Прощатися зі сміттєзвалищем почали ще у кінці 1990-х. Проте жоден із бургомістрів не зміг зупинити вивезення львівського сміття у Грибовичі. За понад 50 років існування звалища тут встигли заповнити 38 гектарів території, на землі утворився додатковий п’ятдесятиметровий шар. Мешканці найближчих сіл навіть неодноразово блокували ввезення непотребу, позаяк екологічні інспектори фіксували погіршення стану питної води в колодязях та небезпеку для їхнього здоров’я..
– Без сумніву, що накопичення сміття негативно впливає на тих людей, які живуть біля нього, – розповів “Пошті”Дмитро Штикало, начальник Держекоінспекції у Львівській області. – Згідно з проектними розрахунками, на сміттєзвалищі перевищили можливий рівень накопичення непотребу. Ще в січні норми були порушені. А щомісяця туди завозять близько 20 тисяч тонн сміття… Нині за результатами експертизи Держінспекції Львівщини підраховують збитки, завдані навколишньому середовищу.
Проблема нагнітається ще й тим, що в Україні досі немає вдалого проекту сміттєпереробного заводу, а сама сміттярка – одна із найнавантаженіших у країні.
Аби заспокоїти мешканців, у березні місто задекларувало план дій щодо закриття Грибовицького сміттєзвалища. Цьогоріч проводять екологічну експертизу та тендер на визначення виконавця проектних робіт. Опісля складуть технічне завдання на виготовлення проекту рекультивації міського полігону побутових відходів. Сам проект потребує чималих капіталовкладень: 800 тисяч грн обіцяють у ратуші, 240 – у ЛОДА та 1 млн 200 тис. грн – у держбюджеті.
Як пояснив “Пошті” Володимир Шевчук, заступник міського голови з питань землевпорядкування та інфраструктури ЛМР, якщо все піде за планом, кінця історії слід очікувати у 2018 році (!)…
– Що ж до ділянки, то ми маємо кілька варіантів, але озвучувати їх поки що не будемо. Ми спільно із заступниками ЛОДА виїжджали та оглядали ті місця. Озвучення території часто тягне за собою спротив населення, – сказав Володимир Шевчук.
За словами посадовця, ділянку вони шукають, але термін, який називають в обласній раді, – до першого серпня – не реальний до виконання.
За словами Сергія Кіраля, начальника управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій ЛМР, минулого року ратуша звернулася до Міжнародної фінансової корпорації, яку визначено незалежним радником міста з питань організації системи поводження зі сміттям.
– Цього тижня ми маємо намір підписати два договори про співпрацю між МФК, департаментом житлового господарства та ЛКП “Збиранка”. Окрім цього, два тижні тому міський голова Андрій Садовий підписав меморандум з “Укрнацпроектом”, яким визначено перелік завдань, які можна вирішити за державні кошти, зокрема, підготовка техніко-економічного обґрунтування, оцінка технологічних рішень, інвестиційних пропозицій щодо вирішення проблеми сміттєзвалища у Львові, – коментує “Пошті” Сергій Кіраль.
МФК допоможе Львову вибрати гідного інвестора, оскільки має фахівців та досвід у цій галузі.
Нині, за словами Сергія Кіраля, є близько десяти інвесторів на будівництво заводу та рекультивацію сміттєзвалища, кандидатури яких розглядають у ратуші. Щоправда, назви фірм чиновники не розголошують. Час, за який обиратимуть інвестора, залежатиме від роботи та рекомендацій МФК, а також доопрацювання самих пропозицій.
– Сьогодні вибраних інвесторів нема, є претенденти. Маємо фірми з Канади, Франції, Швейцарії. Що ж до французької фірми, то вони прагнуть взяти тільки 8-12% сміття, що насправді дуже мало. Канадська фірма зараз звертається до МВФ із проханням виділити кошти на будівництво сміттєпереробного заводу, а восени звернуться з конкретним результатом. До 25 червня ми маємо поговорити зі шведською компанією, яка зможе переробити усе сміття, але невідомо, яким буде залишок цієї переробки, – каже Володимир Шевчук. – Часто чути у бік міської ради, що тут не можуть визначитися з інвестором, але не слід забувати, що кожен з них прагне заробити, для львів’ян це означає збільшення вартості вивезення сміття у сотні разів. Ми не можемо це дозволити…
Чиновники не відкидають, що підприємці, які працюють у Львові, долучаться до будівництва сміттєпереробного заводу та рекультивації сміттєзвалища. Зокрема, йде мова про компанію АVЕ, яка має 30% сміттєвого ринку міста. Водночас львівські підприємці уникають прямої відповіді на запитання про можливість інвестування сміттєпереробного заводу…
– Якщо буде сприятливий інвестиційний клімат, то ми долучимося до будівництва. Хочу сказати, що ми схиляємося до варіанта сміттєсортувального заводу, – прокоментував “Пошті” Олег Гайовишин, керівник “AVE Львів” – компанії, що займається збором сміття у кількох районах Львова.
У ратуші хоч і шукають меценатів, які б не підвищували ціну на вивезення сміття, та див, як кажуть, не буває. Отож, поки місто розроблятиме проект та шукатиме іноземних інвестицій, львів’янам слід не тільки освоїти техніку сортування сміття, але й підготувати гаманці до підвищення тарифів…
Нагадаємо, що Львів неодноразово оголошував конкурси, які закінчувалися нічим. У 2008 – 2010 роках у конкурсі на будівництво сміттєпереробного заводу брали участь дві компанії з Німеччини та одна з Польщі. До конкурсу на сміттєспалювальний завод долучилися представники Франції, Іспанії, ОАЕ та України. У 2007 році до участі в конкурсі на визначення інвестора з комплексної переробки сміття у Львові та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища зголосилися чотири фірми: ПП “СЦ – Сервіс – Центр Стрий”, компанія “Екоінтек”, ТзОВ “Грінко – Львів” і ТзОВ “Річікляджі” (Італія).Ніхто з претендентів так і не запропонував місту необхідних умов для боротьби зі сміттям.