Менше ніж за два роки  мешканці гуртожитків зможуть приватизувати своє житло

Мешканці відомчих гуртожитків неодноразово влаштовували акції протестів біля міської ради

Минулого четверга Верховна Рада проголосувала за можливість приватизації гуртожитків, тепер ті, хто там проживає, зможуть отримати своє житло "назавжди". Йдеться, щоправда, лише про гуртожитки, які перебувають у комунальній власності. Ані гуртожитки вишів, ані будинки військових частин нововведення не зачеплять. Закон дозволяє приватизацію житлової площі у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких людей, які зареєстровані та фактично проживають тут не менше 5 років і не мають власного житла. Та ос­кільки закон набуде чинності лише з нового року, то наразі чиновники радять підготувати документи, адже охочих привласнити  кімнату хоч відбавляй.

Юридичне розв'язання ситуації - це рятівна соломинка для тих, хто мешкає в гуртожитку, адже їхні права суттєво порушили. Жахливий стан будівель гуртожитків, що в комунальній власності, не єдина проблема. Куди гірше мешканцям тих будинків, які перейшли під опіку приватних підприємців. Вони ризикують перспективою опинитися взагалі без даху над головою. Випадки, коли підприємство, збанкрутувавши, продавало гуртожиток з аукціону, а людей виселяло, й досі не є рідкістю. Але закон тут на боці власників...

Та підприємствам, які працюють, утримувати приміщення надто клопітно, адже на їхні плечі лягає відповідальність за ремонт, комунальні послуги та скарги пожильців. Продати ж їх вони не мають права, тому гуртожитки й передають місту.

"Власник гуртожитку пише заяву про передачу його в комунальну власність, а утворена громадська комісія вивчає ситуацію, - деталізує Марія Сенів, заступник начальника відділу зарахування на облік, обліку закріплення житла і відселення Львівської міської ради. - Тоді приймають рішення, чи змінювати статус будівлі з "гуртожитку" на "житловий будинок". Кінцевим пунктом роботи є оформлення договору про приватизацію з міськрадою кожного мешканця індивідуально".

Рішення про долю переданих гуртожитків прийматиме місцева рада - у нинішній редакції прописано п'ять варіантів їхнього подальшого використання. Перший з них - зберегти об'єкт у статусі гуртожитку, і тоді, проживаючи на законних підставах понад 5 років, люди зможуть приватизувати свої кімнати.

Гуртожитку можуть надати і статус соціального, без права приватизації, або ж ухвалити рішення про перепрофілювання об'єкта. У таких випадках його колишнім мешканцям мають надавати на вибір соціальне або інше житло.

Місцева рада також може ухвалити рішення щодо знесення (!) гуртожитку й будівництва на його місці нового соціального житла. І останній варіант - аукціон. У таких випадках його колишніх мешканців мають переселити в інше придатне для проживання житло.

Та наразі 122 львівських гуртожитки належать приватним власникам і лише 7 - на балансі міста. У області ж нараховують 94 гуртожитки, що перебувають у власності держави, та 37 приватних. Підрахувати кількість усіх мешканців чиновники не беруться, відверто говорячи про те, що левова частка людей проживає там без реєстрації. Володимир Машевський, начальник відділу корпоративних спорів ЛОДА, розповів "Пошті", що незабаром спеціальна комісія формуватиме перепис людей, що мешкають у гуртожитках.

"Комісію наділять повноваженнями, за якими вона оглядатиме кімнати і банально рахуватиме тих, хто живе в кімнаті, і тих, хто давно існує тут тільки на папері, - пояснює пан Машевський. - Сформований список дасть змогу справедливо визначити людей, які б змогли приватизувати житло..."

Пройшовши всі кола бюрократичного пекла, мешканці отримувамуть по 21 квадратному метру на людину з бонусом 10 метрів, якщо житло приватизовуватиме сім'я. Розпочати перші приватизації обіцяють одразу на початку 2009 року.