“Пошта” спробувала з’ясувати причини неприємного запаху, який з’явився на вулицях Львова, і дізнатись, коли ж львів’яни дихатимуть чистим повітрям
Уже кілька тижнів поспіль мешканцям та гостям Львова дошкуляє неприємний запах. Особливо його відчутно у центральній частині міста та у вечірній час. Попри те, що про сморід говорять, здається, вже всі, конкретної його причини визначити не може ніхто.
За словами Андрія Мон­чака, головного інженера міста, заступника начальника управління інженерного господарства, особливо гостро проблема неприємного запаху постала ще у 2006 році, перед святкуванням 750-річчя Львова. Тоді міська рада навіть створила спеціальну комісію, яка мала встановити причину смороду на вулицях міста.
– На той час недостатньо очищалися стоки дріжджового заводу “Ензим”, – розповідає головний інженер. – Комісія перевіряла не лише “Ензим”, але й інші підприємства, чи не перевищують стоки гранично допустимої концентрації шкідливих речовин.
В “Ензимі” запевняли, що очисні споруди працюють без відхилень від технологічного регламенту, тому й не можуть бути причиною раптової появи специфічного неприємного запаху в місті. Тоді мерія назвала нову причину смороду – несприятливий для міста східний вітер, який розносить неприємний запах з каналізації.
У 2009 році сморід пов’язали із застарілими дощоприймачами, які не витримують навантаження, і запевнили мешканців, що проблема з’являється лише тоді, коли в місті сильні дощі.

 

Наша пісня гарна й нова…

Цьогоріч нестерпний сморід знову дошкуляє львів’янам і не залежить від того, чи надворі дощ. Тож міська рада вкотре почала шукати причину.
– На початку серпня ми проводили спільне засідання з працівниками сан­епідемстанції,  керівником управління охорони здоров’я та представниками водоканалу, на якому розглядали кілька різних версій про те, що могло спричинити сморід, – розповідає пан Мончак.
Вагомою причиною неприємного запаху, за словами Андрія Мончака, є несправність системи каналізування. Дощоприймачі загальносплавної каналізації повинні мати гідрозатвори, які запобігають проникненню неприємного запаху на територію міста. Однак у радянські часи на їх відсутність не особливо зважали.  
– Оскільки дощова система каналізування зараз є на балансі районних адміністрацій, ми просимо їх про додаткове обстеження дощоприймачів. Чистки дощоприймачів замало, їх потрібно ремонтувати, а подекуди навіть міняти. Варто здійснити інвентаризацію дощоприймачів: відновити затвори там, де це можна зробити, і замінити зруйновані дощоприймачі, – каже головний інженер міста. Особливу увагу на встановлення гідрозатворів на дощоприймачах  під час ремонту доріг також просять звернути управління капітального будівництва.

У санстанції своя версія

У Львівській обласній СЕС мають власне тлумачення чинників, які спричиняють неприємний запах. 
– Сморід може викликати неякісна робота очисних споруд. Нещодавно ми доручили їх перевірити і побачили загниття намулових місць, що також спричиняє неприємний запах. Ще однією причиною смороду є зливна каналізація. Давно не було дощу, з каналізації виходять випари, які й спричиняють всі неприємні запахи, – розповідає Роман Павлів, головний державний санітарний лікар Львівської області. – Перепади тиску можуть пояснити факт, що в один день неприємний запах у Львові є, в інший його немає. Буває так, що в нижній частині міста неприємного запаху нема, а на рівні церкви Святого Юра та вище стоїть шалений сморід.
Зі свого боку, фахівець ЛМКП “Львівводоканал” Уляна Горбата запевнила “Пошту”, що очисні споруди у місті як працювали, так і працюють у звичному режимі.
– Аварійних ситуацій, що призвели б до виникнення неприємного запаху, який то посилюється, то зникає, не траплялось, – зазначила Уляна Горбата. – Зараз ЛМР створює робочу групу за участі працівників санепідемстанції та “Львівводоканалу”, яка з’ясовуватиме причини. Поки що чітко визначити, де саме та з яких причин виникає неприємний запах, ми не можемо.
Не лише неприємно, але й шкідливо
За словами Романа Павліва, здоров’ю мешканців сморід шкоди не завдає. Винятком є хіба що алергіки – у них запах може спричинити загострення захворювань. Решті мешканців, за словами пана Павліва, боятись нічого: “Це всього-на-всього неприємний запах. Інформація, що комусь стало зле від смороду, у Львівську обласну СЕС жодного разу не надходила”.
Натомість начальник головного управління охорони здоров’я ЛОДА Сергій Федоренко запевняє, що неприємний запах таки має негативний вплив на здоров’я та самопочуття мешканців.
– Як лікар, я можу сказати, що такий неприємний запах негативно впливає на загальне самопочуття мешканців. Особливо якщо йдеться про людей похилого віку, які хворіють на супутні недуги. Проте найгірше сморід впливає на дитячий організм. Адже діти дуже вразливі до зовнішніх подразників, – зазначив пан Федоренко.
Як повідомив головний медик Львівщини, навіть у здорових людей сморід спричиняє неприємний психоемоційний стан, що також дуже важливо. В ратуші проблему визнають, однак з її вирішенням не поспішають.
– Якщо ми хочемо запобігти неприємному запаху, мусимо вкладати у вирішення цієї проблеми кошти з міського бюджету, – запевняє Андрій Мончак. – Така проблема існує не лише у Львові, але й у багатьох інших містах. На неї не можна заплющувати очі, треба вирішувати її крок за кроком, вкладаючи кошти.
Проте ані конкретної суми інвестицій, ані термінів, у які повинна завершитись інвентаризація каналізаційної системи, чиновник назвати не зміг. Тож, найімовірніше, львів’янам залишається лише чекати, коли сморід зникне сам по собі.
P.S. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що міський голова Андрій Садовий підписав розпорядження про створення робочої групи, яка досліджуватиме питання походження смороду в місті. До 1 листопада 2011 року робоча група має підготувати висновки та пропозиції щодо вирішення питання неприємного запаху у місті.

 

Оксана Марискевич,
заступник директора Інституту екології Карпат:
– Наскільки я пригадую, проблеми з неприємним запахом у Львові виникли, коли розпочалась реалізація проектів щодо поліпшення системи водопостачання та водовідведення. Очевидно, тоді був порушений баланс, який існував раніше.  Хоча до того часу активно працювали підприємства, було набагато більше стоків, подібних проблем не виникало. Принаймні в такому масштабі, як зараз. Проте це лише мої здогадки.