Джефф Бріджес, актор, про Коенів, дитинство та кохання з першого погляду

У львівському “Кінопалаці” триває прокат фільму “Справжня мужність” (“Залізна хватка”). У себе на батьківщині стрічка встигла зібрати близько 140 мільйонів доларів. Картина виявилася найкасовішою у фільмографії зоряних братів. Крім того, стрічка отримала палку підтримку кінокритиків, а ще є одним із фаворитів “Оскара” (нагадаємо, що цю кінопремію вручатимуть у неділю) із десятьма номінаціями, зокрема й основними. Фільм є класичним вестерном, проте зберігає притаманну Коенам іронію.

Європейський прокат картини почався з того, що “Справжня мужність” відкрила 61-й Берлінський кінофестиваль, де виконавець головної ролі Джефф Бріджес поспілкувався і з публікою, яка очікувала його появи із нетерпінням, і з журналістами, серед яких був і кореспондент “Пошти”.

– Чому Ви погодилися зніматися у цьому фільмі?

– Через Коенів. У них прекрасні сценарії. Їхні діалоги завжди відмінно пасують до історії, яку вони розповідають. Коли я знімався у “Великому Лебовскі”, люди думали, що я імпровізую на знімальному майданчику й вигадую собі репліки. Але це не так, усі мої діалоги були у сценарії. Коени – неймовірні.

– Важко було вжитися в роль суворого шерифа?

– Я можу сказати, що сам я зовсім не суворий. Суворий – це похмурий, прикрий, той, що не подобається людям. Я подобаюся. Зі мною легко. Рустер – чудовий персонаж. Замкнутий у собі, коли глядач уперше бачить його – здається, що він дуже неприємний тип. Але насправді він інший. Йому просто бракує доброї компанії. І ще він любить випити.

– Джон Вейн отримав “Оскара” за цю роль у 1969 році. Це серйозний виклик для актора – “перегравати” свого колегу...

– Коени відразу сказали, що не роблять римейк, а роблять екранізацію книги Чарлза Портіса. Книгу я читав, вона, до речі, чудова, так що розумів, про що йдеться. Коли я почув, що Коени планують її екранізувати, то відразу зрозумів, що матеріал їм підходить, він у їхньому стилі. Так що я не порівнюю нашу роботу з фільмом 1969 року.

– Але все ж таки, у чому відмінності між фільмами?

– У цілому сюжет той самий. Але подача, стиль – інші. Ми намагалися зробити все ближчим до першоджерела, точніше передати історію, яку розповідає письменник. У нас багато діалогів прямо з неї, вони прекрасні.

– А що змінилося в Коенів від часів “Великого Лебовскі”?

– Нічого. Хіба що Джоел зістриг свій хвостик!

– Метт Деймон погодився зніматися ще до того, як побачив сценарій. А Ви?

– Я одержав пропозицію в розпал роботи над фільмом “Трон: спадщина”. Я ненавиджу, коли мені пропонують роль, поки я працюю над іншою. Це відволікає. Особливо якщо вам пропонують знятися в чомусь цікавому. У випадку з Коенами я із самого початку знав, що буде цікаво. Тим паче, мені просто до смерті хотілося знову з ними попрацювати. Якщо тебе запрошують знятися Коени, буде круто!

– Відомо, що коні є Вашою пристрастю. Велика кількість кінних сцен мала для Вас значення?

– Так, у мене є ранчо в Монтані, я проводжу там багато часу. Але одна справа скакати на коні собі на втіху, а інша – зніматися в бойових сценах, коли віжки доводиться тримати в зубах, тому що обидві руки зайняті револьверами, а на одному оці пов’язка! Я тільки освоївся із трюками на механічному коні, побудованому спеціально для зйомок, а тут Джоел підходить і каже: “Ну, добре. А тепер все те саме, тільки на справжньому”!

– Ви вже одержали “Оскар” (за фільм “Божевільне серце”). Ця нагорода якось змінила Вас?

– Ніяк. Моя дружина поставила його разом з усіма іншими нагородами й преміями на полицю на кухні.

–  Цього року Ви вшосте на нього номінуєтеся. Що це означає?

– Завдяки “Оскару” набагато більше людей подивляться фільм.

– Вас не бентежить, що фільм Майкла Чіміно “Ворота раю” з Вашою участю називають у числі головних провалів в історії кіно?

– Я вважаю, що це шедевр, чудова історія з блискуче зробленими батальними сценами. Я пишаюся цим фільмом. Чіміно просто не хотів, щоби продюсери й преса втручалися в його роботу. Тому журналісти ополчилися особисто проти нього.

– Проте всі люблять фільм “Великий Лебовскі”. Роль Чувака стала тою, за якою Вас упізнають на вулиці...

– Я не підозрював, що “Лебовскі” стане культовим для цілого покоління, хоча й був упевнений, що це буде дуже добрий фільм ще на стадії зйомок.

– А чим привабили Вас зйомки у фільмі “Трон”?

– Мені цікаво було мати стосунок до нових технологій.

– Що приваблює Вас у цифровому світі?

– Це повертає в дитинство.

– Ви одружені вже 33 роки. Рідкісна справа у Голлівуді...

– Це була любов з першого погляду. Коли я працював над фільмом у Монтані 36 років тому, то побачив неймовірну дівчину. Я запросив її на побачення, вона відмовила. Але згодом усе вийшло. А через 15 років років гример, який працював над цією стрічкою, надіслав мені фотографії. На одній – той самий момент, коли вона відмовилася піти зі мною на побачення. Тож мені достатньо подивитися на цю фотографію, щоб усвідомити правильність свого вибору.

– Як Вам працювалося із Меттом Деймоном?

– Прекрасно. Ми подружилися. У Метта чудове почуття гумору.

– Хто дав Вам найкращі поради у Вашому житті?

– Мій батько навчив мене всіх основ акторської професії, так що всім, що я вмію, я зобов’язаний йому. Моя мама була чудовою акторкою, найкращою у своїй трупі. Але вона залишила сцену, щоб присвятити себе материнству. І вона була прекрасною мамою. Коли я йшов на свої перші зйомки, вона сказала: “Запам’ятай. Веселися!” Це і була найкраща порада у моєму житті. Зараз те саме говорить моя дружина.

– Ви колись думали про те, щоб залишити кіно?

– Так, я постійно про це думаю. А потім знову повертаюся до роботи. Я дотримуюся маминої поради: працюватиму, допоки отримуватиму від цього задоволення.