Нині украй гостро стоїть питання якості освіти в Україні. Проректор Національного університету “Львівська політехніка” Володимир Крайовський (на фото) переконаний, що якість вищої освіти базується на трьох китах: по-перше, це кваліфікований педагогічний склад вишу; по-друге, сильна матеріально-технічна база і, по-третє, умови для проживання та відпочинку студентів.
– Володимире Ярославовичу, якою є ситуація з переліченими Вами складовими якості вищої освіти в одному з найбільших вишів Західної України – у “Львівській політехніці”?
– Питання якості викладацького складу нині стоїть гостро в усіх вишах України, у тому числі й у “Політехніці”. Позиція ректорату нашого університету така, що кожен викладач повинен займатися науково-дослідницькою діяльністю, привносити новизну в свою сферу досліджень та ділитися результатами своїх пошуків зі студентами. Лише за таких умов можливий прогрес та розвиток інновацій. Без наукових пошуків, без привнесення їх у навчальний процес розвиток науки та вишу неможливий. Саме тому ми всіляко заохочуємо науковців, особливо молодих, до дослідницької діяльності, до участі у міжнародних проектах, конференціях, семінарах.
– Чи можна говорити про те, що матеріально-технічна база “Політехніки” є задовільною?
– Національний університет “Львівська політехніка” постійно розвивається. Нині у його структурі 102 споруди, з яких 39 – навчальні корпуси і 14 – студентські гуртожитки. Останні чотири роки одним із пріоритетних наших завдань є розвиток матеріально-технічної бази. Студенти повинні навчатися у теплих, світлих, чистих аудиторіях та лабораторіях. За ці чотири роки ми відремонтували 80% аудиторій “Політехніки”, які вже мають сучасний вигляд. Якщо збережемо нинішні темпи, то за два роки питання осучаснення та ремонту аудиторій університету буде вирішено повністю.
Мушу також сказати, що “Політехніка” постійно розростається, збільшується кількість студентів, з’являються нові інститути у складі Університету, відкриваються нові спеціальності. Відтак із кожним роком гостріше відчуваємо проблему нестачі навчальних площ.
Тому зараз розглядаємо питання побудови нового сучасного навчального корпусу “Львівської політехніки”. Для цього ректорат вишукує можливості залучення державних коштів для зведення цієї будівлі, також шукаємо нові шляхи наповнення бюджету “Політехніки” для того, аби ці кошти вкласти у будівництво.
Окрім розширення навчальних площ, нині украй гостро стоїть питання енергозбереження. Цього року держава фінансує енергоспо­живання усіх вишів лише на 20% від потреби. Решту ми оплачуємо власними коштами, тому значно менше можемо вкладати у розвиток. Зважаючи на це, ми реалізуємо комплекс заходів, спрямованих на збереження енергії та зменшення обсягів її споживання. Насамперед відбувається модернізація та заміна наявних котелень. По-друге, необхідна заміна труб, інженерних комунікацій задля уникнення втрат тепла у мережах.
Окрім того, продовжуємо встановлювати індивідуальні теплові пункти, кот­рі дозволяють економити до 30% тепла. Також продовжуємо оснащувати  усі споруди “Політехніки” приладами обліку всіх видів енергії з дистанційним зчитуванням. Встановлюємо жорсткі ліміти використання всіх видів енергії та проводимо роз’яснювальну роботу щодо культури використання електро-  та інших видів енергії. Особливо це актуально для мешканців гуртожитків.
– Чи всі студенти “Політехніки” у цьому навчальному році будуть забезпечені місцями у гуртожитках?
– Мушу відверто сказати: проблема з поселенням у гуртожитки нині є. Однак упродовж вересня усіх першокурсників, які потребують місць у гуртожитку, поселимо. Для цього вишукуємо резервні місця. Окрім того, зважаючи на гостроту проблеми житла, місце у гуртожитку легко втратити. Порушники правил внут­рішнього розпорядку, а також ті, хто має академзаборгованість і борги в оплаті за житло понад два місяці, втрачають право проживати в гуртожитку.
Проблема перенаселення гуртожитків характерна для всіх вишів України: наразі студенти в Україні не мають достатньої житлової площі, передбаченої санітарними нормами. Ректорат “Львівської політехніки” розуміє, що якісне житло – це надзвичайно важливий фактор у житті студента. Ми прагнемо зробити сучасне студентське містечко, у якому його мешканці мог­ли би повністю задовольнити усі свої побутові потреби. Наразі цим похвалитися не можемо. Нині провадимо капремонт у двох гуртожитках. Кілька років ми чекали на державне фінансування капремонту гуртожитку №4, який був включений у програму підготовки до Євро-2012. За ці роки жодної копійки так і не отримали, тому прийняли рішення провести ремонтні роботи за власні кошти. Нині там відбувається заміна інженерних комунікацій. При цьому студенти продовжують там мешкати: стараємося зберегти і місця для проживання, і зробити так, щоб студенти відчули якнайменше незручностей.
Усвідомлюючи, що життя не стоїть на місці, а “Політехніка” постійно розвивається, ректорат розглядає можливість у найближчій перспективі розпочати будівництво ще одного просторого сучасного гуртожитку для студентів.

ДО ТЕМИ:

Національний університет “Львівська політехніка” постійно розвивається. Нині у його структурі 102 споруди, з яких 39 – навчальні корпуси і 14 – студентські гуртожитки.