У музеї Олени Кульчицької триває виставка творів Марії Янко

Дуже яскрава і барвиста виставка малярства, графіки та різдвяних “павуків” львів’янки Марії Янко “Ой верше, мій верше. Лемківські мотиви” в Художньо-меморіальному музеї Олени Кульчицької зайвий раз підтверджує: якщо людина талановита, то вона талановита в усьому.

Член Національної спілки народних майстрів України та Фундації дослідження Лемківщини Марія Янко, яку пересічний шанувальник знає здебільшого як цікавого фотомитця, презентує себе як не менш цікавий аквареліст, графік та ремісник. Близько сімдесяти її творчих робіт, які створювала, починаючи від 1993 року, не лише показують красу лемківського краю, а його культуру, світогляд, духовне наповнення. “Недаремно в межах експозиції картина із назвою “Тут було село Рябе”, на якій Марія зобразила самотнє дерево із покинутого села, де народилися її батьки. Це дерево – як сама Лемківщина, яка ніколи не зникне з духовної та історичної пам’яті українського народу”, – на відкритті виставки акцентувала її куратор, завідувач Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької Люба Кость.

“Дивлячись на ці роботи, я пройшлася знайомими стежками, і здалося, що мені двадцять, – говорила народна артистка України Марія Байко. – Марія Янко зуміла не лише передати краєвиди Лемківщини, а її дух, без якого ці зображення були би мертві”.

Зокрема, це яскраво помітно на художніх спробах художниці відтворити лик Богородиці. Віді­йшовши від церковних канонів, Марія Янко наділяє Богородицю не лише національним вбранням, а й рисами живої людини. І це не нівелює святий лик. А навпаки, як влучно зауважив багатолітній дослідник Лемківщини Іван Красовський, додає бажання молитись.