Агресивна загроза

Бродячі собаки у Львові створюють неабияку проблему для городян. Зграї бездомних псів можуть нападати на людей, розносити інфекції чи просто лякати дітей. Як вирішити проблему бездомних тварин? Необхідно створити мережу притулків та провести масову стерилізацію тварин. Звісно, отруєння і відстріл собак – це не лише не гуманні, але й не­ефективні методи боротьби з бродячими тваринами. За останні п’ять місяців у нашому місті зафіксовано понад 70 випадків отруєння собак.

Бродячі собаки у Львові створюють неабияку проблему для городян. Зграї бездомних псів можуть нападати на людей, розносити інфекції чи просто лякати дітей. Як вирішити проблему бездомних тварин? Необхідно створити мережу притулків та провести масову стерилізацію тварин. Звісно, отруєння і відстріл собак – це не лише не гуманні, але й не­ефективні методи боротьби з бродячими тваринами. За останні п’ять місяців у нашому місті зафіксовано понад 70 випадків отруєння собак. Городяни, по-перше, звинувачують у жорстокій розправі з тваринами міську владу, по-друге, вважають, що посадовці приділяють недостатню увагу контролю за безпритульними собаками у Львові. Чиновники ж у відповідь кажуть, що до отруєння тварин не причетні… Тим часом захисники тварин, громадські організації, опікуни і навіть діти б’ють на сполох. Знищення безпритульних тварин породжує насильство у суспільстві та зовсім не розв’язує проблему. Городяни ж певні, що будівництво притулку, стерилізація псів, пропаганда гуманного
та відповідального ставлення до тварин може допомогти
розв’язати проблему безпритульних собак.
Водночас не відкидають, що, можливо, причетною до отруєнь є міська влада. Євген Фурсов, голова Львівського міського товариства захисту тварин звинувачує у бездіяльності міську владу, зокрема ЛКП “Лев”. Однак  працівники останнього категорично це заперечують.
Міліція досі мовчить
Загалом, за офіційною інформацією, за п’ять місяців 2011-го у Львові зафіксували понад 70 випадків отруєння собак, але, як каже Ольга Сидор, член ради Львівського міського товариства захисту тварин, насправді їх отруєно набагато більше – близько 150 собак.
Цікаво, що найбільше мертвих тварин виявили на вулиці Стрийській, у районі якої, як відомо, будують стадіон до Євро-2012. Так, лише за один ранок, 23 липня, там волонтери знайшли 30 тіл собак уздовж усієї вулиці – від автовокзалу до парку культури.
У більшості з цих тварин були опікуни, які доглядали за ними, собаки були стерилізованими, вакцинованими, тобто безпечними для оточуючих. Мешканці Львова стурбовані, адже йдеться не лише про знищення тварин, а й про моральні страждання людей. Свідками загибелі тварин часто стають діти, що згодом, звісно, згубно відбивається на їх психіці.
Тим часом працівники міліції фактично не воліють говорити мас-медіа про інцидент із собаками і якоїсь детальної інформації не повідомляють, хоча вже минуло чимало часу, зокрема, й після виявлення масового отруєння собак у Львові!
Так, головний правоохоронець Львова Станіслав Броневицький учора взагалі відмовився говорити на цю тему з “Поштою”. А Денис Харчук, речник ГУ МВСУ у Львівській області, був украй лаконічним у розмові з “Поштою”. “Зараз триває перевірка, але ще нічого не відомо”, – повідомив  учора виданню Денис Харчук.
Чорний екстрем
Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження” забороняє застосування негуманних методів умертвляння тварин, що призводять до загибелі від задухи, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інших больових методів. Прийняття і дотримання законів щодо захисту прав тварин – ознака зрілості суспільства.
“Програма регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Львові на 2009-2014 роки” регламентує гуманне поводження людей із тваринами. Ця програма прийнята у 2009 році. Вона добре працювала в 2010 році, але зараз  зупинена самою владою, – зазначає Анатолій Забарило, голова ЛМО ПП “Громадянська позиція”. – Сьогодні єдине підприємство, яке у Львові виконує ці функції, згідно з цією програмою  (відлов, стерилізація, прилаштування), – це ЛКП “Лев”. На функціонування цього підприємства місто виділило 200 тис. грн. Водночас, для того, щоб нормально забезпечити роботу, бензин, зарплату людям, потрібно 600 тис. Це, не рахуючи стерилізацію тварин, бо на стерилізацію є окремі кошти. Не відловлюють, не стерилізують, не відпускають. Це призведе до того, що в нас не буде зменшуватись кількість безпритульних тварин! Щодо загибелі собак, то тут складніше питання. Чому гинуть ці тварини? Одні кивають на владу, але я думаю, що місцева влада цим не займається, бо це може тягнути за собою кримінальну відповідальність посадових осіб, адже це порушення Закону “Про захист тварин від жорстокого поводження”. Питання це набагато складніше, і чомусь ніхто не хоче його більш глибоко вивчити”.
На думку Анатолія Забарила, труять собак люди, які добре обізнані з біохімічними реакціями, спеціальними препаратами, для того, щоб мучити тварин, а потім фотографують. “Це один з видів чорного екстрему, який сьогодні набирає оберти. Уже він має місце і в інших містах України. Цим питанням повинні займатися правоохоронні органи, спецслужби. Такий вид розваг може привести до поганих наслідків і з цим треба боротися!” – наголошує Анатолій Забарило. 
Львову потрібен притулок!
Зоозахисники та ветеринарні лікарі вкрай стурбовані ситуацією з отруєннями безпритульних собак. “Якщо йдеться про безпритульних тварин, то вони можуть хворіти різними захворюваннями, але судячи з того, як звертаються до ветеринарних лікарів, можна говорити, через що гинуть ці тварини. Це не подібне на жодне з інфекційних захворювань (чума, лептоспіроз, бабазіоз), якими можуть хворіти собаки. Буває, що тварина ще зранку здорова, рухлива і раптом розвиваються клінічні ознаки. Це стається не лише з безпритульними собаками, але й з тваринами власників. Як правило, усі підозрюють, що це міська влада, готуючись до Євро 2012, робить “чистку” території, – зазначив у розмові з “Поштою” ветеринар Андрій Курач. – Ми з тими ж підозрами звернулись в міську раду і СЕС. Отримали інформацію, що СЕС не проводить отруєння такими речовинами, які можуть викликати подібні симптоми. CЕC проводить отруєння кумаринами, вони викликають незгортання крові і тварини гинуть протягом кількох діб, поступово. Крім того, нас запевнили, що підрозділи СЕС, які займаються дератизацією, у приманках, які розкладають для щурів, є дози препарату, який не може бути токсичний, тобто не може викликати загибель тварини більшої маси. Ми всі стурбовані цією ситуацією з отруєннями, адже можуть бути випадки отруєння людей”.
За його словами, є група молодих людей, які на сайті vreditelyam.net розповідають, що займаються отруєннями в районі вулиць Стрийської, Наукової. “Певен: цим повинні займатися відповідні компетентні органи! Люди думають, що влада труїть і нічого їм не доведеш! Для того, щоб в нас працювала європейська модель догляду за безпритульними собаками, має бути міський притулок для тварин, – акцентує Андрій Курач. – Притулок – це не пансіонат для пожиттєвого утримання тварин. Це місце, де тимчасово перебувають тварини. Наприклад, у польському Познані є муніципальний притулок. У цьому місті на місяць відловлюють близько 150 безпритульних собак, з цієї кількості 120 прилаштовують”.
Андрій Курач певен: без притулку у Львові неможливо вирішити проблему безпритульних тварин. “Функція притулку – забрати тварину з вулиці, доглянути за нею, максимально перелаштувати її та провести стерилізацію. До притулку має бути відкритий доступ для людей, він повинен вести контроль за тими тваринами, яких він прилаштував”.
За словами Анатолія Забарила, згідно з “Програмою регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Львові на 2009-2014 роки”, 80 тис. із бюджету міста повинні були надійти на притулок “Милосердя”, що в Брюховичах.
“Тим часом виділили лише 40 тис. грн на харчування. В бюджеті приховали кошти на стерилізацію. Певен: місто не можемо претендувати на статус культурної столиці Галичини, якщо в нас не буде справжнього притулку для тварин! Так працюють усі країни Європи. Якщо буде притулок, то можемо довести популяцію безпритульних тварин у Львові до 3-4 тисяч, – каже Анатолій Забарило.  – Невдовзі Євро-2012 і Львів може просити кошти з державного бюджету, щоби такий притулок збудувати. Ми знаємо земельні ділянки, які підходять для будівництва притулку, і будемо офіційно звертатися до міської влади з цього приводу. Загалом для побудови модульного притулку потрібно близько 4 млн. грн. Це невеликі кошти для бюджету”.
Водночас директор притулку “Милосердя”, що в Брюховичах, Наталія Кузнєцова розповіла, що у притулку ситуація жахлива. Утримується притулок на кошти волонтерів і на гроші небайдужих громадян Львова. “Ми всі працюємо, і кожен день приїжджаємо після роботи в притулок. Із собаками ситуація тут жахлива, бо він переповнений! У притулку може бути 120 собак, а нині їх 236! Люди беруть тварин дуже мало, а привозять у десять разів більше. Кожен день ми знаходимо під дверима нових тварин”, – каже Наталія Кузнєцова.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4291 / 1.64MB / SQL:{query_count}