Денис Прощаєв розпочав і залишився

Три концерти впродовж тижня відбулися на сцені Львівської філармонії за участі Дениса Прощаєва.Це ім’я вже добре знайоме львівській публіці. Ще позаторік Денис Прощаєв уперше захопив слухачів своїми інтерпретаціями музики Моцарта та Дворжака і як піаніст, і як диригент. Щоправда, тоді мало хто міг передбачити, що вже незабаром музикант повернеться до нашого міста, щоб... залишитися. В середині листопада минулого року Денис Прощаєв знову “дебютував” на сцені Львівської філармонії, цього разу в якості другого диригента Академічного симфонічного оркестру. Для “інавгураційної” програми диригент обрав яскраву програму з творів Фелікса Мендельсона-Бартольді, Вольфганга Амадея Моцарта та Роберта Шумана.

Продовжилося вже не знайомство, а інтенсивна праця на сцені нещодавно концертом молодих виконавців – “Симфонічним ранком”, на якому Денис Прощаєв виступив як диригент, буквально через день – його сольним речиталем із складною програмою і “під завісу”,

18 лютого – спільним концертом із не менш шанованим у Львові піаністом Олегом Полянським.

Цього разу Олег Полянський вирішив нагадати львів’янам про початок року Ференца Ліста, блискуче інтерпретувавши в першому відділі концерту лістівські “Танок смерті” і Перший концерт для фортепіано з оркестром. Якщо попередні виступи розкрили перед публікою тонкого лірика, “поета фортепіано”, то тепер україно-німецький піаніст продемонстрував напрочуд, природну легкість у найскладніших віртуозних фрагментах і нові емоційні грані навіть у знайомих уже творах. А Перша симфонія Й. Брамса стала черговим випробуванням для нового львівського диригента, оскільки не завжди “піддається” й досвідченим маестро. Загалом Д. Прощаєв упорався із амбітним завданням: переконувала грамотно втілена концепція складного, масштабного, неабияк розпорошеного в часі твору. Натомість ще не завжди піддавалися диригентові для злагодженого спільного звучання або принаймні спільних вступів різні групи інструментів у оркестрі.

До речі, обох героїв вечора – і соліста, і диригента – об’єднують як спільні стилістичні уподобання, багатогранність таланту, так і те, що творчий шлях вони розпочали в Києві, а свою майстерність вдосконалювали за кордоном, у Німеччині, де й здобули заслужену популярність. Сьогодні Олег Полянський викладає у Вищій школі музики м. Кельн. Денис Прощаєв, нагадаємо, уродженець білоруського Бреста та вихованець Київської середньої спеціальної музичної школи ім. М. Лисенка, добре відомий у цілому світі передовсім як переможець одного із найпрестижніших конкурсів – ARD у Мюнхені. Тут його відзначили в 2002 році як піаніста, адже після київських студій було навчання в класі славетного Володимира Крайнєва у Гановерській вищій школі музики та перемоги на численних музичних змаганнях. Завершивши освіту як піаніст, Денис Прощаєв удосконалював свою диригентську майстерність під опікою Ейджі Оуе та Мартіна Брауса. 2003 року Дениса Прощаєва нагородили премією Вільгельма Вайхслєра міста Оснабрюк, а наступного – престижною премією солістів фестивалю в Мекленбурзі-Передній Померанії. 2006 року загальноєвропейське визнання здобув запис творів Жана-Філіпа Рамо, який зробив Прощаєв для компанії Sony. З 2008-го він є викладачем Вищої школи музики ім. Ф. Ліста у Веймарі.