Львівський виконавчий комітет визначив відповідальних за збереження мозаїки, бруківки і колотого каменю у Львові. Відтепер про безпеку давніх каменів питатимуть з керівників районів. Водночас ремонти вулиць погоджуватимуть і з управлінням охорони історичного середовища. Роблять це для того, аби в перспективі відновити автентичні покриття вулиць.
– В основному це стосується центральної частини Львова, де не те що не можна замінювати бруківку на асфальт, а навпаки, прийнято відновлювати мощення бруківкою. Щоправда, під час ремонту таке покриття часто розкрадають. Тож ми доручили районним адміністраціям провести інвентаризацію всіх вулиць з мозаїчним чи бруківковим покриттям та надалі вести його облік. Інша ситуація з колотим каменем. Це бруківка, яку викладали за залишковим принципом. Працювати з ним і робити якісне покриття, яке б відповідало нинішнім вимогам, надзвичайно важко. Але це камінь, який може бути використаний при оформленні елементів благоустрою чи інших декоративних речах, – розповів Володимир Олійник, в. о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури, начальник управління інженерного господарства ЛМР.
До 30 вересня 2011 року управління охорони історичного середовища ЛМР спільно з райадміністраціями має розробити пропозиції щодо переліку вулиць з обов’язковим покриттям з каменю та подати їх на розгляд виконавчого комітету. Йдеться про ті вулиці, які вже мають покриття бруківкою, та ті, на яких його варто відновити.
– Майже всі вулиці в центральній пішохідній частині Львова мають бути викладені бруківкою чи мозаїкою. Зараз ми складаємо список, які саме вулиці мають мати таке покриття. Туди увійдуть і ті, які вже замощені бруківкою, щоб ні в кого не виникло думки колись замінити її на асфальт, – зазначила  Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.
Чиновниця додала, що всі вулиці, включно з магістральними, до 1939 року були замощені бруківкою. Пізніше їхнє покриття почали замінювати на асфальт. “Однак ніхто не завдавав собі  клопоту і не знімав бруківку, тим паче, що вона служила прекрасною основою. Тож під багатьма асфальтованими дорогами міста вона досі є.  Наприклад, на вул. Богдана Хмельницького”, – резюмувала Лілія Онищенко.
Своєю чергою райадміністрації, як балансоутримувачі  доріг, слідкуватимуть, щоб бруківка не зникала під час ремонтів.  
– Ми замірятимемо площу покриття, яке заново замощуватимуть під час ремонту, і передаватимемо за актом фірмі-підряднику. Ті, своєю чергою, можуть зберігати бруківку самі або передати на зберігання шляхоремонтному підприємству району, а пізніше забрати назад для перемощення. Якщо ж під час ремонту дороги бруківку знайдуть під асфальтом, то вона постійно зберігатиметься на базі районного ШРП до потреби, – розповів Іван Лозинський, голова Личаківської РА.
У ратуші певні, що призначення райадміністрацій  відповідальними за збереження каменю нарешті вирішить проблему його крадіжок. Адже до цього за бруківку під час ремонту відповідала фірма-підрядник, часто зловживаючи цим. Хоча, як зазначає Лілія Онищенко, в основному це залежить від свідомості пересічних львів’ян, які крадуть камінь, намагаючись зекономити на замощенні власного подвір’я.