2010 рік ознаменувався пишним світовим святкуванням ювілею Фридерика Шопена, до якого прилучився і Львів. Вочевидь, львівським меломанам й організаторам культурних акцій це так сподобалося, що 2011 рік вони вирішили не менш урочисто провести під знаком ювілею іншого геніального романтика із сусідньої країни – угорця Ференца Ліста. Тим більше, що сам Ліст у 1847 році побував у Львові з концертами і замість запланованих кількох днів, зворушений гостинністю львів’ян, пробув у столиці Галіції і Лодомерії аж цілий місяць. І блискучих піаністів – виконавців музики Ліста, як і його шанувальників у нас теж достатньо.

Це засвідчила урочиста інавгурація Року Ференца Ліста, що відбулася 7 лютого у залі Львівської філармонії. Широка програма концерту включала чотири твори Ліста, написані ним для фортепіано з оркестром, – два концерти, Фантазію на угорські народні теми та “Танок смерті”. Останній твір, до речі, чи не вперше звучав на львівській естраді, у будь-якому випадку, за останні кілька десятиріч на афіші він не потрапляв. Для представлення такої амбітної програми була запрошена інтернаціональна команда (як і в 2010-му, на інавгурації Року Шопена) – це були переможці Міжнародного піаністського форуму “Бескиди без кордонів”, що вже вшосте відбувається у маленькому польському місті Сяноку (її ініціатором є відомий польський піаніст і педагог Ярослав Джевєцкі).

Львівська музична академія щонайактивніше прилучається до проведення цієї неординарної мистецької акції, студенти та учні з музичних закладів Львова не раз ставали його переможцями. Оркестр оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка під батутою Юрія Бервецького вже вкотре супроводжує виступи переможців форуму – цей навчальний колектив польські колеги оцінюють дуже високо, надаючи йому перевагу перед деякими професійними оркестрами. Цьогоріч молоді солісти представляли Словаччину (Ева Косарінова), Україну (Олександр Янкевич, до речі, випускник Львівської середньої спеціальної музичної школи-десятирічки ім. С. Крушельницької, а зараз студент ЛНМА ім. М. Лисенка у класі Олени Пилатюк), Польщу (Міша Козловскі) та Литву (Паулюс Андерссон). Оркестрові довелося виступати в екстремальних умовах, оскільки лише над ранок у день концерту вони повернулися із поїздки польськими містами, де представляли цю ж програму, але з іншими солістами. Проте, на щастя, на якості виконання це ніяк не відобразилося. Інавгурація задовольнила б і найбільш вимогливого композитора.