Марічка Ільїна

На ділянці, яку вибрали під будівництво стадіону, ймовірно, є поселення зубрівської культури, початок формування якої датований серединою І ст. н. е.

Будівництво львівського стадіону до Євро-2012 знову під загрозою. Цього разу на перешкоді можуть стати... археологічні знахідки. За словами фахівців, на ділянці, яку вибрали під будівництво головної спортивної арени Львова, ймовірно, є поселення зубрівської культури, початок формування якої датований серединою І ст. н. е.

"Імовірність того, що на цій ділянці є археологічні пам'ятки, досить висока, оскільки територія України, і Львів зокрема, обстежені лише на 2 - 5%. Крім того, слід зважати на те, що у 1970-х роках Денис Козак, заступник директора Інституту археології, неподалік досліджував пам'ятки зубрівської культури. Обстеження земельних ділянок в околицях села Зубра та самому селі засвідчують, що пам'ятки там є", - розповів "Пошті" Олег Осаульчук, директор Ря­тівної археологічної служби Інституту археології НАН України.

Як запевнила "Пошту" Лілія Онищенко, начальник управ­ління охорони історичного середовища Львівської міської ради, археологічне обстеження на визначеній ділянці обов'язково проведуть.., коли готуватимуться до будівництва.

"Археологічне обстеження проводитимуть одночасно із земляними роботами (зняттям родючого шару ґрунту та прокладанням тимчасових комунікацій).  Лише після цього почнуть будівельні роботи, які, за планом, стартують 15 жовтня", - розповів про плани посадовців "Пошті" Олег Засадний, директор департаменту Євро-2012 ЛМР.

Проте археологи шоковані такими планами. Вони знизують плечима і не розуміють підходу чиновників. За словами Олега Осаульчука, археологічне обстеження ділянки має відбуватися на етапі її відведення, а не перед початком будівельних робіт, коли кожен день затримки може мати вирішальне значення. А якщо на ділянці таки знайдуть залишки поселень давніх племен, затримка з будівництвом вимірюватиметься не днями.

"Для того, щоб провести належні археологічні розкопки на ділянці близько одного гектара, потрібно приблизно півроку. А там є 25 га. Але, щоб встановити точно територію, на якій, можливо, потрібно буде робити археологічні розкопки, спершу треба провести обстеження", - розповів пан Осаульчук.

У Ратуші сьогодні мовчать і з жахом думають про те, що робитимуть, якщо археологи таки знайдуть залишки давніх поселень, адже ні "посунути", ні перенести майбутній стадіон неможливо. Посадовці починають натякати на певний компроміс між збереженням археологічної спадщини і необхідністю будувати стадіон. Але в Рятівній археологічній службі налаштовані категорично: якщо міськрада вирішить "схалявити", вони звертатимуться у вищі інстанції в Києві.

Неофіційно в колах львів­ських археологів натякають, що знахідки не вигідні ні міській, ні обласній владі, тому їхні представники намагаються уникнути розголосу та переконати археологів "не пхати свого носа".

 Цікаво, що ситуація зі стадіоном не поодинока. Це вже не вперше львівські посадовці нехтують законодавством і не зважають на потребу провести археологічний нагляд чи дослі­дження перед початком земляних робіт. Подібне вже відбувалося під час реконструкції площі Ринок, яку проводили до 750-річчя міста. Про археологію згадали лише тоді, коли на площі почали працювати екскаватори. Однак чиновники постійно наступають на ті самі граблі. Цього тижня під час прокладання водогону на вулиці Ужгородській ремонтники викопали кістки. Щоправда, за словами археолога Юрія Лукомського, кістки не людські. Дослідники припускають, що це можуть бути тваринні відходи часів XVII - XVIII століття, оскільки, ймовірно, у ті часи там жив м'ясник. Хоча знайдені кістки становлять малу історичну цінність, однак, на думку істориків, якщо робити цілісний аналіз розкопок у центрі Львова, то й ці кістки чимало б розповіли про минуле.

"Усі ці дорожні роботи виконують без нагляду, і це дуже погано, але управління охорони історичного середовища міської ради нічого не робить у тому напрямку", - сказав Юрій Лукомський.

Поки археологи та історики з'ясовують проблеми міської археології, Львів платить втраченою історією за ремонти та стадіони.

Мирослава Іваник ("Суботня пошта"), Анна Спіцина (РадіоМан)