Андрій Садовий, міський голова Львова, про брак фахівців, переманювання посадовців, пріоритет освіти та роботу комунальних підприємств

До колективу редакції “Львівська Пошта” цього четверга завітав міський голова Львова Андрій Садовий. Одразу ж ви­окремимо кілька озвучених очільником міста меседжів за півтора години розмови з колективом міської газети, яка щономера тримає руку на пульсі  життя Львова та роботи міських посадовців, вказує на їхні помилки та зловживання. Отож, за словами мера, по-перше, інформаційні технології та туризм – “два слони, які можуть витягнути Львів на нову орбіту розвитку”. По-друге, у  неохайності міста городяни мають шукати причину передусім… у собі, а не в роботі ЛКП. Власне щодо ЛКП, то, по-третє, сама система є гнилою та неправильною. По-четверте, у Львові маємо брак фахівців. Ця проблема зачепила й міськраду, адже у ратуші кілька посад нині є вакантні.

Там, де пройшов Батий

– Андрію Івановичу, на нещодавній зустрічі з головними редакторами ви  озвучили свій девіз: Львів має бути охайним, багатим та комфортним містом. Наразі місто ще не цілком охайне, багате і, тим паче, ще не надто комфортне. Чому?

– Це спільна робота влади, львів’ян, підприємців.  Найважче, чого українцям ще треба навчитися, – це спільно працювати, а не боротися один проти одного. Треба переступити через амбіції, складні випробування. Іншої формули успіху не існує… Часто зустрічаюся з городянами, буваю у їхніх  будинках. А там – наче Батий з ігом пройшовся! Це що диверсійна бригада понищила ліфт, сходи, двері?! Мешканці кажуть, що треба міліціонера. Ні! Варто шукати причину в собі. Коли українець за кордоном, то він папірця не кине на землю.

Коли ж повернеться, смітить…

Є хідник, на якому не можна паркуватися, але хам заїжджає і ставить там машину. Раніше авто цього хама можна було забрати евакуатором. Зараз, на жаль, їх заборонили.  

– На сесії казали, що за “льодовики” на тротуарах Вам соромно…

– Так, ми це виправили… Систему  ЛКП неможливо реформувати за один день! А хто здебільшого їх керівники? Це люди, які у 70-ті роки приїхали на роботу до Львова двірниками, слюсарями, сантехніками, вибилися в люди. Потім привезли зі собою ще півсела. Згодом стали начальниками ЛКП. Зараз ефективними є ОСББ. Так, мешканці будинків із ОСББ вважають своїми і квартиру, і під’їзд… Мені що інструкції львів’янам видавати, як вони мають  поводитися?! Що не мають викидати непотріб та недопалки з вікон, або ж підприємці не повин­ні ставити пакети з відходами біля смітників, бо вони не хочуть платити гроші за вивіз сміття. Мовляв, а куди місто подінеться – вивезе! Як це змінювати? Можливо, маєте рецепт?! Це важка щоденна рутинна праця…

Кожен має добре працювати

– Львівська молодь масово їде працювати до Києва. Як можна зупинити витік молодих кадрів? Проблема у зарплаті, відсутності потужних корпорацій?

– Не все одразу. Я ж не чарівник, який махнув палицею і все зробив. Живемо в країні, де тотальна корупція, політична нестабільність, низька ефективність праці чиновників. Кожен на своєму місці має добре працювати. Нині чимало молоді працює в IT-логістичних центрах… Сьогодні є великий попит на фахівців, але є проблема якісних кадрів. Наприклад, не можу знайти людей на кілька ключових посад у міській раді – начальника управління капбудівництва, управління транспорту, інженерного управління. На посаду головного лікаря лікарні швидкої допомоги також досі не можу знайти гідного керівника. Я б не сказав, що є відтік кадрів, є певна міграція. Навпаки, люди з інших міст приїздять працювати до Львова… Маємо створювати умови, щоб конкуренція на одне робоче місце була дуже високою.

– Ви говорите про пріоритетність розвитку інформаційних технологій, а чи є перспектива відродження львівських підприємств?

– Здебільшого заводи сьогодні – це порожні майданчики і корпуси. Чому так сталося? Чи це була терористична акція, з економічної точки зору? Мало є підприємств, які втрималися. Де не було сильного керівника, підприємство роздерли, розікрали... Нині ж успішно працюють “Ензим”, “Світоч”, “Львівська пивоварня”, “Галка”, хлібопекарські підприємства. ЛАЗ відновлює виробництво, легка промисловість потрохи стає на ноги. Добре працює харчова промисловість. Вірю у Львів і його завтрашній день… Основою ж має бути малий і середній бізнес, і на це треба робити ставку. 

Про землю і комунальні підприємства

– У 2011-му у Львові підвищилася вартість оренди землі. Підприємці обурені цим. Прошу сказати, якою є Ваша позиція?

– У більшості міст вартість оренди землі зросла ще три роки тому, і там немає дискусій. Звісно, підприємці невдоволені, що приходять більші рахунки. Створена робоча група, яка проводить аналіз, активно працює. Є підприємці, яку купили землю для спекуляцій, нічого там не роблять. Звісно, що вони проти більшої суми. Я за те, щоб платили. Можливо, треба йти назустріч тим виробникам, які сплачують усі податки, у яких легально працює персонал, люди отримують легальну зарплату. Водночас, оренда для них є зависокою… Але прийнято бюджет, у якому розписано видатки на ті чи інші статті. Якщо знизити ціну за оренду землі, з якої поповнюється бюджет, то що не профінансувати, де не зробити ремонт? Я проти радикальних рішень.

– Якою нині є ситуація на ЛМКП “Львівтепло­енерго”?

– На цьому підприємстві, де працює 2,5 тис. осіб, нині позитивна динаміка. Вже три місяці там новий керівник. Я його переманив із дуже успішного підприємства. Раніше він керував Жидачівським целюлозно-паперовим комбінатом

– А чим саме його переманили?

– Бажанням працюва­ти на громаду Львова. Кар’єрним ростом...

– Думаєте, ми в це повірили?

– А як я переманюю людей на роботу з інших міст України?

– Можливо, щось обіцяєте?

– Так. Обіцяю перспективи, певні привілеї. Якщо обіцяю – виконую. Важливо, щоб місто отримувало якісні послуги, наприклад, гарячу воду, тепло тощо.

– А чи не йде мова про якісь зловживання? Була висока зарплатня, а йде на  меншу. Логічно, що мусить бути додатковий заробіток.

– Є ще питання кар’єр­ного зростання, амбіції. Зрештою, зарплату платимо достатньо високу.

– Як плануєте комунальні підприємства виводити з кризи? Колись була ідея передати їх у концесію.

– Ідей було багато. Не моїх. Опираюся на досвід успішних країн – Австрії та Німеччини. Так, у Мюнхені (Німеччина) влада дотувала комунальні підприємства на 46 млн німецьких марок. А ось торік вони вже отримали 160 млн євро прибутку. Як? Ці підприємства, залишаючи конт­роль за містом, змусили працювати на комерційних засадах. Щось на кшталт акціонерних товариств, де керівник, якого призначають за контрактом, має високу зарплату і звітується раз на рік…

Натомість у нас усі хочуть трішки покерувати підприємством. Це неправильно. Такий керівник має мати контракт із мером. Чим краще працює – тим вища зарплата. На таких посадах керівник повинен отримувати 5 – 10 тис. доларів. За мізки треба платити! Моє завдання – професійні керівники для комунальних підприємств. Певен: реформа господарки дасть якісні послуги львів’янам меншою кількістю працівників. Чому звикли: якщо комунальні, то там одні жуліки і бандити.

– Але ж порядності, скажімо, директорам ЛКП, дійсно бракує! Щойно Ви виграли вибори першого разу, то казали, що за хамство та неповагу до городян будете звільняти керівників ЛКП. Багатьох звільнили?

– Звільняємо. Система ЛКП має відійти. Це річ тим­часова, але затягнулася на 20 років... Ротація кадрів у ЛКП є великою. Система гнила, неправильна! Звісно, маю повагу до тих, хто працює в ЛПК, двірників. Загалом майбутнє за ОСББ.

– Скільки даєте часу на ліквідацію ЛКП?

– О ні… Я скажу і поч­неться паніка серед начальників… Бо треба все вкрасти, бо завтра звільнять.

Про корупцію і структуру ради

– Досить часто у блоці ЖКГ міста відбуваються кадрові ротації. Чому?

– Загалом роботою директора департаменту Наталії Павлюк задоволений. Вона фахівець… У департаменті ЖКГ міста є недостатня кількість фахівців. Ротації? Важка робота, створені умови не дають можливості на додатковий дохід.

– Хіба в міськраді працюють всі кришталево чисті, ніхто не краде і не бере відкатів?

– Ні, я так не кажу. Якщо є такі факти – інформуйте. Якщо бачу, що є жулік,  виганяю з роботи. Де влада і гроші, там корупція. Моє завдання – мінімізувати корупцію. 

– Найближчим часом на сесії розглядатимуть питання структури ради. Зокрема, лунає ідея ліквідувати департаменти. Яким є Ваше бачення?

– Згідно із Законом “Про місцеве самоврядування”, мер вносить на сесію структуру. Нинішня не є ідеальною, але з неї беруть приклад інші міста. Система заступників і департаментів є доброю структурою. Зміни дійсно потрібні. Наприклад, варто створити управління новітніх технологій, персоналу, можливо, управління, яке б займалося ОСББ. Нині працює робоча група, яку очолює мій перший заступник. Думаю, що спільно вийдемо на той продукт, який запропоную, а депутати приймуть.

Про дороги та медицину

– Прошу сказати, чи заплановано цього року ремонт вул. Коновальця?

– Так. Через два тижні представлю графік ремонтів у місті, які будуть виконані.

– А що з вул. Городоцькою? Мова про ділянку поблизу Привокзального ринку у напрямку до вокзалу. Це жахіття та справжня ганьба для Львова!

– У 2011 р. запланована реконструкція площі перед вокзалом. Потрібно ремонтувати і цю ділянку. Але гостро стоїть питання грошей. Львову до єврочемпіонату на дороги треба мінімум 1 млрд 331 млн грн. Віце-прем’єр-міністр Борис Колесніков цього року гарантує 250 млн грн. Ще плюс держава має 70 млн грн боргу перед містом за 2010 р.

– У міському бюджеті-2011 виділено менше грошей на медицину від реальної потреби. На ремонтах лікарень, придбанні нового медобладнання поставлено хрест?

– Зарплату і медикамен­ти буде профінансовано на 100%. Нині бюджет міста – це каса з виплати зарплат. За умови виконання бюджету розвитку міста, будемо збільшувати кошти на ремонти у медицині. У планах – ремонти  лікарні швидкої допомоги, 8-ї лікарні, поліклінік.

Про пам’ятки архітектури

– Великою мірою до нинішнього іміджу Львова доклався статус ЮНЕСКО. Однак минулого року, в серпні, Львів отримав доволі різку резолюцію сесії ЮНЕСКО. Йшлося про те, що фахівці занепокоєні станом збереження культурної спадщини у нашому місті та рекомендували призупинити всі нові проекти будівництва у  буферній зоні ЮНЕСКО. Однак нині у Львові є ситуація, коли на вулиці Федорова без жодного дозволу ведуть будівництво.  Чому так?

– Львів – єдине місто світу, центральна частина якого включена до списку ЮНЕСКО, і звідки до ЮНЕСКО надходять скарги від мешканців. Вони (європейські чиновники – «Пошта») шоковані тим.  І коли вони приїжджають і перевіряють ці скарги, то розуміють, що багато речей є надуманими. Центральна частина не є стерильним музеєм. Це місце для життя. Якщо говорити про вул.  Федорова, то 15 років там були розвалені будинки, знищений центр Львова, і це ні в кого не викликало зауважень.

– Але ми не говоримо зараз про те, чи треба було будувати там, а про те, що будівництво йде без дозволів…

– У 2008 році міська рада виставила цей шматок землі на аукціон з права продажу без права оренди. Ми за це отримали 19 млн грн до міського бюджету. На сьогодні забудівельник там будує готель сім’ї Шаратон. Я переконаний, що він має бути окрасою вулички. Розумію, що це комусь не подобається, що в нас вміють заробляти на проблемах. Є охочі проводити там дослідження і дістати за це гроші. У нас все, що є в місті, – це історична спадщина. Але в мене тоді питання: як будували метро в Римі, Відні, Парижі?

– Мабуть, з дозволами…

– Є практичне, реальне життя. Якщо брати зону ЮНЕСКО Львова, вона в дуже хорошому стані, порівняно з іншими містами. І в нас немає критичних зауважень, які є до Санкт-Петербурга чи Києва. І нас немає несанкціонованого будівництва і ніколи не буде, поки я працюю міським головою.

– А як назвати будівництво на Федорова?

– На Федорова є санкціоноване будівництво. Я особисто його підтримую, бо вважаю, що нам треба боротися з нищенням Львова. Там інженерія повністю знищена, будинок був зруйнований. Ви хочете, що це стояло так далі? Мені це не подобається. Питання найближчим часом буде врегульовано.

Я хочу, щоб ми також поставили крапку в історії з ділянкою на Міцкевича, 9. Зараз ведуться роботи, щоб розпочати будівництво готелю. Звичайно, ми погоджуватимемо поверховість тощо. Але не може бути така пляма в центрі міста.

Освітянське кадрове питання

– Чи вважаєте Ви пана Огуру відповідним для посади начальника міського управління освіти?

– Зараз триває конкурс на цю посаду. Я б хотів, щоб керівник управління був фахівцем, який знає менеджмент, галузь, розуміє директорів шкіл і спільно зможе працювати. Пані Оксенчук зробила багато доброго. Пан Огура створив успішну та якісну школу “Ерудит”. Чим він мені симпатичний? У цій школі навчаються двоє моїх дітей, але за цей час він жодного разу до мене не підійшов  з питанням чи проханням. Мені стало цікаво, що це за чоловік? Поспілкувалися. Потім два місяці він працював начальником освіти Галицького  району. Коли пані Оксенчук стала моїм радником, запитав думки у керівників районних відділів освіти, кого вони бачать в. о. управління. Всі одностайно сказали, що пана Огуру.

– Але ж цього замало, аби призначати на посаду людину, яка не прийшла  просити Вас про допомогу?!

– Я не призначив його як начальника…

– Але це старт, що стане начальником…

– Нині на посаді начальника управління освіти потрібен менеджер, управлінець і хороший освітянин.

– Кажуть, що він хизується дорогими речами…

– Він самодостатня, забезпечена людина. Певен: він не бере хабарів. Можливо, є освітяни, які його бояться. Мені показали роздруківку зі школи, яку отримали батьки. А там інформація про борги у фонд школи. Що це таке?!

– Є ж благодійні внески у фонди шкіл, садків.

– Хочу, щоб цього не було. Беру людей, які не будуть у такій системі відносин.