Напередодні Свят-вечора у галереї Lviv’Art відкрилася виставка малярства на дереві та графіки “Житіє” Романа Опалинського, для якого персональне представлення саме у цих виставкових залах – у його біографії третє. Однак таких – і самостійних, і колективних – у долі художника було більше ніж досить.

І це не просто слова. Бо заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, який народився та живе у Городку на Львівщині і з великим ентузіазмом експериментує у різних творчих площинах (у малярстві, графіці, металі, скульптурі, інсталяції), уже давно знають не лише на рідних теренах, а й за кордоном. Варто згадати хоча би зініційовану ним свого часу виставку у Львівському палаці мистецтв “Мистецтво вільного світу”, у якій взяли участь понад шістдесят учасників польського пленеру з України, Польщі, Німеччини, Словаччини, Росії, Франції, Англії, Японії та Мексики. Чи те, що місяць тому Роман Опалинський був серед семи інших львівських митців, які презентували рідну державу на Днях України у французькій провінції Альзас. Або й інші цікаві культурні події.

“Невтомний” – так характеризують Романа Опалинського його колеги. А водночас і як творця, який тяжіє до філософії та воліє малювати світло, а не темряву Що це так, свідчить і “Житіє”, де художник чи не вперше презентував львів’янам (окрім традиційного для нього малярства на дереві) графіку на кольоровому картоні.”Символ і алегорія, витончена лінія, сусальне золото або поталь, акрил або вохра – це лише засоби виразу творчих ідей і задумів, – зауважує про митця директор галереї Юлія Скоп. – Роботи присвячені житію слов’янських людей, їх побуту, радощам та проблемам, їхнім мріям”.

“Я давно знайомий і з художником, і з його творчістю, – говорив на відкритті виставки проректор Львівської національної академії мистецтв Ігор Голод, – але на кожну наступну його виставку йду з великим зацікавленням, бо щоразу маю змогу побачити щось нове. Адже творче зростання цього чоловіка не припиняється ніколи. Думаю, уже час видати альбом, присвячений його доробку. І цей альбом презентуватиме не тільки Романа Опалинського, а всю львівську художню школу. Адже цей художник до цієї школи є причетним завжди”.