Міськвиконком перевів Львів у “режим  тиші”. Мешканці тішаться, натомість власники барів та ресторанів називають рішення нелогічним
Зважаючи на високий рівень шуму від транспортних засобів у центральній частині Львова, міська влада ухвалила рішення заборонити будь-яке зовнішнє озвучення на проспектах Т. Шевченка, Свободи, площі Ринок та прилеглих до них вулицях.

Тихо буде і вдень

За словами Галини Ширко, начальника відділу торгівлі та тендерних закупівель Львівської міськради, положення про акустичний режим міста було прийнято ще 2001 року. Однак тодішнє положення забороняло шуміти лише після 23.00. Положення, яке прийняли минулого тижня, не має часових обмежень і стосується всіх фізичних та юридичних осіб – власників та орендарів житлових і нежитлових приміщень центральної частини міста. Отож, відтепер відвідувачів літніх майданчиків гучна музика більше не розважатиме.
– Заборона зовнішнього озвучення діє цілодобово. Це означає, що магазин чи кафе-бар не може виставити колонки на вулицю та увімкнути магнітофон, – зазначила Галина Ширко.
Львівські вуличні музиканти, які частенько демонструють свій талант на площі Ринок, відтепер теж співатимуть тихіше. Як розповіла Галина Ширко, співати чи грати на музичних інструментах в центрі міста дозволено лише за умови дотримання гранично допустимих норм шуму. Отже, використовувати звукові підсилювачі, мікрофон чи колонки вуличні музиканти не мають права.  
При цьому заборона зовнішнього озвучення в центрі Львова не торкнеться фестивалів, ярмарків і танцювальних акцій. Але для їх проведення в міській раді необхідно отримати відповідний дозвіл. 
Зміни в положенні про акустичний режим, за словами Галини Ширко, стосуються також і контролю за його дотриманням. Відтепер за тишею стежитиме Львівське міське управління ГУ МВС України, органи санітарно-епідеміологічного нагляду, а також органи у справах захисту прав споживачів області. 
У випадку порушень акус­тичного режиму міста для громадян передбачений штраф від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів (від 255 до 510 грн) із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури або без неї, а для посадових осіб та підприємців — від 50 до 150 (від 850 до 2550 грн) згідно зі ст. 182 Кодексу України про адмінправопорушення.

Мешканці скаржаться і недаремно

Найчастіше скарги на порушення шумового режиму надходять від мешканців влітку. Саме в цю пору в місті проводять концерти, фестивалі, а також облаштовують літні майданчики, з яких лунає гучна музика. Проте, як розповів “Пошті” Андрій Козак, головний спеціаліст відділу гарячої лінії міста, цьогоріч кількість скарг у літню пору незначна.
– У період з 1 травня до сьогодні зареєстровано 16 скарг від мешканців на порушення режиму тиші. Це, власне, близько п’яти звернень на місяць. Порівняно з минулим роком, така кількість скарг не є великою. Адже за літній період 2010 року від мешканців до нас надійшло 32 звернення такого типу, – прокоментував Андрій Козак.
Надмірний шум на вулицях міста негативно впливає як на фізичне, так і на психологічне здоров’я мешканців. За словами Галини Саламай, лікаря-профпатолога Першої міської клінічної лікарні, шум належить до несприятливих факторів зовнішнього середовища.
– Збільшення кількості автомобілів на вулицях, а також досягнення технологічного прогресу спричиняють високий рівень шуму в містах. Передусім він уражає органи слуху, нервову та серцево-судинну системи. Першочергово шум призводить до зниження рівня слуху у людей, які мають причетність до виробничих підприємств, – розповіла Галина Саламай. – Проте для жителів міст, діяльність яких не пов’язана з виробничою сферою, надто гучний звук теж має негативні наслідки. Шум сприяє надмірному виснаженню людини і, як наслідок, зниженню якості її роботи. Останнім часом популярними стали дослідження впливу шуму на центральну нервову систему. Постійний фоновий шум у великих містах є причиною так званого синдрому постійної втоми, підвищеної збудливості та пониженої працездатності.
Через гучні звуки городяни не мають і психологічного комфорту. За словами психолога Віктора Кудрявцева, постійний шум спричиняє підвищений рівень стресу.
– Шум створює додаткове навантаження на увагу людини. Розпорошення уваги викликає постійний “фоновий” стрес. Натомість тиша — запорука спокою, а спокій — це передусім довголіття, – каже Віктор Кудрявцев.
Щоб запобігти негативному впливові шуму, Галина Саламай закликає мешканців навчитись правильно відпочивати. Після 23.00 варто обов’язково вимикати в квартирах прилади, які спричиняють надлишковий шум. А на вихідні виїжджати на відпочинок за межі міста, щоб наступного тижня приступити до роботи з новими силами.
Уляна Депутович

ДО ТЕМИ:

За останні 30 років шум у Львові збільшився на 12 – 15 дБ, а суб’єктивна гучність зросла у кілька разів. Шум знижує продуктивність праці на 15 – 20%, суттєво підвищує ріст захворюваності. Експерти вважають, що у великих  містах шум скорочує життя людини на 8 – 12 років.

КОМЕНТАРІ:

Марк Зархін,
голова Гільдії рестораторів
м. Львова:
– Звісно, ми вмикали музику на літніх майданчиках своїх закладів. Вона необхідна відвідувачам для відпочинку. З рішенням міської ради стосовно заборони зовнішнього озвучення в центрі міста я, як і інші ресторатори, категорично не згоден. Звісно, як законо­слухняний громадянин, я віддам команду своїм ресторанам дотримуватись цієї постанови. Проте ресторанна громада Львова буде звертатись до міської влади з проханням, щоб це рішення скасували. Ще можна зрозуміти, що таку постанову прийняли в Кривому Розі. Але ж Львів – туристичне місто, і, гадаю, рішення про заборону зовнішнього озвучення в центральній частині міста є просто нелогічним.