Юрій Лукомський, археолог, співробітник Інституту українознавства імені І. Крип'якевича, про брак фахівців та нехтування їхніми висновками

У Львові зараз ремонтують де­сятки вулиць та будують чимало нових об'єктів. Причому все це відбувається без будь-якого археологічного нагляду чи досліджень, що є грубим порушенням українського законодавства. У розмові з Юрієм Лукомським "Пошта" намагалася з'ясувати, чому склалась така ситуація і хто має за це відповідати.

- Пане Юрію, створюється враження, що у Львові просто забули про археологію. Біль­шість ремонтних та земляних робіт у місті відбувається без нагляду археологів, причому про жодну археологію не йдеться навіть у центральній частині міста, де обов'язковим є навіть не нагляд, а археоло­гічне дослідження. Чому склалася така ситуація?

- Тут є кілька причин. Одна з них - у Львові дуже мало фахівців. Фахівці ніби є, але треба зважити на те, що фахівці в археології - це люди, які займаються різними періодами і об'єктами. А власне братися за міську археологію охочих дуже мало. Друга причина - погане управління цими процесами. Згідно з законом, на всіх об'єктах має  бути археологічний нагляд, і це просто злочин, коли земля разом з культурним шаром потрапляє в ківш екскаватора і вивозиться на смітник. Законом визначено, що замовник робіт повинен враховувати потребу нагляду або фундаментальних досліджень, якщо йдеться про центральну частину Львова, де археологія може вплинути на нове будівництво. Тут археологія повинна передувати проектним і будівельним роботам. На жаль, такого у нас немає. Хоча у Львові є кілька центрів, які могли б проводити ці роботи: Інститут українознавства імені Крип'якевича, Львівсь­кий національний університет ім. І. Франка, Рятівна археологічна служба, Львівський історичний музей та Археологічно-архітектурна служба міста Львова при управлінні охорони історичного середовища міської ради. Але вони цього не роблять, бо археологів часто "обходять" і лише ставлять перед фактом, коли роботи вже йдуть. А археологія - річ недешева, і вона має бути передбачена кошторисом ще на стадії розробки проекту робіт. Наприклад, минулого року ми почали роботу на площі Соборній, коли ремонт був на певній стадії, переконавши владу, що це таки потрібно зробити. Ми проводили нагляд, який переріс в розкопки, і отримали цікаві об'єкти. Але обі­цяні кошти повністю нам так і не перерахували. Для археолога це проблема, бо він не може потім опрацювати знайденого матеріалу і написати звіт. Адже в археології викопати пам'ятку - це ще не все. Процес складається із п'яти етапів: попереднє дослідження та вивчення об'єкта, самі розкопки, лабораторні роботи, написання звіту та публікації наукових статей. Тому кошторис повинен враховувати оплату всіх цих етапів.

- Чому нині в археології ма­ло нових імен і охочих займатися Львовом?

- Археологія в Україні не є престижною. Сьогодні в нашій країні є тільки 233 археологи, які мають право робити розкопки, посвідчене так званими відкритими листами. Це дуже мало. Наприклад, у Польщі наших колег у десятки разів більше, і кожен з них має роботу. У нас би теж археологи мали роботу, якби не було так складно з розумінням потреби археологічних досліджень. У нас все переводять у меркантильну площину, і посадовці, які керують процесом управління та розподілом коштів, часто не розуміють, що таке археологія з її багатоступеневістю. Вони не розуміють, навіщо радитися з фахівцями. Це складна праця, яка вимагає досвіду.

Львів - дуже складна багатошарова пам'ятка, яка має свою архітектурну специфіку. У місті зараз є близько 30 фахівців, які мають право вести нагляд чи розкопки. Але знову ж таки треба зважати, що археологія розділена на періоди. За новими вимогами, щоб копати у певному періоді, треба мати наукові публікації, на підставі яких можуть видати відкритий лист. Процедура видачі відкритих листів пос­тійно ускладнюється. На цьому часто можна спекулювати, бо не завжди вдається знайти людину, яка займається саме цим періодом і в потрібний момент є вільною.

- На вашу думку, хто має відповідати за грубе порушення закону у Львові?

- Складно сказати.  Є управління охорони історичного середовища ЛМР, ААС, управління охорони культурної спадщини ЛОДА і Рятівна археологічна служба. Мабуть, вони мають за це відповідати. Вони би мали налагодити співпрацю і проводити принаймні нагляд. Я знаю, що РАС проводить у Львові окремі нагляди, але коли одночасно розкопують 15 - 20 об'єктів, то один фахівець цього осилити не може. Максимально одна особа може вес­ти паралельно нагляд на 3-4 об'єктах за умови, що їй допомагатимуть лаборанти, які постійно будуть на місці.

- Недавно в Архітектурно-археологічній службі змінили керівника. Наскільки я знаю, там зараз не залишилося жодного археолога. До речі, ви теж вже там не працюєте. Чому так сталося?

- Із фахівців там залишився лише один лаборант, який не має відкритого листа. Новий керівник Олесь Криськів ніби робить кроки до об'єднання археологів Львова і вирішення проблем, але він не є фахівцем у цій галузі. Я не розумію, чому розформували попередній колектив і звільнили керівництво ААС. Мені здається, що просто хотіли змінити формат роботи. Минулого року ми працювали на кількох об'єктах, зокрема на вулиці Федорова, де мають будувати готель. Добре провели перші етапи робіт. Я думаю, що начальника в ААС змінив міський голова, оскільки він впливає на структуру в управлінні охорони історичного середовища. Мабуть, ми чимось не догодили.

- Яка ситуація з археологією загалом в Україні?

- У деяких містах добре налагоджена робота археологів, а в деяких - так, як у нас. Добре робота налагоджена у Чернігові, Києві, Полтаві та Рівному. Це стало можливим завдяки добрим кадрам та організації робіт і хорошому ставленню до археологів-фахівців.

- Ви маєте відкритий лист на ділянку на вулиці Фредра, де невдовзі мають розпочати будівництво готелю. Яка там зараз ситуація?

- Я спілкувався з інвестором, і все було добре, доки не змінився керівник ААС. Ми запропонували інвестору відповідну програму робіт і кошторис, на які він погодився. Відкритий лист мені дали як працівнику Львівського історичного музею. Тому планували, що договір інвестор укладе з музеєм. Натомість, нове керівництво ААС спробувало це все зробити по-іншому, зменшило кошторис на власний розсуд. Й інвестор як бізнесмен підписав угоду з ним. Відповідно, я не проводитиму там дослідження. Вихід один - нехай наступного року хтось інший візьме відкритий лист на цю ділянку. Цього року там роботи не проводитимуться.

- Що зараз із ділянкою, де колись була синагога "Золота Роза", адже ви також маєте відкритий лист для робіт на ній?

- Замовники робіт (Благодійна організація "Єврейське відродження в Галичині") відмовилися від археологічних досліджень на дуже дивній підставі, що там високий рівень ґрунтових вод. На мою думку, це абсолютно не розумно. Ті розкопки, які ми зробили минулого року і тільки частину з них законсервували, цього року вже починають руйнуватися.