Топ-5 подій лютого

“Пошта” продовжує започаткований цього року проект щомісячних підсумків найцікавіших культурних подій у Львові, Україні та світі. Отже, останнього місяця зими нас зігрівали:

Легенди Приймаченко

Виставка малярства народного художника України, лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка Марії Приймаченко у Музеї етнографії та художнього промислу виявилася не лише цікавою (як цікавим є усе у творчості цієї майстрині), а й абсолютно новою. Принаймні два роки тому з нагоди сторіччя  Марії Приймаченко у Львові експонувалися цілком інші роботи, ніж маємо нагоду побачити сьогодні. Мова йде про 44 картини, які Марія Приймаченко створила незадовго до смерті (зокрема, навіяні чорнобильським лихом). До слова, захопливий внутрішній світ української селянки, яку нині окреслюють як одну з найвидатніших представниць українського наївного малярства, можна буде осягати на львівських теренах тільки до 27 березня. Спішімо!

Славетні голоси

У лютому Львів приймав одразу дві вокальні сенсації: з минулого та майбутнього. На Четвертому міському святі шоколаду в нашому місті виступила “чудо-дитина” версії 1960-х, солодкоголосий Робертіно Лоретті, котрий цьогоріч святкуватиме 65-літній ювілей. Але не він, а  нова надія української вокальної сцени, володар унікального тембру – контратенора Юрій Миненко назвав свій перший концерт у Львові “прощальним”. Вочевидь, якщо співак і надалі відчуватиме себе набагато потрібнішим десь у Німеччині чи Великобританії, аніж на рідній землі, то вже невдовзі для того, аби насолодитися його співом, доведеться заплатити за квитки в десятки разів більше, аніж вартували вони 3 лютого у Львівській філармонії.

Вокал і скандал

Національний відбір до чергового пісенного конкурсу “Євробачення” уже традиційно отримав “шлейф” грандіозного скандалу. Схоже, без нього Україна просто не уявляє собі  змагань за звання кращого співочого початківця Європи. В суботу, після перегляду виступів фіналістів суттєва частина яких більше схожа на фрік-шоу, оголошення переможця застало зненацька і журі, і публіку перед телеекранами. Але – вибір зроблено, й цьогоріч представлятиме нашу країну в Дюссельдорфі уродженка Бурштина Оксана Грицай, вона ж Міка Ньютон. Кажуть, саме за неї, а не за Джамалу, котрій перемогу пророкували вже дуже давно, віддала свої смс-голоси більшість українців.

Великі подівання

Розчаруванням завершилося очікування приїзду до нашого міста письменниці Ліни Костенко, яка мала зустрітися з шанувальниками у Національному університеті імені Івана Франка та на сцені Національного драматичного театру імені М. Заньковецької. Ліна Василівна візит скасувала. Попри усі громадські словесні баталії, які виник­ли на львівських теренах і з нагоди появи роману “Записки українського самашедшего”, і через її неприбуття до нашого міста, Ліна Костенко усе ж має право сама визначати, куди і як їй у своєму житті рухатися. Тим паче у свої понад 80 років. Втішає те, що її книги таки дають шанс почути живий голос людини, яка без жодних застережень може стати однією із найвизначніших фігур у сучасному духовному іконостасі України.

Чужі проблеми

А мистецьку Європу сколихнула інша, не менш скандальна – тільки в інших масштабах – новина. Незмінний директор Віденського музею прикладних мистецтв (MAK) з 1986 року Петер Нойєвер раптово подав у відставку. Формальна причина – звинувачення у зловживаннях (Нойєвер влаштував минулоріч у музеї бучне святкування ювілею своєї мами, хоча згодом за це таки заплатив). Але подейкують, що в Міністерстві культури Австрії Нойєвера вже давно планували “піти” через занадто сміливі експозиції.