Місто втратило ще одну пам'ятку історії мистецтва

Низку прикладів руйнування історичної спадщини нашого міста доповнило знесення будинку українського композитора та дириґента Ярослава Ярославенка. Домівка митця була розташована під номером 30 на вулиці, названій на його ж честь. Викупивши будинок у двох  попередніх власників, новоспечений господар Ростислав Мельник, син колишнього заступника голови ЛОДА Леоніда Мельника, зніс будівлю за одну ніч, наперекір усім  зверненням управління історичного середовища Львова...

Юрій Рочняк

Будинок композитора Ярославенка до 11 вересня...

Юрій Волощак

...і після

Першим дзвоником про проблему стало безслідне зникнення взимку 2008 року меморіальної дошки з будинку, яка засвідчувала, що тут мешкав відомий дириґент і що будівля є пам'яткою культури. Першими опікуватися проблемою почали пластуни, через відчуття обов'язку, адже саме Ярославенко написав патріотичну пісню, яку вони обрали собі за гімн.

Із січня вони засипали Ратушу скаргами відновити дошку, звертаючись до міського голови Андрія Садового, начальників управління туризму та культури - Андрія Сидора, управління історичного середовища - Лілії Онищенко, секретаря міськради - Володимира Квурта... Зреагувало тільки управління охорони історичного середовища, зобов'­язавши пана Мельника укласти охоронний договір, але заклики урядників він до уваги не взяв.

- Охоронні договори укладають з усіма власниками історичних пам'яток, згідно із Законом "Про охорону культурної спадщини". Оскільки садиба Ярославенка внесена до реєстру пам'­яток історії та мистецтва Львівщини вже понад 25 років, то укласти договір він був змушений, - пояснює "Пошті" Андрій Салюк, президент Благодійного фонду збереження історичних архітектурних пам'яток Львова. - Це в майбутньому змушувало б власника узгоджувати архітектурні зміни в будинку на місцевому рівні. Якщо ж говорити про знесення, то на це власник повинен отримати спе­ціальний дозвіл, якого в цьому випадку не було...

Координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех розповідає, що навіть у день руйнування, 11 вересня, управління охорони історичного середовища вручило власникові будівлі під розписку розпорядження негайно припинити роботу, але пан Мельник вкотре не звернув уваги на зойки з Ратуші. На запитання "Пошти" про неправомірність дій Ростислав Мельник здивувався, зауваживши, що жодного листа чи попередження не отримував... Ба більше, він і не здогадувався, що купував меморіальну пам'ятку, яка колись належала Ярославенку. І це, зважмо, що одну із частин будинку пан Мельник придбав саме у родичів видатного композитора...

- Я не мав жодних підстав думати, що будинок такий цінний, - розповідає "Пошті" власник земельної ділянки, на якій колись стояла садиба. - Меморіальної дошки там ніколи не було (!?), про Ярославенка ніхто нічого не казав.

Ще більше здивування у пана Мельника викликало запитання про те, що постане на вичищеному місці. За його словами, говорити про це взагалі зарано, мовляв спочатку треба прибрати залишки, а тоді вже думати, що тут будувати. Не зізнався чоловік і про вартість будівлі, бідкаючись тільки на те, що за знесений будинок йому довелося продати 5 квартир у Львові. Згідно з українським законодавством, "дбайливого" власника мали б зобов'язати відновити знесене та притягнути до кримінальної відповідальності. Санкція статті 298 Кримінального кодексу України передбачає як покарання ста неоподаткованими міні­му­мами штрафу або ж до трьох років позбавлення волі. Та, як рівноцінну заміну знесеному, пан Мельник пропонує звести пам'ятник дириґенту...

Архітектор Юрій Волощак, один зі свідків скоєного, переконаний, що ані бюстами, ані пам'ятниками Ростислав Мельник не "відкрутиться", допоки не зведе такий же будинок. Оскільки збереглися і фотографії, і план будинку, то труднощів із його відновленням не виникатиме. За попередніми підрахунками пана Волощака, архітектурний план коштуватиме до 50 тисяч гривень, а на зведення самого будинку доведеться викласти ще близько мільйона гривень.

- Такі цинічні випадки стають чи не буденністю, справа вимагає негайного вирішення, - погоджується з паном Волощаком Олег Мацех. - Якщо замовників та виконавців злочину не покарають, а на місці зруйнованої пам'ятки опиниться новий багатоповерховий будинок, то цей випадок стане яскравим прикладом неспроможності  львів'ян зберегти унікальне культурне надбання нашого міста і відкриє широкі можливості забудовникам безкарно нищити історичну архітектуру.

Такі випадки у Львові, на жаль, не є поодинокими. Можливо, на цьому місці й справді було б раціонально розмістити новий житловий будинок чи симпатичну садибу, та вражає цинізм, з яким чиняться руйнації, що залишають місто без історії.  Проте чиновники запевняють, "справа Ярославенка" стала останньою краплею у чаші терпцю, і грубе порушення пам'яткоохоронного законодавства задокументувало управління історичного середовища, а відповідні матеріали передало до прокуратури міста.Чи чекатиме будинок така ж доля, що й попередні руйнації, покаже час. Але досвід свідчить про те, що сфера охорони історичного середовища залишається чи не найбезкарнішою...

P. S. Коли номер готувався до друку, стало відомо ще два факти зі "справи Ярославенка". По-перше, управління охорони історичного середовища ЛМР таки подало у прокуратуру документи щодо власника будинку на вулиці Ярославенка, 30, який демонтував історико-архітектурну пам'ятку Львова. А по-друге, знесення пам'ятки таки було дозволено... Львівським міським виконкомом, який 2 вересня цього року прийняв рішення дозволити там проектування багатоквартирного  будинку з вбудованими офісними приміщеннями та автостоянками та знести будинок Ярославенка. Рішення підписав міський голова Андрій Садовий.