Сьогодні на сесії депутати Львівської міської ради знову розглядатимуть питання щодо запровадження формули розрахунку кількості ставок педагогічного персоналу шкіл 

У Львові тривають гарячі дискусії щодо впровадження у школах міста формули розрахунку кількості ставок педагогічного персоналу. Нагадаємо, рішення щодо запровадження цієї формули виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив ще 6 травня. Так, згідно з новацією, розрахунок необхідної для певної школи кількості вчителів мав здійснюватися за формулою “ах + b”, де “а” – кількість ставок на одного учня, згідно з робочим навчальним планом при розрахунковій кількості учнів у класі 27 осіб, “х” – фактична кількість учнів, а “b” – стала кількість ставок адміністративно-педагогічного персоналу, яка становить п’ять одиниць. Ця формула мала б застосовуватися у три етапи: зокрема, у 2011/2012 навчальному році  планували охопити 70% шкіл, у 2012/2013 – 80% і в 2013/2014 – 95%.

 Аргументи “за”

Як розповів “Пошті” начальник управління освіти Львова Володимир Огура,  цю формулу розробили, аби був єдиний підхід до всіх навчальних закладів, аби жоден чиновник не міг щось до однієї школи додати, а від іншої – забрати. “Щороку зі зміною наповненості класів змінюється кількість ставок у бік зменшення і щороку відбувається скорочення, але відбувається воно алогічно. Ми привели це до зрозумілої, тверезої логіки, однакової для всіх. Індивідуальний підхід є добрий щодо окремої людини. А до підприємств та організацій, незалежно від форм власності, має бути однаковий підхід – це є ринок. Наявний індивідуальний порядок призводить до можливостей маніпулювати з різними величинами”, – пояснює головний освітянин міста. 
За його словами, якщо школа має якісь особливості і, відповідно, не може користуватися цією формулою, то директор мав би представити об’єктивні аргументи на розгляд виконкому і, за його ухвалою, вирішити ситуацію. Як приклад, Володимир Огура наводить школу в районі Кривчиць, де небагато учнів, і вона через об’єктивні причини не підпадає під дію формули…

Аргументи “проти”

Тим часом уже 1 червня на пленарному засіданні Львівської міськради депутати прийняли ухвалу про скасування рішення виконкому (68 голосів), посилаючись на звернення профспілок та вказуючи на порушення законодавства. Зокрема, депутат міськради, заступник голови постійної депутатської комісії з питань медицини, освіти і соцзахисту Лариса Василишин вважає, що запровадження такої формули призведе до скасування поділу шкільних класів на групи для вивчення мов, фактично унеможливить створення груп продовженого дня. “На вимогу міського голови над цим питанням працювала спеціальна комісія, куди входили й директори шкіл, – каже “Пошті” депутат міськ­ради. – Її рішення було негативним щодо впровадження формули. Наша комісія також дала свою оцінку, але ми готові вислухати додаткові аргументи з цього приводу. Наші аргументи – порушення чинного законодавства. Ми не можемо прирівнювати години до кількості учнів, бо в нас зовсім по-іншому побудоване чинне законодавство, і йти за закордонним зразком також немає підстав.
Загалом ця формула суперечить законодавству, бо відчувається втручання в адміністративний план та безпосередньо у навчальні години. Вона не дасть можливості виконати навчальний план. Інваріантної складової це не стосується, бо це державний варіант, а щодо варіативної, яку пропонує сам навчальний заклад, то виникає обмеження кількості годин на той чи інший предмет. Якщо, відповідно до формули, буде скорочено кількість працівників у школах, то діти залишатимуться після уроків або без догляду, або ж їх перебування у школі на продовженій групі оплачуватимуть батьки”.
Боротьба не проти вчителя, а за учня Загалом щодо закидів опонентів, які критикують формулу, то головний освітянин Львова певен: це радше політичне питання, і жодних загроз як для вчителів, так для системи освіти не існує. Володимир Огура запевняє “Пошту”, що “прямо це не торкається жодного звільнення чи вивільнення”.  Також порушення законодавства у цьому питанні він не вбачає, бо формула “лише встановлює єдиний підхід для всіх, щоб прибрати можливість чи навіть натяк на зловживання”. Скажімо, десь дозволяють відкрити клас із 17 учнів, а десь не дозволяють із 19. За його словами, нововведення дозволило б уникнути маніпуляцій, впливу особистих стосунків, настрою начальника відділу освіти.
“Цей обрахунок регулював би радше наповненість учнів у класах, доводячи її до оптимально однакової”, – говорить він.
Володимир Огура зазначає, що немає встановленої мінімальної кількості учнів у класі, але є максимальна – 30. Проте категорично діяти ніхто не має права, якщо є більше, наприклад, 31 чи 32, то саме тут є привід для обговорення та індивідуального підходу.
На загал обрахунки засвідчили – школи з хорошою наповненістю мали навіть запас для розвитку, директор міг вводити додаткові факультативи чи групи продовженого дня та ін. Натомість, школа з меншим наповненням не могла собі цього дозволити. Щодо групи продовженого дня, то нема обмеження – скільки є охочих, стільки має бути місць, і тут існують інші регуляторні підходи, щоб вирішити це питання.
“У цілому цей підхід розроблявся, щоб школи мали стимул для розвитку, для підвищення якості освітніх послуг, які пропонує саме ця школа, для заохочення розробок та втілення в життя школами різноманітних програм, щоб залучити більше учнів, які хочуть навчатися саме в цій школі. Йдеться про здорову продуктивну конкуренцію задля боротьби за кожного учня, себто за підвищення якості освіти загалом”, – зазначає Володимир Огура.
Тож сьогодні депутати розглядатимуть знову всі аргументи “за” і “проти”, ми, своєю чергою, сподіватимемося на мудре, виважене рішення наших обранців, яке буде на користь системі та якості освіти.
Ольга Хворостовська

До теми:

Нагадаємо, що мер Львова відмовився підписувати ухвалу міської ради від 1 червня. “Я з повагою ставлюся до зауважень депутатського корпусу, профільної комісії, профспілок освіти, але ухвалу, за яку проголосували депутати, підписувати не буду, допоки не вислухаю усі аргументи, думки та пропозиції щодо врегулювання цього питання. Також даю доручення розширити комісію, яка вже вивчає цю проблему, з метою прийняття правильного рішення. Адже наше головне завдання – це створення якісних умов для навчання дітей, ефективна організація робочого процесу в галузі освіти. Скасувати рішення виконавчого комітету дуже просто, але треба врахувати всі наслідки. Ми повинні перш за все думати про дітей”, –  так резюмував Андрій Садовий прийняття ухвали депутатами у перший день літа.