Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок є однією з провідних наукових установ України

Інститут розробляє, вдосконалює та стандартизує методи контро­лю ветеринарних лікарських засобів, кормів та кормових добавок. ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок – єдиний такого профілю інститут в Україні, прописаний у Львові. Цього року інститут святкує своє 35-річчя. Для наукового закладу це юний вік, однак завдяки здобуткам учених та науковців ДНДКІ досягнув найвищого статусу і визнання в країні та за її межами.
Становлення
Історія інституту розпочалась 30 вересня 1975 року, коли при Всесоюзному державному науково-контрольному інституті ветеринарних препаратів (м. Москва) було створено вісім зональних науково-контрольних лабораторій, зокрема Західноукраїнська – єдина на західних теренах. Слід зазначити, що це був провідний Інститут, який очолював систему державного контролю профілактичних, лікувальних, діагностичних та інших біологічних і ветеринарних препаратів для боротьби із заразними, паразитарними та незаразними хворобами сільськогосподарських тварин, хутрових звірів, непродуктивних тварин, птиці, риб і корисних комах.
Інститут також контролював препарати, що використовувались для підвищення продуктивності тварин,  зокрема ті, які ввозили з-за кордону. Зважаючи на те, що Західна Україна інтенсивно розвивала сільське господарство, зокрема тваринницьку галузь, є два вищі навчальні заклади, науковий потенціал (саме такі аргументи використав ініціатор створення зональної лабораторії Олексій Іванович Сергієнко, наперед знаючи, що Москва не планує відкривати філію, окрім Києва), відкриття Західноукраїнської науково-контрольної лабораторії у Львові було великим досягненням.
Лабораторія у Львові виявилася справді унікальною. У зв’язку з важливістю завдань, які тут виконувались, а також зі збільшенням кількості наукових працівників і обслуговуючого персоналу, постало питання про перетворення лабораторії на філіал ВДНКІ ветпрепаратів. І знову ж ініціатором і хрещеним батьком став
О. І. Сергієнко. Саме він відкривав двері великих кабінетів у Москві, переконуючи в необхідності й можливостях Львівського філіалу. Уже в незалежній Україні, в грудні 1991 року, утворено Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, до складу якого уві­йшов Київський філіал, що утворився з Української зональної науково-контрольної лабораторії
(м. Київ). На його базі сьогодні створений та працює Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів.
Першим завідувачем ЗУ ЗНКЛ призначили кандидата ветеринарних наук Михайла Васильовича Косенка. На його долю випала важлива робота з проектування, будівництва лабораторного корпусу Західноукраїнської зональної лабораторії та інших допоміжних будівель, а також організація держконтрольної та науково-дослідної роботи. Згодом, у 1984 – 1989 роках лабораторію очолював доктор ветеринарних наук Олексій Іванович Сергієнко. Його і призначили директором Державного науково-дослідного контрольного Інституту ветпрепаратів та кормових добавок.
 За цей період визначено нові напрями науково-дослідної і держконтрольної роботи, відбулося значне забезпечення лабораторно-діагностичним обладнанням, розпочалася цілеспрямована робота з підготовки високо­кваліфікованих науковців.
З 1993 року Інститут знову очолив професор Косенко, який працював на цій посаді до 2004 року. Слід зазначити, що з восьми ЗНКЛ на той час лише
М. В. Косенкові у Львові вдалося побудувати повноцінний головний корпус з віварієм, гаражами, стерилізаційною і організувати їх роботу. Було створено належну матеріально-технічну базу, яка стала основою майбутнього перетворення ЗУ ЗНКЛ на Український філіал ВДНКІ ветпрепаратів, а після здобуття Україною незалежності – на Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок. Я маю честь очолювати цю потужну установу з березня 2004 року, – розповідає директор ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок Ігор Ярославович Коцюмбас.
Нова сторінка
З призначенням директором І. Я. Коцюмбаса почалася нова сторінка в історії реконструкцій та будівництва Інституту. Першочергово добудували віварій як стратегічний об’єкт, де проводяться доклінічні дослідження. Із одноповерхової  невеличкої споруди в 2004 – 2005 рр. він переріс у двоповерховий будинок загальною площею 428,2 кв. м. Сьогодні віварій і за площею, і за умовами проведення відповідних досліджень відповідає міжнародним стандартам. А це насамперед забезпечення всіма видами лабораторних тварин. У віварії є спеціалізований пташник, де можна проводити досліди одночасно на 150 головах птиці. Обладнано спеціальну систему випоювання для задавання птиці ветеринарних препаратів.
Віварій обладнаний подвійною системою вентиляції, кондиціювання, постачання електроенергії та води, що створює відповідний мікроклімат.Працівники інституту напівжартома кажуть, що умови для тварин тут значно кращі, ніж у будь-яких медичних закладах.
Треба зазначити, що робота з тваринами проводиться у відповідності до вимог “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та наукових цілей”. Для цього в Інституті створено комісію з біоетичної експертизи.
У 2006 р. почалася серйозна перебудова головного корпусу Інституту (лабораторних приміщень). Реконструкцію розпочато із забезпечення Інституту постійним водопостачанням, адже вода – давня проблема Львова. Стара система забезпечувала водою Інститут тільки до 14.00! Тому було встановлено вісім баків з насосною станцією і найголовніше – обладнано систему очистки води. Взагалі про воду слід сказати окремо. Сьогодні Інститут забезпечений технічною водою, окремо організована перегонка дистильованої води. Є система для одержання бідистиляту, а також очистки води DIRECT-OZ та обладнання для одержання демінералізованої та деіонізованої води (PURELAV-OPTION ELGA). Це дає можливість повністю забезпечити умови проведення досліджень з використанням дорогого обладнання (а це насамперед хроматографія, мас-спектрометрія і мас-хроматографія).
Спеціальну реконструкцію і ремонт зроблено на четвертому поверсі Інституту, де розташовані імуноморфологічна лабораторія та лабораторія інструментальних методів контролю. Pеконструкцію проводили згідно з Європейськими вимогами до лабораторій такого класу. Дотримання всіх умов стало запорукою подальшої акредитації лабораторії НААУ у відповідності до вимог ISO-17025. Сьогодні лабораторія виконує важливі завдання у галузі безпеки продуктів харчування і є гордістю Інституту.
Гордість
Співробітники ДНДКІ з почуттям власної гідності й гордості розповідають про досягнення.   
Сьогодні в Інституті працюють вісім лабораторій, три відділи та віварій. Є секція фармакологічних препаратів Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини України, технічний комітет стандартизації ТК132 “Засоби захисту тварин, корми та кормові добавки”, випробувальний центр ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок, акредитований Національним агентством з акредитації України на компетентність (відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025-2001) у галузі органолептичних, фізико-хімічних, імуноферментних, токсикологічних випробувань ветеринарних препаратів, кормів, преміксів, кормових добавок, продуктів тваринництва і рослинництва.
Але найважливіше у будь-якій установі – люди. У ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок працюють понад 100 наукових співробітників, з них вісім докторів і 36 кандидатів наук. Співробітники наукової установи співпрацюють більше ніж із 40 науково-дослідними установами України, а також профільними закладами Росії, Польщі, Чехії, Литви, Білорусі, Австрії, Німеччини, Франції та понад 150 інофірмами 39 країн. Для контро­лю якості ветеринарних лікарських засобів використовується понад 300 методів і методик, з яких понад 70 розробили чи модифікували фахівці Інституту.
Співробітники ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок щорічно проводять державну реєстрацію понад 600 вітчизняних та імпортних ветпрепаратів, преміксів, кормових добавок і кормів для сільськогосподарських та непродуктивних тварин; здійснюють понад 100 держконтрольних перевірок якості ветеринарних лікарських засобів на різних стадіях – від розробки до реалізації, проводять вибірковий контроль 250–300 серій препаратів для ветмедицини, що дає можливість підтвердити їх високу якість, а також обстежують 35 – 40 підприємств з метою отримання висновків про наявність умов для виготовлення і реалізації ветпрепаратів та кормових добавок.
Співробітники Інституту видали 23 монографії, сім довідників, вісім посібників, понад 100 методичних рекомендацій, отримано 11 авторських свідоцтв і 44 патенти (на винаходи, деклараційні та корисні моделі), серед яких три міжнародні.
ДНДКІ разом з Інститутом біології тварин НААН видає “Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок”, який входить до Переліку видань ВАК України.
Cтворення в Україні такого потужного науково-дослідного контрольного інституту дає можливість успішно за короткі строки розв’язувати важливі народногосподарські проблеми забезпечення тваринництва сучасними високоякісними ветеринарними препаратами, кормами та кормовими добавками і встановити надійний контроль за якістю та безпечністю продукції тваринного походження.
У перспективі на базі Інституту планується створення Національної референс-лабораторії з контролю залишкових кількостей ветпрепаратів та кормових добавок і Національного агентства ветпрепаратів та кормових добавок.

Директор ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок, член-кореспондент НААН України, доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Ярославович Коцюмбас:
“Заснування, становлення і примноження здобутків одного з наймолодших інститутів України – Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, якому виповнилось 35 років, – це великі зусилля засновників, керівників та працівників Інституту, коли за короткий історичний відтинок, на межі двох епох, вдалося створити потужний колектив науковців і перетворити маленьку зональну лабораторію в головний науково-контрольний заклад України з питань контролю та стандартизації ветеринарних лікарських засобів, кормів і кормових добавок вітчизняного та зарубіжного виробництва. 
Унікальність ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок полягає ще й у тому, що протягом усього часу тут працювали три директори, які очолювали та очолюють Інститут упродовж 35 років і власне завдяки яким сьогодні наша установа відома в Україні та далеко за її межами.
Хочу окремо подякувати ветеранам Інституту, які плідно трудяться з дня його створення, а також молодшому поколінню науковців, які своєю сумлінною працею примножують його славну історію та міжнародне визнання”.