Близько 800 львівських балконів потребують негайного ремонту. “Пошта” спробувала з’ясувати, скільки ще балконів у місті можуть впасти і як довго по напівгнилих галереях доведеться ходити мешканцям…

У Львові з будинку на вул. Коновальця, 17, відпала частина ліпнини та штукатурки балкона. Це вже другий випадок за останні три місяці, коли частина львівської архітектури не дочекалася ремонту й обвалилася на землю. На щастя, цього разу обійшлося без постраждалих, бо інцидент стався уночі.
Натомість навесні галерейна конструкція на вул. Колесси, 9, провалилася під ногами мешканки будинку вдень, в результаті чого жінка травмувалася і потрапила до лікарні.
Аварійні балкони Львова – клопіт не лише перехожих, але й мешканців будинків. І добре, якщо балкон можна використовувати лише як місце для вазонів з квітами, тоді про нього можна на деякий час забути. Однак тисячам львів’ян доводиться користуватися галереями для того, аби потрапити у свої домівки.

Крихкі будинки

У Франківській райадміністрації міста заспокоюють: балкон, від якого відпала частина штукатурки, насправді цілком безпечний. Він міцний, і мешканці можуть спокійно ним ходити.
– Восени під час толоки ми плануємо тут провести ремонт. Насправді в районі є куди гірші об’єкти, – розповів “Пошті” Михайло Космина, начальник Франківської райадміністрації. – Ми маємо великі проблеми з житловим фондом в історичній частині міста. Йде мова не тільки про балкони, а й про дах та стіни. Це потребує великих капіталовкладень, які може дати хіба держава, місто не має стільки грошей.  
У райадміністрації пояснюють, що у 2011 р. не відремонтували жодного балкона і не відремонтують, оскільки місто не виділило коштів. Спромоглися підрихтувати тільки 17, але й ті частково. Ремонт одного квадратного метра коштує близько трьох тисяч гривень, а нині у районі оновлення потребує 51 балкон…

У центрі краще

Щастить тим, хто мешкає у Галицькому районі, де з ремонтами квапляться більше, оскільки саме тут епіцентр туристичної індустрії. За словами Андрія Грущика, мешканця будинку на вул. Театральній, 23, вже тиждень тут працюють майстри, які змінюють старі дошки на нові та фарбують ковані поручні. За 23 тисячі гривень з міського бюджету обіцяють за кілька тижнів відновити усю галерею. Чоловік каже, що раніше побоювався відпускати дітей на вулицю, бо слід було проходити небезпечною галереєю. За час, поки врешті почали робити ремонт, діти вже встигли підрости…
– Живемо тут 18 років, але жодного ремонту пригадати не можемо.  Ми писали  скарги до міської ради, де описували стан будинку, і просили зробити ремонт, але це було наче у прірву, – розповідає “Пошті” Андрій Грущик. – Звичайно, коли були дошки зовсім гнилі, то з ЛКП приходили і замінювали їх. Був випадок, коли я спіймав біля оперного театру начальника нашого ЛКП і наголосив йому, що ситуація справді критична, наступного дня нам замінили кілька дощок.
Нині тут дофарбовують металеві стінки балконів і вивозять рештки штукатурки та гнилих дощок.

Ходіть менше

Цьогоріч у Галицькому районі планують відремонтувати 37 балконів на 877 тисяч гривень. Наступного року прагнуть причепурити ще 60 галерей. Але й це не поставить крапку на трухлявих об’єктах, адже тільки у центрі  міста їх близько двох сотень…
– Серед аварійних балконів і дерев’яні, і бетонні. Мешканців ми попереджаємо про те, що галереї у поганому стані і  проводимо роз’яснювальні роботи, просимо менше ними ходити.  Найближчим часом плануємо відремонтувати балкони на вул. Дорошенка, 58, Городоцькій, 59, Парковій, 4, – коментує Леся Дулиба, начальник відділу житлового господарства Галицької райадміністрації.
Крім того, як вдалося дізнатися “Пошті”, ще 28 балконів потребують ремонту у Залізничному районі. Найбільша кількість балконів, які слід відремонтувати,  у Личаківському районі – аж 514! Щодо  Сихівського та Шевченківського районів, то у прес-службі Львівської міської ради так і не спромоглися назвати їх точної кількості.  

 Ремонт і німці

Частково допомагає реставрувати та ремонтувати балкони міське управління охорони історичного сере­довища, але вони дбають лише  про ті балкони, що розташовані на пам’ятках архітектури.
– Нині майже кожен балкон на пам’ятці потребує догляду та втручання фахівців. Триста балконів на пам’ятках культури слід негайно відреставрувати. Найближчим часом відновлять 40 балконів, – каже “Пошті” Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.
У 2011 році міськрада  та Німецьке бюро технічної співпраці (GIZ) виділили по одному мільйону гривень на реставрацію. З них реально на ремонтні роботи піде
1 мільйон 300 тисяч гривень, на решту 700 тисяч гривень планують розробити проектну документацію на реставрацію наступних об’єктів. Варто зазначити, що торік таким чином  відремонтували 39 балконів на пам’ятках, а позаторік лишень три.  
– Фактично немає балконів, які повністю втрачені, бо кожен з них можна відновити. Але є інші крайнощі: коли мешканець сам вирішує провести “реставрацію” і міняє металеву огорожу на усе, що захоче, або коли на будинку, який не є пам’яткою, нівечать балкон, і за таке варварство навіть не можна притягнути до адмінвідповідальності, – розповідає Лілія Онищенко. – Інколи ми натикаємося на нетипову реакцію тих, чий балкон реставруємо…
Як приклад, начальниця управління пригадує випадок на Личаківській, 5,  де два балкони були аварійними. Вони були закриті решіткою, аби люди не ризикували життям, коли виходять на них. Міська влада намагалася знайти кошти на реставрацію, але самі мешканці посприяти ремонту відмовилися – вони готові були радше відмовитися взагалі від балкона, ніж надати робітникам енергоживлення на кілька годин.
Поки чиновники шукають гроші та підраховують аварійні балкони, львів’янам слід уважніше дивитися під ноги і рідше ходити місцевими галереями, бо хоч прислів’я і каже, що балкони падають на ображених, але у Львові вони розлітаються через аварійність.