Реанімація Підзамчого

Один із найбільш занедбаних районів Львова має непогані шанси стати одним із найбільш доглянутих

Допомогти це зробити обіцяють поляки із краківського Інституту розвитку міст, які спільно зі львівським Інститутом міста працюють над програмою комплексного планування району, який є одним із найбільш занедбаних. 
Що пропонують поляки? Дріб’язкові речі, які можна втілити за короткий час, але важливі для людей, які живуть на тій чи іншій вулиці. Колеги зі сусідньої країни пропонують поліпшувати життя мешканців Підзамчого проектами, які потребують мінімальних витрат: облаштуванням дитячих майданчиків, побілкою фасадів, збереженням дрібних пам’ятних речей на вулицях, на професійну реставрацію яких не потрібні великі ресурси. Вже відбулися попередні зустрічі з жителями Підзамчого задля виявлення проблем, думок та побажань щодо можливих напрямів розвитку та відновлення району.


Не Підзамче,а цукерка
Попередньо оглянувши вулиці Підзамчого, поляки пропонують почати відродження району з косметичного ремонту та освітлення підземного переходу неподалік залізничної станції. Небезпечними, на думку польських фахівців, є залізничні переходи – вони пропонують їх зручніше облаштувати, адже в деяких місцях мешканці змушені виходити на колію, не маючи іншого способу перетнути вулицю.
Покращити зовнішній вигляд будинків поляки пропонують висадкою квітів на балконах та організацією конкурсів на краще прибраний внут­рішній дворик. А ще в польському Інституті міст пропонують розфарбувати графіті занедбані глухі стіни будинків та мури. Окрім того, потрібно провести ознакування району: встановити вказівники та пам’ятні дошки відомим людям, які колись тут проживали. Для гарного настрою – організовувати свята вулиць із учнівськими фотоконкурсами та невеликими щорічними спільними гуляннями.
Більш витратні проекти – на закинутих ділянках облаштувати місця для дозвілля дітей чи літніх людей. Це б мали бути майданчики з лавочками, столиками, газонами, велопаркуваннями й тенісними столами (вже знайшли чотири вільні для цього ділянки).
Однією з родзинок Підзамчого поляки вважають старі вуличні насоси для води, які пропонують пофарбувати, обгородити та ознакувати як пам’ятні у побуті речі мешканців району минулого століття.
Жителям Підзамчого тепер пропонують внести свої побажання щодо того, яким вони бачать свій район і що вартувало би зробити. Де брати гроші? В польському Інституті міст пояснюють, що фінансову допомогу на втілення проектів у перспективі має хоча б частково надавати Львівська міська рада. За словами представників проекту, керівництво міста дало попередню згоду продумати такі витрати у бюджеті. Можливо, навіть наступного року, адже остаточний проект ревіталізації Підзамчого презентуватимуть у листопаді, а втілювати його планують упродовж найближчих років. Проте організатори заходу зауважують – без ініціативи і активної участі жителів нічого не вийде.


Хто ж рятуватиме район?
Проект львівського Інституту міста не єдиний, який має на меті відновлення району. Цієї весни у Львові побували студенти  Берлінського технічного університету, які представили своє бачення розвитку Підзамчого. Презентація відбулася в рамках проекту “Стале урбаністичне оновлення району Підзамчого”.
Як зазначено на сайті Львівської міськради, “студенти опитували мешканців, вивчали територію, аналізували вільні місця та ефективність використання будівель. Були проаналізовані сильні та слабкі сторони району, прораховані перспективи і ризики І, нарешті, студенти представили результати своєї праці”. За яким проектом місто планує (і чи справді планує) відновлювати Підзамче – незрозуміло. Як і те, для чого полякам робити  те, що вже практично виконали студенти Берлінського університету.
Попри те, у представників проекту “Стале урбаністичне оновлення району Підзамчого” справді цікаві ідеї: створення Центру мешканців (сусідів), який поєднував би адміністративну споруду та приміщення для дозвілля мешканців району в якійсь із покинутих споруд. Біля монастиря Святого Онуфрія пропонують створити так зване “міське село”. Передбачено прокласти велодоріжки через усі культові, цікаві для туристів місця, провести веломережу через стару частину міста до Високого Замку, через площі Св. Теодора та Старий Ринок. 
“Одними з найцікавіших, а головне – найближчими до реалізації є проекти відновлення скверу, який колись оточував синагогу Темпль (пл. Старий Ринок), та реабілітація пл. Святого Теодора. Студенти запропонували викласти бруківкою контури колишньої синагоги, також відновити парк, відремонтувати лавочки, смітники, провести археологічні розкопки”, – йдеться на сайті міськради.
І це ще не все. На пл. Святого Теодора молодь запропонувала встановити фонтан та шахівницю, фігури якої були б людського зросту. Вигадали навіть спосіб, у який можна втілити ідею: щоб залучити інвесторів до відновлення площі, можна відливати та викладати бруківку з логотипами спонсорів. А стіна нічного клубу, який знаходиться поряд, на думку творців проекту, може бути місцем відкритого кінотеатру.
Ідеї студентів Берлін­ського університету виглядають цікавішими, аніж попередні пропозиції поляків із Інституту міст, однак останні пропонують реальніші речі.
Окрім пам’яток архітектури на Підзамчому, одну з найбільших потенційних родзинок  має Львівська залізниця, у якій наприкінці зими заявили про наміри запустити туристичний поїзд “Підзамче – Личаків”. Ця колія пролягає вздовж парку Знесіння, повз Шевченківський парк, Тракт Глинський і завершується наприкінці вулиці Личаківської, навпроти Львівського дріжджового заводу, неподалік дороги на Чортові скелі. Чи буде втілено всі ці наміри, залежить від волі чиновників та ініціативності мешканців.

Андрій Бурда

КОМЕНТАРІ

Вікторія Семенова,мешканка вул. Замарстинівської:

– Я підготувала 10 власних пропозицій щодо Пізамчого. Найважливіше: потрібно демонтувати деякі незграбні рекламні щити, добре було б, якби фасад будинку мав єдиний колір. Біля нас є магазин, пофарбований у рожевий колір, хоча інші поверхи жовті. Цю кольорову гаму мала б контролювати адміністрація. Аварійні балкони, сходові клітки… Є зауваження щодо трамвайної колії. У квартирі неможливо жити – меблі постійно трусяться, книжки з полиць падають. Розумію, що ремонт колії – це дорого, тому є побажання, аби трамвай їздив повільніше, щоб зменшити вібрацію в наших будинках.

Соломія Жулинська,мешканка вул. Заводської:

– Хотілося б, щоб відремонтували дорогу на вул. Замарстинівській та Хмельницього. Там жахлива дорога, не краща, ніж на вул. Городоцькій. Адже через занедбані шляхи руйнуються наші будинки. Постійна вібрація призводить до того, що зі старих будинків облітає штукатурка і сиплеться ліпнина. Замарстинівська – одна з центральних вулиць, одна з найдовших брукованих у Львові, а в такому поганому стані.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4746 / 1.61MB / SQL:{query_count}