Більшість львів’ян не здогадується, що будівля на вулиці Зеленій є одним із найстаріших протестантських храмів Львова. Раніше він називався храмом св. Урсули.
Костел св. Урсули ордену домініканців заснований 1678 року. Відомо, що 1731 року він ще був дерев’яним. Авторство проекту приписують нідерландцю Тильману ван Ґамерену. У 1878 році будівлю передали громаді лютеран. А згодом, 1929-го, на стіні помістили таблицю на честь 400-річчя протестантського руху і в пам’ять про організацію євангельської лютеранської громади у Львові 1778 р. У костелі 1842 р. було відправлено заупокійну службу за російським генералом Вінгенштейном, учасником війни 1812 р., який помер, проїжджаючи через Львів.
У 30-х рр. ХХ ст. у приміщенні церкви розмістили кооператив пенсіонерів державних органів безпеки, який займався охороною приватних помешкань, складів, банків, підприємств. Також у приміщенні розміщувалася і профспілка.
Церква розташована в глибині вулиці. Від часу реконструкції перед її західним фасадом облаштовано майдан, який відділяє будівлю від вул. Зеленої. Храм з розвинутим виступом вівтарної частини, зберіг планувальну структуру, типову для сакральної будівлі доби бароко. Мурований із каменю і цегли, має склепінчасті перекриття та двосхилий дах.
Чільний фасад має триярусну композицію, увінчаний трикутним класицистичним фронтоном, членований пілястрами, фланкований двома вежами з наметовим покриттям, у плані – вигнутий до середини. Вікна в обрамленнях з півкруглими завершеннями. Центральний портал прикрашений рельєфами (ХІХ ст.). В інтер’єрі збереглися протестантські епітафні плити.
М’який прогин фасадної частини пом’якшує строгість форм споруди. В інтер’єрі храму чимало епітафій німецькою мовою: колись він належав німецькій громаді, представники якої компактно проживали навколо. Після перебудови та реставрації, що закінчилися у 1997 р., храм до сьогодні функціонує.