде дуже складною”, – визнає парламентар. 

Варто окреслити масштаби зимових Ігор. У цілому спортивна програма зимової Олімпіади включає 7 видів спорту, 15 дисциплін та 86 видів змагань. Із поперед­нього досвіду, за словами Віктора Коржа, учасниками Олімпіади є 2,6 тис. спортсменів, 17-20 тис. волонтерів та до 10 тис. осіб допоміжного персоналу."Скажімо, в Турині було 12 місць для проведення змагань. Там для змагань із біатлону та лижних гонок передбачили 5-7 тис. сидячих місць та ще 10-15 тис. стоячих; хокею - 10 тис. місць; бобслею - 1 тис. сидячих та 10 тис. стоячих. Ще 8-10 тис. місць було для споглядання гірськолижних змагань. Відповідно, для певних видів спорту нам потрібні палаци спорту з визначеною певною кількістю місць, а для гірських видів спорту мають бути зведені тимчасові споруди з усією інфраструктурою", - зазначає віце-президент НОК України.  "Олімпійських селищ може бути 2-3. Тим часом відстань між місцем проживання та місцем змагань не може перевищувати  50 км. Готельна інфраструктура потребуватиме близько 23 тис. номерів. Щодо транспорту, то  під час Олімпіади в Турині та Ванкувері було задіяно 4 тис. допоміжних автомобілів і майже 1,5 тис. автобусів", - додає він. Нагадаємо, що під час візиту до Львова цьогоріч у квітні віце-прем'єр-міністр України Борис Колесніков пообіцяв насамперед готувати до змагань курорт Славське. "Славське буде перетворене на гірськолижний центр зі змагання зі слалому та слалому-гіганту", - зазначив тоді урядовець. Так, згідно з державною програмою, у Тисовці планують облаштувати стадіон для біатлону, стадіон для лижних перегонів та комплекс для фристайлу. Також у Тисовці та на горі Тростян (смт Славське) мають звести траси та споруди для сновбордингу. Безпосередньо у Львові передбачено зведення льодового палацу.У цілому, за словами Бориса Колеснікова, ще до подання офіційної заявки на Олімпіаду Україна мала б зробити 50% запланованих робіт із підготовки. Як зазначав у липні в інтерв'ю "Пошті" Ярослав Кашуба, виконавчий директор відділення НОК у Львівській області, у 2015 р. офіційно розглядатимуть заявку України в Міжнародному олімпійському комітеті. 

Олімпійська ціна питання  

Вартість Олімпіади-2022 для України, за словами Віктора Коржа, буде дуже високою – передусім через питання інфраструктури. “Для розвинених країн світу проведення спортивного заходу є простішим – у них готова інфраструктура, тому меншою є і кошторисна вартість, і організаційні заходи простіше проводити”, – каже він. 

Загалом, зимові Олімпіади традиційно обходяться дешевше, ніж літні. Так, Олімпійські ігри-2002 у Солт-Лейк-Ситі коштували 2 млрд доларів, у Турині – 4,1 млрд доларів, Ванкувері – 2,5 млрд доларів. “ І це лише спортивна складова, без інфраструктури”, – каже віце-президент НОК України Віктор Корж. А ось сусіди-росіяни витратять на підготовку до Олімпіади-2014 у Сочі щонайменше 30 млрд доларів. 

Щодо літніх, то Олімпіада-2004 обійшлася у 15 млрд доларів, 2008-го – 40 млрд дол. За попередньою інформацією, літня Олімпіада-2012 у Лондоні коштуватиме 18 млрд доларів. Вартість головного англійського стадіону  – 547 млн фунтів стерлінгів. До речі, є проектна розробка цю арену після Олімпійських ігор (розрахована на 80 тис. місць) переобладнати на 25 тис. місць…

За його словами, Карпатський регіон володіє необхідним потенціалом, природними характеристиками та створеною інфраструктурою для проведення Олімпіади. Географічні, рельєфні та інфраструктурні особливості Карпатського регіону є найбільш сприятливі для розташування та функціонування майбутніх спортивних об’єктів.   

Про ризики 

У Трускавці віце-президент НОК України слушно наголосив на проблемі збитковості та окупності спортивних об’єктів. Мовляв, не варто будувати цілі комплекси для зимової Олімпіади, які потім не окупляться. Практика свідчить: з економічної точки зору є успішні й вкрай неуспішні спортивні заходи. “У списку неуспішних – проведення чемпіонату Європи у Португалії, чемпіонат світу з футболу в Південній Африці, Олімпіада в Афінах”, – розповідає Віктор Корж. 

Нині навіть багаті країни світу не будують завідома збиткових спортивних споруд. Зокрема, мова про два компоненти – спортивну частину та частину-компенсатор, яка дозволяє утримувати об’єкт із позитивним балансом. Йдеться про ділові центри, ресторани, аква-парки, тренажерні комплекси. “На жаль, це ще не всі розуміють. Отож, треба чітко визначити, які споруди зводитимуть як одноразові, а згодом їх демонтують, а які служитимуть довгі роки”, – каже парламентар. Так, у Ліллегаммері та Турині демонтували великі спортивні споруди, які стали вкрай збитковими.  

Головний висновок для влади та бізнесу – усі рішення щодо створення  майбутніх об’єктів треба приймати вкрай виважено, прагматично, попередньо все прорахувавши!  

Австрійський та китайський інтереси

– Ризики завжди є. Головний ризик – світова економічна криза. Політичних ризиків я не бачу. Інфраструктуру, яку збудують, зі собою на плечі ніхто не забере. Як керівник області, я зацікавлений, аби такі об’єкти будували, і ми будемо створювати усі необхідні для цього умови.