Костел св. Антонія розташований на вигині вул. Личаківської. Властиво, це цілий комплекс, що складається, крім споруди костелу, зі сходів, терас, скульптур, дзвіниці.
Храм стоїть на підвищеній підмурованій ділянці, на куті, утвореному вулицями Садовського, Солодовою і Личаківською, зорієнтований на осі південь-північ. Головний фасад з південної сторони звернений до вулиці Личаківської. Храм мурований з каменю та цегли, ззовні і зсередини отинькований. Фундаменти і високий цоколь – із тесаного каменю.
Початково дерев’яний костел збудував орден францисканців конвентуальних у першій половині XVII ст. Землю під будівництво надано магістратом 23 червня 1617 року. Дозвіл на зведення монастиря затверджений королем Сигізмундом III Вазою. Восени 1648 року він пов­ністю згорів під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького.
Кам’яний храм закладено 1669 року на місці давнішого дерев’яного. Ймовірним автором проекту міг бути хтось із родини Фонтана, яка мешкала в той час у Кракові. До кінця століття було зведено лише фундаменти і, можливо, вівтарну частину храму. Роботи поновлено 1718 року. 1755 року збудовано сходи зі скульптурою Непорочного Зачаття Діви Марії. Зліва від входу розміщена друга скульптура — св. Антонія Падуанського. Обидві роботи приписують скульпторові Себастьяну Фесінгеру. 1765 року храм реконструйований Франциском Кульчицьким, добудовано також бароковий фронтон із вазами за проектом Петра Полейовського. У 1818 році архітектор Йозеф Маркль спорудив дзвіницю для трьох дзвонів, а 1830 року костел оточено муром, у який вбудовано і дзвіницю.
Інтер’єр костелу насичений атмосферою театралізованого свята. Давній живопис зберігся погано, але скульптури і вівтарі у стилі рококо, позолочена декоративна різьба і ліпнина дозволяють відчути дух часу. Костел св. Антонія – один із найкращих зразків невеликого комплексу у стилі рококо.