Сьогодні помандруємо в одну із найстаріших частин міста Львова – парк “Знесіння”, де колись було розташоване село з однойменною назвою. Ця частина приєднане до міста у 1931 р., але ще й донині зберегла свій шарм передмістя. Перша документальна згадка про “Василя зі Знесіння” зустрічається в актах ще у 1469-го. Щодо походження назви села, то існує багато версій, найбільш вірогідну з яких пов’язують із сільською церквою Вознесіння Господнього.
Сам же храм є на пагорбі Баба, який пов’язують ще з давньослов’янськими поселеннями. За народними переказами, тут стояла фігурка кам’яного ідола у вигляді жінки. Своє сакральне значення цей пагорб не втратив і до сьогодні. Ймовірно, перша церква виникла тут ще в княжі часи, однак документально засвідчено лише попередника сучасного мурованого храму – дерев’яну церкву, яка датується 1602 р. Давній храм був тридільний, двоповерховий, із присінком із південного боку, в якому був вхід до церкви.

У другій половині ХІХ ст. стара церква перебувала в аварійному стані. У 1897 р. за проектом архітектора В. Галицького розпочинається будівництво нового храму у романо-готичному стилі, яке завершується 1901-го. Потужний головний арковий портал нової церкви оформили романські колони, а декоративні елементи на зразок готичних масверків та фіал надають вишуканості облицьованим, грубо оздобленим каменем фасадам, що ще більше наближує церкву Вознесіння Христового до дохристиянських традицій Знесіння. Не менш оригінальним є внутрішній вигляд храму, в якому сьогодні відбуваються богослужіння.  Тут є твори декоративного різьблення 1939 р. відомого українського скульптора А. Оверка, образ Христа авторства А. Манастирського, ікона Богородиці 1701 р., виконана О. Ляницьким.