У Дрогобичі руйнується унікальна церква ХV ст., яка є кандидатом на внесення до Списку ЮНЕСКО
Близько місяця тому град повністю зруйнував ґонтову покрівлю церкви святого Юра у Дрогобичі. Відтоді під загрозою опинилися розписи стін XVII ст., які замокають під час кожного дощу.

Унікальний шанс

Гостроти ситуації додає ще й те, що церква святого Юра в Дрогобичі є однією з 16 храмових споруд України та Польщі (з них чотири розташовані на Львівщині), які вже наступного року можуть потрапити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Над відповідним поданням обидві країни працюють уже два роки. За словами Алли Гладун, директора музею “Дрогобиччина”, ще у 2009 – 2010 рр. були підготовлені всі потрібні документи. Представники ЮНЕСКО уже кілька разів приїжджали та обстежували храм. Наступну міжнародну інспекцію у Дрогобичі чекають восени цього року. Власне вона і стане вирішальною для унікальної церкви – за її результатами уже в червні-липні 2012 року на засіданні сесії ЮНЕСКО повинні ухвалити остаточне рішення. Якщо організація винесе негативний вердикт – це право втрачається назавжди.
За словами Алли Гладун, до осені церкву треба терміново відремонтувати, бо в такому стані, як вона є зараз, шанси у неї мінімальні.
– ЮНЕСКО ставить багато вимог. Має бути сигналізація, охорона, гарантія на збереження у перспективі, задовільний технічний стан. На цей момент технічний стан церкви незадовільний. Храм є на балансі обласного управління охорони культурної спадщини. На реставрацію вже готова проектно-кошторисна документація. На сьогодні ми зробили все, що могли: проект готовий, стоїть питання про виділення коштів. Загалом нам потрібно близько трьох мільйонів гривень, – розповіла Алла Гладун.

Вода на стіни

Проблеми з дахом Святоюрської церкви виникли у жовтні 2009 року, коли через снігопади пошкоджено частину даху. Тоді власне й почали замокати стінописи та іконостас. У Дрогобичі своїми силами влаштували тимчасове накриття. На щастя, оперативно було виділили кошти на заміну пошкоджених фрагментів даху. Однак усього накриття тоді не змінили, наслідки чого бачимо вже нині.
Останнім часом після кожного дощу унікальна церква, яка простояла більше шести століть, перетворюється на сховище калюж. Зверху, з церковної бані, стінами стікає вода, тим самим руйнуючи розписи, яким майже п’ять сотень років.
– Верхній ґонт уже ненадійний. Дощі його розмочили, і він почав протікати. Коли ми відчинили храм, побачили на підлозі калюжі у всіх частинах церкви, – розповідає Леся Летнянчик, зав­відділу пам’яток дерев’яної архітектури музею “Дрогобиччина”.
У вівтарній частині церкви розпис уже втрачено. Зараз потрібно вберегти центральну частину, адже вона найбільше розмальована. Працівники заклали незначну частину покрівлі целофаном, щоб хоч якось вберегти її до того, як дах таки вдасться замінити.
За словами художника-реставратора Левка Скопа, разом з дощем зі стін храму змивається й історія цілого краю. За розписами, які нині зберігаються у церкві святого Юра, фактично можна відтворити життя Дрогобича XVII століття. Адже у той час художники вигадували мало. Вони зображали людей, які жили поруч. За цими стінописами можна відтворити частково побут, одяг і архітектуру XVII століття. Однак ще кілька місяців злив без належного дахового покриття стіни церкви навряд чи витримають….
В управлінні охорони культурної спадщини ЛОДА кажуть, що про проблеми дрогобицького храму добре знають.  Більше того, як запевнив “Пошту” Василь Івановський, начальник цього управління, гроші на реставрацію вже знайшли.
– Завдяки міністру культури вже знайшли кошти для повної реставрації храму. Це будуть спонсорські гроші. Зараз вирішують організаційні питання, – розповів “Пошті” Василь Івановський. В управлінні охорони культурної спадщини обіцяють, що реставраційні роботи почнуть ще до кінця літа. За словами музейників, почати потрібно з даху. Як повідомила Леся Летнянчик, найбільше пошкоджена галерея, через яку вода заливає основні старі бруси. Кошти потрібні і на новий дренаж навколо церкви, реставрацію дзвіниці, інтер’єру тощо.
Разом з тим реставрація у церкві Юра – це лише перший крок. За словами Василя Івановського, відновлення потребують й інші церкви на Львівщині, які претендують на внесення до Списку ЮНЕСКО – це церква Св. Духа в с. Потеличі Жовківського р-ну, церква Різдва Пресвятої Богородиці в
с. Маткові Турківського р-ну та церква Святої Трійці в м. Жовкві. Нині їхній стан навіть гірший, аніж дрогобицького храму. Реставрація кожної коштуватиме кілька мільйонів гривень. За словами очільника управління охорони культурної спадщини,  область подала пропозиції на державне фінансування на наступний рік. Зараз залишається чекати на виділення коштів.

 

ДОВІДКА:

Церква св. Юра в Дрогобичі – шедевр теслярського мистецтва майстрів минулого. Храм втілює риси, притаманні галицькій школі народної архітектури. Церква будувалася у ХV ст. Архівні документи свідчать, що у ХVІІ ст. дрогобичани  вирішили розширити церкву, тому зробили обмін. Вони дали сіль у село Надієво, натомість перевезли бруси із старої надієвської церкви. У ХVІІ ст. церкву святого Юра розмалювали. У центральній частині повністю збережений інтер’єр ХVІІ ст. На другому поверсі храму є ще одна церква з окремим входом, яку згодом також планують відкрити. Нині церква святого Юра не працює. У церкві проводять екскурсії. Лише тричі на рік тут правлять літургії: на храмовий празник, на свято Святої Трійці і на Великдень.
 

Унікальний шанс

Гостроти ситуації додає ще й те, що церква святого Юра в Дрогобичі є однією з 16 храмових споруд України та Польщі (з них чотири розташовані на Львівщині), які вже наступного року можуть потрапити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Над відповідним поданням обидві країни працюють уже два роки. За словами Алли Гладун, директора музею “Дрогобиччина”, ще у 2009 – 2010 рр. були підготовлені всі потрібні документи. Представники ЮНЕСКО уже кілька разів приїжджали та обстежували храм. Наступну міжнародну інспекцію у Дрогобичі чекають восени цього року. Власне вона і стане вирішальною для унікальної церкви – за її результатами уже в червні-липні 2012 року на засіданні сесії ЮНЕСКО повинні ухвалити остаточне рішення. Якщо організація винесе негативний вердикт – це право втрачається назавжди.
За словами Алли Гладун, до осені церкву треба терміново відремонтувати, бо в такому стані, як вона є зараз, шанси у неї мінімальні.
– ЮНЕСКО ставить багато вимог. Має бути сигналізація, охорона, гарантія на збереження у перспективі, задовільний технічний стан. На цей момент технічний стан церкви незадовільний. Храм є на балансі обласного управління охорони культурної спадщини. На реставрацію вже готова проектно-кошторисна документація. На сьогодні ми зробили все, що могли: проект готовий, стоїть питання про виділення коштів. Загалом нам потрібно близько трьох мільйонів гривень, – розповіла Алла Гладун.

Вода на стіни

Проблеми з дахом Святоюрської церкви виникли у жовтні 2009 року, коли через снігопади пошкоджено частину даху. Тоді власне й почали замокати стінописи та іконостас. У Дрогобичі своїми силами влаштували тимчасове накриття. На щастя, оперативно було виділили кошти на заміну пошкоджених фрагментів даху. Однак усього накриття тоді не змінили, наслідки чого бачимо вже нині.
Останнім часом після кожного дощу унікальна церква, яка простояла більше шести століть, перетворюється на сховище калюж. Зверху, з церковної бані, стінами стікає вода, тим самим руйнуючи розписи, яким майже п’ять сотень років.
– Верхній ґонт уже ненадійний. Дощі його розмочили, і він почав протікати. Коли ми відчинили храм, побачили на підлозі калюжі у всіх частинах церкви, – розповідає Леся Летнянчик, зав­відділу пам’яток дерев’яної архітектури музею “Дрогобиччина”.
У вівтарній частині церкви розпис уже втрачено. Зараз потрібно вберегти центральну частину, адже вона найбільше розмальована. Працівники заклали незначну частину покрівлі целофаном, щоб хоч якось вберегти її до того, як дах таки вдасться замінити.
За словами художника-реставратора Левка Скопа, разом з дощем зі стін храму змивається й історія цілого краю. За розписами, які нині зберігаються у церкві святого Юра, фактично можна відтворити життя Дрогобича XVII століття. Адже у той час художники вигадували мало. Вони зображали людей, які жили поруч. За цими стінописами можна відтворити частково побут, одяг і архітектуру XVII століття. Однак ще кілька місяців злив без належного дахового покриття стіни церкви навряд чи витримають….
В управлінні охорони культурної спадщини ЛОДА кажуть, що про проблеми дрогобицького храму добре знають.  Більше того, як запевнив “Пошту” Василь Івановський, начальник цього управління, гроші на реставрацію вже знайшли.
– Завдяки міністру культури вже знайшли кошти для повної реставрації храму. Це будуть спонсорські гроші. Зараз вирішують організаційні питання, – розповів “Пошті” Василь Івановський. В управлінні охорони культурної спадщини обіцяють, що реставраційні роботи почнуть ще до кінця літа. За словами музейників, почати потрібно з даху. Як повідомила Леся Летнянчик, найбільше пошкоджена галерея, через яку вода заливає основні старі бруси. Кошти потрібні і на новий дренаж навколо церкви, реставрацію дзвіниці, інтер’єру тощо.
Разом з тим реставрація у церкві Юра – це лише перший крок. За словами Василя Івановського, відновлення потребують й інші церкви на Львівщині, які претендують на внесення до Списку ЮНЕСКО – це церква Св. Духа в с. Потеличі Жовківського р-ну, церква Різдва Пресвятої Богородиці в
с. Маткові Турківського р-ну та церква Святої Трійці в м. Жовкві. Нині їхній стан навіть гірший, аніж дрогобицького храму. Реставрація кожної коштуватиме кілька мільйонів гривень. За словами очільника управління охорони культурної спадщини,  область подала пропозиції на державне фінансування на наступний рік. Зараз залишається чекати на виділення коштів.